Ринок землі: ризики для українських молочнотоварних ферм

02-жовт-2019

Молочнотоварне виробництво на відміну від інших видів тваринництва не може існувати без гарантованого земельного банку. 

На цьому наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Березень 2019 року став переломних для багатьох українських молочнотоварних ферм. Після оголошення новою владою свого наміру негайно впровадити ринок землі, при цьому не пояснюючи умови і не даючи ніяких гарантій, господарства почали акумулювати свої гроші шляхом вирізання поголів'я. Найактивніше з ринку виходять підприємства середнього сегменту, які утримують близько 200−500 корів», — розповідає Ганна Лавренюк.

На сьогодні й досі залишаються ті підприємства, які впродовж останніх 10 років дуже багато інвестували у свою роботу. Вони вибудували стійку модель виробництва молока. Але зараз задумуються про майбутнє.

Молочнотоварна ферма залежна від гарантованого земельного банку. Приблизно 70% від раціону корів становлять грубі корми, які кожен фермер заготовляє самостійно. Аграрний ринок таких кормів не пропонує, пояснює Ганна Лавренюк.

Негативно на молочну галузь і сільське господарство в цілому можуть вплинути й іноземні компанії, які після відкриття ринку землі матимуть можливість отримати дешеві кредити, інколи навіть під 0%. Таким чином українські виробники на земельних аукціонах стануть неконкурентоспроможними.

«Молочне скотарство формує основну масу соціальних надходжень у бюджет України, оскільки 12% серед усіх працівників сільського господарства становлять працівники зайняті у молочному скотарстві. Це 42 тис. робочих місць. Зникнення молочнотоварних ферм спричинить втрату робочих місць на селі, соціальної стабільності, бюджетних надходжень в країну і зниження її експортного потенціалу», — підкреслила віце-президент АВМ зі зв'язків з громадськістю.

«У США в багатьох штатах вводять обмеження на право купівлі земель іноземцями, — наводить приклад Ганна Лавренюк. —  В один день вони прокинулися і зрозуміли, що треба щось змінювати. 40 млн га сільськогосподарських земель країни належать іноземним компаніям, зокрема китайські компанії контролюють близько 400 сільгоспвиробників США. Вони диктують, що вирощувати, як вирощувати, штовхаючи підприємства на агресивну агрохімічну обробку та екстенсивне землеробство, все це шкодить потенціалу родючості землі країни».

«Асоціація виробників молока разом із Всеукраїнською аграрною радою сподіваються, що „б'ючи в усі дзвони“ і доводячи всі ризиковані наслідки неврахування і не використання всіх запобіжників, які б могли стабілізувати питання ринку землі, все ж вдасться прийняти правильне рішення. Ринок землі потрібен, але грамотний з максимальним підходом до всіх тих надбань, які нам уже вдалося отримати за роки незалежності», — наголосила представник АВМ.

MilkUa.info

Більше новин
Африканські фермери вивчають можливість використовувати шкірку маніоки в комбікормах
08-вер-2021

Шкірка маніоки, яка сьогодні розглядається переважно як відходи продовольчої галузі, потенційно може використовуватися в якості компонента комбікорму і частково замінити кукурудзу. Така практика стає сьогодні все більш поширеною серед фермерів в ряді африканських країн, зокрема в Нігерії, що частково обумовлено високими цінами на кукурудзу. Маніока є популярною сільськогосподарською культурою в Африці, на південь від Сахари. За даними ФАО, щорічно в світі виробляється близько 178 млн т маніоки. Нігерія збирає близько 59 млн т маніоки в рік, що еквівалентно 20% світового виробництва. На думку вчених, в птахівництві країни шкірка маніоки дозволить замінити 1,5 млн т кукурудзи.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі
08-лист-2019

У період з 2 по 8 листопада 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 171 вогнище особливо небезпечних хвороб.

Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили на території Бельгії (1 осередок), Болгарії (11), Латвії (17 вогнищ), Польщі (36 вогнищ), України (1), Румунії (29 вогнищ), Філіппін (24 вогнища), ПАР (1 осередок) і Зімбабве (6). В Японії виявили нові випадки класичної чуми свиней (8 осередків).

За минулий період про вогнища ящура повідомили ветеринарні служби Зімбабве (23 вогнища) і ПАР (1). Спалахи блютангу відзначили на Кіпрі (2 вогнища) і в Швейцарії (7 осередків).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сказу в Малайзії (3 вогнища) і про один осередок лихоманки долини Ріфт в Судані.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Тепер свинину на експорт дозволено транспортувати територією ЄС
11-трав-2022

За результатами перемовин з Європейською Комісією та країнами-членами ЄС оновлено умови ввезення та транзиту українських товарів через територію ЄС. Зокрема, досягнуто домовленості щодо транзиту української продукції за допомогою паромного сполучення через румунський пункт пропуску Ісачеа-Орлівка.

Досягнуто домовленостей щодо здійснення транзиту через ЄС м’яса свинини та яловичини, а також та м’ясних продуктів та композитних продуктів з цих видів м’яса, оброблених відповідно до категорій обробок B-F (відповідно до пункту 1 додатку XXVI до Регламенту (ЄС) № 2020/429).

Проте вираховуючи, зо Україна не авторизована на екпорт цим видів товарів до ЄС в частині проходження аудиту країни щодо здоров’я тварин, в якості виключення на час військового стану і деблокади українських портів, дозволено транзит виключно через порти Румунії. При цьому вантажі мають відповідати наступним вимогам:

супроводжуватися міжнародним ветеринарним сертифікатом, який вимагається країною-імпортером (країною-призначення);

транспортуватися у закритих контейнерах з потужностей походження до країни-імпортера (країни-призначення);

оператор ринку має завчасно повідомляти відповідний прикордонний пункт контролю про ввезення таких вантажів шляхом заповнення першої Частини 1 загального документа здоров’я для ввезення (CHED-P) через інформаційну систему ЄС – TRACES NT;

ввозитися та вивозитися з території ЄС через схвалені прикордонні пункти контролю.

Необхідність оновлення умов пов'язана з втратою традиційних шляхів експорту української продукції морським транспортом, викликаною російською агресією. Раніше ми повідомляли про зміну умов експорту та транзиту української продукції автомобільним та залізничним сполученням.

dpss.gov.ua

Детальніше
Сільське господарство та виробництво продовольства — пріоритетні галузі в умовах війни
05-квіт-2022

В процесі відновлення економіки України, яка постраждала внаслідок російської агресії, Міністерство економіки України особливу увагу надаватиме підтримці галузей, які безпосередньо забезпечують життєдіяльність громадян та зміцнюють обороноздатність держави. Про це повідомив Денис Кудін, перший заступник міністра економіки України.

Зазначимо, що йдеться про сільське господарство, виробництво продуктів харчування, роздрібну торгівлю, комунальні та енергетичні послуги, виробництва, що працюють над мобілізаційними замовленнями.

«Російська агресія проти України докорінно змінила нашу економіку. Наш прогноз зниження ВВП в першому кварталі 2022 року складає 16%, а загальнорічне падіння може сягнути 40%. Найбільше постраждали ті галузі, в яких неможлива дистанційна робота. Це, зокрема, авіаційні, морські перевезення, сфера послуг, де бізнес працює безпосередньо зі споживачами», — розповідає Кудін.

За його словами, протягом останніх 10 днів економіка в цілому почала оживати, бізнес в безпечних регіонах повертається до роботи, аграрії розпочали посівну.

«Наразі Міністерство економіки працює 24/7, аби підтримати критичні галузі та забезпечити населення і Збройні сили України всім необхідним», — наголосив заступник міністра економіки. Нагадаємо, цьогоріч очікується зменшення обсягів виробництва зернових та олійних на 51%.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок