Рейтинг: компанії, які найбільше піклуються про добробут курей

Для нарощування племінного стада свиней м’ясної породи в компанії «Агропродсервіс» закупили породи кнурів Йоркшир та Дюрок в Датської компанії «ДанБред».

Про це повідомляє прес-служба підприємства.

Так, тварини доставляються з числа чистих порід племінних стад та мають тестові результати та записи про три покоління батьківських особин, а також тести продуктивності самої тварини.

Сертифікат на кожну чистопородну тварину містить інформацію про ферму походження, номер тварини, вушну бірку (татуювання), стать і дату народження та видається Датською Радою Сільського господарства та Харчової промисловості.

«Нам важливо дати споживачам м’яса різноманітний вибір. Так, якщо м’ясо свиней порід Ландрас та Йоркршир, яку ми в більшій мірі вирощуємо на наших фермах, має беконний тип, то порода Дюрок має м’ясо пісного типу з мінімальною кількістю сала», ― зазначив генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський.

Породи Йоркшир та Ландрас інтернаціонально визнані за швидке зростання і швидку пристосовність без втрати чудових материнських характеристик і здібностей. А кнури породи Дюрок використовуються в якості термінальної лінії для виробництва товарних свиней, що характеризуються високою якістю м’яса і туші.

Довідка:

Потужності корпорації «Агропродсервіс» розташовані в трьох областях ― Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській. Основні напрямки діяльності: рослинництво, насінництво, виробництво комбікормів, свинарство, птахівництво і молочне скотарство. Земельний банк ― 40 тис. га.

pigua.info

Всеукраїнська Аграрна Рада у складі ВАФ звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням підтримати українських  аграріїв та розглянути можливість їх забезпечення дешевими кредитними ресурсами.

Незважаючи на вкрай складні умови, працюючи інколи навіть під обстрілами, та відсутність достатньої кількості обігових коштів, українські аграрії засіяли навесні  понад 80% запланованих площ. Вдале проведення весняної посівної кампанії відбулось завдяки злагодженій роботі бізнесу та місцевих органів влади, а також значної допомоги Уряду, зокрема надання можливості сільськогосподарському товаровиробнику отримати кредити в банках під державні гарантії (80%) з пільговою ставкою 0% річних.

«Розуміючи свою роль у забезпеченні продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у світі в цілому, український фермер усі наявні фінансові ресурси інвестував у весняну посівну та поточну збиральну кампанії, сподіваючись скоро продати свій урожай минулого року і, таким чином, поповнити власні обігові кошти та виконати свої зобов’язання перед банками. Однак, через блокування морських портів та високі витрати на логістику альтернативними шляхами (витрати на перевезення складають понад 60% ціни) обсяг експорту українських агропродовольчих товарів є незначним у порівнянні з довоєнним періодом. Пересічний аграрій змушений реалізовувати минулорічний врожай за вкрай низькими цінами, що інколи є нижчими його собівартості. І цих коштів подекуди не вистачає навіть на проведення збирання ранніх зернових», — йдеться у зверненні.

Найближчі місяці сільськогосподарські товаровиробники мусять віднайти фінансові ресурси на осінню збиральну та посівну кампанію, а також на погашення раніше взятих кредитів, що в поточних умовах є неможливим.

Аналогічна ситуація й у тваринництві. Через військові дії багато тваринницьких комплексів зруйновано та втрачено поголів’я тварин, а в окремих випадках фермери змушені цілеспрямовано скорочувати поголів’я через брак коштів на операційну діяльність. Ці показники збільшуються щодня.

Таким чином, усі учасники сільськогосподарського виробничого процесу наразі знаходяться на межі виживання через брак фінансових ресурсів, що ставить під загрозу подальше ведення аграрного бізнесу в Україні.

Провідні громадські об’єднання АПК України пропонують:

— продовжити період надання кредитних ресурсів під державні гарантії до кінця осені;

— пролонгувати діючі кредитні угоди за пільговими ставками;

— збільшити удвічі (до 120 млн грн.) максимальний ліміт за кредитами, який підлягає здешевленню аби ті, хто вже отримали кредит і поки не змогли реалізувати свою продукцію, продовжили свою діяльність.

Пресслужба ВАР

«Органік Стандарт» додав перші сертифікати інспекцій (COI) в систему TRACES з використанням технології e-Seal (електронний підпис в системі).

Про це говориться у повідомленні компанії на сторінці у Facebook.

«Це означає, що тепер паперові сертифікати інспекції для експорту органічної продукції до ЄС більше не потрібні і всі наші клієнти віднині не потребують паперових копій», — говориться у повідомленні.

Зазначається, що компанія «Органік Стандарт» пройшла всі етапи аутентифікації відповідно до вимог Європейської Комісії і ось перші наші сертифікати вже в системі

«Отримання права електронного підпису в системі TRACES NT — це довгий процес, який ми розпочали ще у листопаді 2021 року. Цей здобуток став важливим визнанням наших успіхів та зусиль на шляху до тих змін та інновацій, які ми впроваджуємо для поліпшення якості нашої роботи», — нагадали в компанії. 

agroportal.ua

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.