Зростання виробництва молока сільгосппідприємствами компенсує приблизно третину обсягу скорочення виробництва населенням

У січні–вересні 2017 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом склав $5,8 млрд, майже на третину — 31,2% — перевищивши відповідні показники минулого року. При цьому додатне для нашої держави сальдо становить $2,6 млрд, що на $1 млрд більше, ніж торік.

Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, обсяг завезеної з країн ЄС до України агропродовольчої продукції за 9 місяців 2017 року збільшився проти торішніх показників на 11,4%. У вартісному вимірі він становив $1581 млн — близько половини вітчизняного імпорту сільгосппродукції у $3,2 млрд.

«Обсяги експорту вітчизняного агропродовольства до країн — членів ЄС лише за 9 місяців 2017 року вже досягли рівня 12 місяців 2016 року і становили $4,2 млрд», — зауважив Пугачов.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2017 року обсяги експорту української сільськогосподарської та харчової продукції до ЄС можуть перевищити рекордні показники експорту агропродовольства у цей регіон докризових 2012 та 2013 років у $5 млрд.

За словами експерта, найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн — Нідерланди, Іспанія, Польща, Італія, Німеччина і Франція. Їх сукупна частка в обороті складає близько 75%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з ЄС зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.

Пугачов додав, що вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти по меду, пшениці, кукурудзі, ячменю, вівсу, ячмінній крупі, борошну, цукру, оброблених томатах, яблучному і виноградному соках.

Крім того, з 1 жовтня 2017 року набули чинності додаткові торговельні преференції Євросоюзу для України на три роки. Згідно з ними, зростають обсяги безмитних квот на мед (на 2,5 тис. т), виноградний сік (на 0,5 тис. т), ячмінну крупу (на 7,8 тис. т), оброблені томати (на 3 тис. т) і овес (на 4 тис. т).

Також з 1 січня 2018 року вступлять у дію преференції щодо зернових — кукурудзи (625 тис. т), пшениці (65 тис. т) та ячменю (325 тис. т).

Нагадаємо, Україна вже увійшла до топ-10 експортерів харчової продукції до ЄС, що робить її одним з гарантів харчової безпеки Євросоюзу.

milkua.info за матеріалами iae.org

Україна стрімко втрачає молочне і м'ясне стадо. З 1991 року, за даними українського Держстату, чисельність великої рогатої худоби зменшилася майже в сім разів — з 24 млн до 3 млн голів. Схожа картина по дрібній рогатій худобі (вівці і кози) і свиням. Зате на підйомі птахівництво — число пернатих скоротилося лише після 2014 року, коли Україна через агресію РФ втратила великі птахофабрики на Донбасі.

Агроексперти кажуть, що багаторазове зниження поголів'я худоби об'єктивно і пов'язане з розвалом СРСР, куди ми поставляли більше 75% виробленого м'яса, молокопродуктів, яєць. Але визнають: стадо, перш за все велика рогата худоба, буде і далі «худнути». А значить — рости ціна на яловичину.

Що маємо

В Україні за чверть століття корів стало вчетверо менше, свиней — утричі, овець і кіз — вшестеро. Зате курячих яєць на душу населення — більше на 20%. «До 1991 року Україна постачала продукцією тваринництва інші республіки СРСР і країни так званого соціалістичного табору, після розвалу Союзу ринок збуту скоротився, планове господарство поступово замінилося ринковим, звідси і падіння в рази, — аналізує екс-секретар Кабміну в 90-і роки Віктор Лисицький. — Зараз інші тенденції — економічні, через дорогі корми виробництво яловичини набагато дорожче, ніж свинини і птиці». За його оцінками, через те, що стадо корів і свиней продовжує зменшуватися, обсяг виробленого тільки в цьому році м'яса знизиться на 1−1,5%, або на 25−40 тис. т. Агроексперт Української аграрної конфедерації Дмитро Дейна зазначив, що зниження поголів'я прискорилося після подій 2013 року. «Купівельна спроможність населення різко впала, в результаті поголів'я корів скоротилося на 20%, свиней — на 15%. Другий фактор — держава урізала дотації тваринникам, адже не секрет, що ці галузі збиткові. І третій — африканська чума свиней, що з'явилася в Україні в останні 3−4 роки», — проаналізував Дейна.

Перспективи

Директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підрахував, що гроші, вкладені в розведення молочного стада (до 100 голів), включаючи відгодівлю бичків на м'ясо, окупається тільки через 8 років, а, наприклад, в птахівництво — вже через 2−3 роки. «Тому у нас і далі буде ставати все менше корів і все більше птиці, яка, на відміну від свинини і яловичини, не тільки дешевша, але і має набагато більший ринок збуту як в Україні, так і за кордоном, — каже Дорошенко. — це чиста економіка. Що стосується шестиразового падіння за чверть століття чисельності овець і кіз, то їх 25−30 років тому розводили перш за все для забезпечення легпрому шерстю, а баранина і козлятина йшли на ринки як вторинний продукт. Коли наш легпром майже «помер», зникли потреби і в стаді. Але зараз в невеликих част них господарствах відроджується вівчарство і козоводство. Тварин розводять для виробництва козячого та овечого молока і виготовлення з нього сирів, що користуються все більшим попитом».

Що буде з цінами в літні місяці

Очевидно, що зниження поголів'я худоби і свиней позначилося на обсягах виробництва м'яса, але, за словами експертів, народу його вистачить і раніше за рахунок подальшого зростання виробництва курятини. За даними Держстатистики, обсяг виробленого м'яса в рік впав на 73% — з 4 млн т на рік в 1991 році до 2,3 млн т в 2016-м. Або з 77 до 54 кг на рік на душу населення.

Ще гірша ситуація з молоком — було 430 кг на їдця в рік, а стало — 240 кг. Зате яєць тепер доводиться на кожного набагато більше: не 290 шт. в рік, а 350. «Це пояснює, чому ростуть ціни на м'ясо і молоко — пропозиція менше, а їх собівартість через подорожчання кормів, енергоносіїв, зростання зарплат все вище, — говорить Дорошенко. — Яловичина і свинина і далі продовжать поступово дорожчати — на 1−5 грн за 1 кг в місяць, в залежності від сорту. Яйця також підуть вгору на 1−2 грн». А ось президент Украналітцентру Олександр Охріменко прогнозує, що влітку ціни на м'ясо трохи знизяться: «На свинину впадуть на 2−5 грн / кг. Точно подешевшає сало, приблизно на третину (15−20 грн / кг), оскільки попит на нього в спеку падає».

milkua.info за матеріалами dairynews.com.ua

 Незважаючи на те, що штучне м'ясо подешевшало в 30 000 разів за 4 роки, виробництво натурального м'яса продовжує залишатися прибутковим бізнесом, як і виробництво кормів і добавок.

На форумі «ПротеінТек 2018», який відбувся в Москві у вересні, президент Російської біопаливної Асоціації Олексій Аблаєв, розповів про тенденції на ринку кормів та добавок для тваринництва.

Так, ринок кормових протеїнів перевищить 200 млрд доларів до 2024 року.

Протеїнове харчування сільськогосподарської худоби особливо важливо для великих виробників, так як протеїн має дуже важливе значення в харчуванні жуйних тварин. Ефективність природного синтезу протеїну мікрофлорою рубця залежить від збалансованого корму. При нестачі протеїну у молочних корів, наприклад, знижується вихід молока і зменшується вміст жиру в молоці. Крім того, недолік споживання протеїну викликає у худоби азотне голодування, що може привести до гіпопротеїнемії.

Інші негативні наслідки включають зниження гемоглобіну в крові, порушення синтезу ферментів, порушення імунітету і так далі. Кормові протеїни також вводяться в раціон свиней і домашньої птиці. Синтетичні амінокислоти, що випускаються промисловими підприємствами, затребувані в тваринництві як постачальники протеїну в організм тварин.

Що стосується джерел білка в кормах сільськогосподарських тварин, то тут переважають рослинна сировина.

Цікаві тенденції спостерігаються щодо виробництва рибного борошна.

Оскільки в ряді країн стався бум на переробку комах в їжу, це рух відбився і в індустрії тваринництва.

Деякі вважають, що продукти з комах цілком конкурентоздатні в порівнянні з рибним борошном. Для переробки підходять цвіркуни, коники, таргани, борошняні черв'яки, мурашки, личинки загону двокрилих.

Протеїн з природного газу - ще одна сучасна альтернатива рибного борошна.

Завод з виробництва протеїну з природного газу зараз будується в США на площі 30 гектарів. Початкова потужність підприємства, запуск якого позначений в 2018 році, складе 20 тисяч тонн, а в перспективі обсяги можуть зрости до 200 000 тонн. Інвестиції в проект оцінюються в кілька десятків мільйонів доларів.

(За матеріалами виступу-презентації Олексія Аблаєва, президента Російської біопаливної Асоціації на форумі «ПротеінТек 2018»).

Джерело: agroxxi.ru

Новозеландський долар знизився на декілька пунктів, але потім повернув втрачені позиції, після повідомлення в новозеландських ЗМІ про зараження понад 14 голів великої рогатої худоби небезпечною хворобою Mycoplasma bovis.

Мікоплазмоз ВРХ - найбільш відоме інфекційне захворювання ВРХ в світі, вражає дорослих корів і нетелів, телят, новонароджений молодняк. При микоплазмозе у тварин розвиваються мастити, ендометрити, вульвовагиніти, сальпінгіти, аборти, безпліддя, народження недоношених, слаборозвинених телят нездатних до життя.

Стало відомо, що близько 150 корів в мають клінічні ознаки зараження. Хвороба великої рогатої худоби Mycoplasma bovis, зазвичай зустрічається в світі, заразила молочне стадо в південній частині Кентербері (Нова Зеландія) і стала вперше зареєстрованим випадком в Новій Зеландії.
Директор відділу тваринництва Міністерства сільського господарства Нової Зеландії Джефф Гвін запевнив, що Mycoplasma bovis не заражають людей і не представляє ризику для безпеки харчових продуктів.

milkua.info за матеріалами fxteam.ru