Ринок молочного білка може очікувати потрясіння

Всесвітня організація здоров'я тварин проаналізувала поточну глобальну ситуацію через Всесвітню інформаційну систему здоров'я тварин (WAHIS).

З 2005 року захворювання наземних тварин, про які найчастіше повідомлялося у Всесвітню організацію охорони здоров'я тварин (WOAH, формально МЕБ — Міжнародне епізоотичне бюро), — це пташиний грип — 31% від усіх поданих негайних повідомлень про захворювання наземних тварин, інфекція вірусом африканської чуми свиней (АЧС) — 12% та інфекція вірусом ящуру — 10% негайних повідомлень.

Протягом 2021 року та на початку 2022 року до МЕБ надійшло 50 негайних повідомлень про АЧС та 114 випадків АЧС з 22 країн та територій Африки, Північної та Південної Америки, Азії, Далекого Сходу та Океанії, а також Європи. Протягом цього періоду хвороба поширилася у чотирьох раніше не порушених країнах: Малайзія повідомила про перший випадок АЧС у лютому 2021 року, Бутан — у травні 2021 року, Таїланд — у листопаді 2021 року та Північна Македонія (Республіка) — у грудні 2021 року. Інші події були пов'язані здебільшого з рецидивами АЧС у вже порушених країнах.

 pig333.com

 Дослідники з Великобританії виявили в генах курей варіації противірусних білків (IFITMs), які могли б вплинути на їх здатність боротися з вірусними інфекціями. Спільне дослідження, проведене The Pirbright Institute та Imperial College London, є першим, що розглядає природні генетичні варіації генів IFITM серед порід курей. Інформація може бути використана для допомоги промисловому птахівництву.

Опубліковане в журналі BMC Genomics, дослідження підкреслює, що варіації генів IFITM зустрічаються в чотирьох різних породах. Генетичні відмінності також були виявлені в групах курчат однієї породи. Деякі з цих варіацій здатні змінювати білки IFITM, що може мати функціональні наслідки і впливати на здатність курчат боротися з різними вірусами.

Доктор Марк Файф, керівник дослідницької групи з генетики та геноміки в Пірбрайті, заявив: “Якщо виявляються особливі відмінності, що забезпечують додатковий захист, вони можуть бути обрані для комерційних програм розмноження, які допоможуть зробити курчат більш стійкими до захворювань, що приносять галузі суттєві економічні збитки”.

IFITM – білки, що активуються імунною системою і зупиняють введення вірусів і їх реплікацію в клітинах-хазяїнах. Зміни генів білків IFITM можуть змінювати їх активність і розташування, що впливає на їх здатність обмежувати вірусні інфекції.

Збільшення природної резистентності птиці до вірусних інфекцій може доповнити чи навіть замінити інші способи захисту птахів, такі як антибіотики та вакцини. Це, у свою чергу, сприятиме зниженню промислових втрат і збільшить глобальний попит на птицю.

Meat-Inform

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

Для забезпечення належної якості та безпечності при виробництві молока держава буде надавати значну підтримку. Так, скористатися коштами та підвищити якість своєї продукції виробники зможуть в рамках програми підтримки тваринництва (4 млрд на 2018 рік) та програми розвитку фермерства і кооперації (1 млрд грн).

На цьому наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час зустрічі з виробниками молока, представниками молокопереробних підприємств, профільних асоціацій та громадськості.

«На виклики галузі в бюджеті цього року передбачена висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Увага буде зосереджена на будівництві та реконструкції молочнотоварних ферм, доступі до необхідного обладнання, покращення генетичного потенціалу поголів'я. Одним із інструментів буде доступне кредитування. Разом з тим, для невеликих господарств раціонально йти до підвищення якості молока через кооперацію. Адже молочні кооперативи також потрапляють під програму державної підтримки через компенсацію вартості закупленого обладнання та техніки», — зазначила Олена Ковальова.

Водночас триває робота над наказом міністерства щодо гігієнічних вимог до виробництва, переробки та введення в обіг молока.

«Поступовість, державна підтримка та готовність галузі є ключовими принципами перегляду діючих норм. Після визначеного з учасниками ринку перехідного періоду, використання молока другого сорту буде дозволено у виробництві нехарчових продуктів. Тому заборони на закупівлю молока другого сорту, а ні з січня, ані далі - не буде», — підкреслила Олена Ковальова.

Також під час зустрічі були обговорені результати роботи молочної галузі у 2017 році, напрями розвитку молокопереробної галузі у найближчий період та перспективи розширення внутрішнього та зовнішнього ринків.

Прес-служба Мінагрополітики