Росія: через АЧС Омська область зазнає мільярдні збитки

68% аграріїв підтримують запровадження у 2022 році спецрежиму в АПК.

Натомість 32% вважають, що спецрежим нічого не змінить, потрібні комплексні реформи.

Про це свідчать результати опитування, проведеного AgroPolit.com.

З такою ініціативою раніше виступив народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

«Спецрежим доданої вартості в АПК — це зниження ставки ПДВ до 7% з 20% на всіх етапах виробництва — від сільгосптоваровиробника до прилавку. На кожному етапі виготовлення аграрної продукції діє ставка ПДВ 7%. Виробнику це дозволяє акумулювати додаткові фінансові ресурси і направити їх на розвиток тваринництва (м'ясного чи молочного). Споживачу — гарантує зниження кінцевих цін. Державі — забезпечує збільшення доходів від нарощення обсягів виробництва агропродукції з доданою вартістю та дозволяє провести імпортозаміщення по харчах. Всі від цього виграють. Спецрежим доданої вартості — це крок для розвитку в загальному аграрному секторі, який стимулюватиме переробку», — зазначив Чайківський.

Ще одна команда аналітиків передбачила, що період волатильних цін на ринку кормових вітамінів і амінокислот продовжиться в 2021 році. Швейцарська компанія Kemiex опублікувала прогноз, згідно з яким скачки цін і деякі перебої поставок можуть спостерігатися на світовому ринку в найближчі кілька місяців.

Так, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні основною проблемою є посилені санітарні заходи в портах, через що зростають логістичні витрати, а також час поставок вантажів. На цьому тлі багато постачальників скаржаться на погіршення рентабельності, через що вони змушені підвищувати ціну на власну продукцію.

При цьому вантажні авіаперевезення, як і раніше, залишаються сильно завантаженими. Аналітики пророкують, що ця ситуація буде зберігатися протягом як мінімум кількох місяців.

За матеріалами FeedNavigator

Від 4 червня 2022 року набув чинності Регламент Європейського Парламенту та Ради № 2022/870 про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі. Це рішення доповнює можливості, які мають українські експортери відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Тепер тарифи, які прописані в Угоді, будуть тимчасово призупинені. Йдеться про:

мита для промислової продукції;

призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів;

призупинення усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції;

призупинення антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України;

призупинення застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів.

В свою чергу, лібералізація торгових відносин передбачає, що Україна буде дотримуватися європейських правил: походження товарів та відповідних процедур в рамках Угоди про асоціацію, утримання від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС, повага України до демократичних принципів, прав людини та основних свобод, верховенства права, боротьба з корупцією. Ці нові правила діятимуть рік і допоможуть українським виробникам та експортерам витримати навантаження війни та зміцнити свої позиції на європейському ринку.

Наразі ЄС — найбільший торговельний партнер України. В 2021 році на Євросоюз припадало 39% від загального обсягу торгівлі нашої держави. Обсяг товарообігу зріс на 35% та склав 62,5 млрд доларів.

При цьому, як відомо, за результатами 2021 року, агросектор залишився однією із ключових галузей в зовнішньоекономічній діяльності України. Так, за минулий рік було експортовано агропродукції на загальну суму 27,8 млрд дол., що становить 41% загальноукраїнського експорту. В порівнянні з 2020 роком даний показник зріс на 25%.

Найбільшу частку в українському експорті продукції АПК займає продукція рослинництва. В 2021 році на неї припадало 15,6 млрд дол або ж 56% загального експорту продукції АПК. Такого показника вдалося досягти за рахунок торгівлі зерновими культурами.

Експортна виручка, яка надійшла від галузі тваринництва у 2021 році, склала 1,4 млрд дол., що становить 5% загального експорту продукції АПК. При цьому продаж молочної продукції на зовнішні ринки приніс Україні 248,05 млн дол. що складає 17,7% всього експорту продукції тваринництва. Найбільше, в грошовому виразі, на зовнішні ринки Україна продавала масла (21%), казеїну (20%) та сухого збираного молока (15%).

Європейський союз для України є стратегічним партнером в торгівлі молочними продуктами. Так, з підсумками минулого року найбільшу частку поставок в грошовому виразі займав казеїн (близько 50 млн дол), а в попередні роки вели активну торгівлю маслом.

Через повномасштабну війну росії проти України експорт молочної продукції у 2022 році суттєво постраждав. Після деякого відновлення експортних поставок показники все ж залишаються більш ніж на чверть нижчими від минулорічних. Зокрема у квітні загальний експорт українських молочних продуктів склав 5630 т., що на 21% менше ніж в квітні 2021 році. Зокрема було експортовано: молоко та вершки, не згущені — 2546,8 т., молоко та вершки, згущені — 1302,9 т, маслянка, ферментовані або сквашені молоко та вершки — 193,3 т., молочна сироватка — 655 т., масло вершкове — 489,7 т., сири — 442,5 т. Відтак учасники ринку сподіваються, що офіційний вступ у дію заходів із лібералізації торгівлі з ЄС надасть підтримку активізації експорту молочної продукції з України та підтримає попит і ліквідність на вітчизняному ринку

Пресслужба Асоціації виробників молока

Міністерство економіки України виставило на обговорення проєкт наказу «Про затвердження гігієнічних вимог до дрібнотоварного виробництва та обігу молока».

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«Метою прийняття наказу є запровадження належної виробничої практики первинного виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока», — йдеться в документі.

Затвердження проєкту наказу обумовлено:

• створенням юридичної колізії в частині одночасного дотримання дрібнотоварними виробниками неактуальних і надмірно деталізованих вимог до виробництва та обігу молока та гармонізованого рамкового законодавства, окремі норми яких суперечать між собою;
• зменшенням обсягу виробництва молока вищого та екстра ґатунків, як наслідок, зниження конкурентоспроможності молочних продуктів та спотворення конкурентного середовища на ринку молока;
• необхідністю виконання Україною зобов’язань у сфері європейської інтеграції.
• Проєктом наказу пропонується затвердити гігієнічні вимоги до дрібнотоварного виробництва та обігу молока, якими передбачено:
• визначення вимог до виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока, ведення та зберігання записів, а також затвердження актуалізованих типових форм журналів;
• створення передумов для підвищення рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та добросовісної конкуренції на ринку молока;
• адаптація вимог національного законодавства до вимог Європейського Союзу шляхом урахування вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 квітня 2004 року № 853/2004 «Про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження»;
• визнання такими, що втратили чинність: наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 17 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств — виробників сирого товарного молока», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 5 квітня 2002 року за № 336/6624 та наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 18 «Про затвердження ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 5 квітня 2002 року за № 337/6625.

«Реалізація проєкту наказу позитивно вплине на ринкове середовище: сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та забезпечить добросовісну конкуренцію для суб'єктів господарювання (дрібнотоварних виробників), водночас держава поліпшить іміджевий рейтинг країни-експортера молочних продуктів на міжнародному ринку», — переконують ініціатори наказу.