Роз’яснення щодо впливу м’яса молодих телят на організм людини

Серед українців побутує безліч думок про шкоду магазинної курятини і про користь домашньої. Найпопулярніші міфи обговорили і розвіяли фахівець з якості харчових продуктів Юлія Шумилова-Мовчан і доктор Євген Комаровський, передає УНН.

Один з найвідоміших міфів - магазинну курятину "напихають" гормонами. Українці вважають, що інакше курка не досягне ваги в кілька кілограмом всього за 40 днів. Однак, за словами експерта, в гормонах росту немає ніякої потреби.

"Бройлер - це результат генетичної селекції двох м'ясних порід курей. Бройлер і так швидко зростає в умовах, в яких його містять: він мало рухається, у нього прекрасний раціон з пробіотиками, з пребіотиками, з водоростями, з лактобактеріями. Тому, якщо бройлера правильно годувати, він набере масу досить швидко.

А використовувати гормони росту для сьогоднішньої птахівничої промисловості не рентабельно. Прискорювачі росту використовуються, але це не гормони. Це - L-карнітин, або простими словами - все, що ви п'єте, коли йдете в спортзал, щоб наростити м'язову масу", - пояснила фахівець.

Ще один популярний міф - наявність антибіотиків в магазинній курятині, продовжила експерт. Це - хибна думка. У готової м'ясної продукції промислового виробництва антибіотиків немає. Використання антибіотиків строго контролюється державою, зазначила Шумилова-Мовчан. І набагато частіше антибіотик можна зустріти як раз в домашній курці, яку ніхто і ніколи не перевіряє.

"У селі домашніх курчат напувають левоміцетином, так як вони - вкрай хворобливі. І людина, яка купила 30 курчат, і яка боїться наступного ранку втратити 15 - їй простіше напоїти птицю антибіотиком заздалегідь. Маю великі сумніви, що бабуся розводить антибіотик в воді до безпечної концентрації", - розповіла Шумилова-Мовчан.

Експерт також відзначила, що у любителів ринкової продукції ризик заразитися гельмінтами виростає в рази. У той же час, промисловці дуже ретельно стежать за здоров'ям птиці, застосовуючи в ході її зростання протівогельмінтниє препарати.

"Органічну, сільську курку варто купувати тільки в тому випадку, якщо ви впевнені в людині, яка її виробляє. У будь-якому іншому випадку купуйте бройлера, це - безпечно", - розповіла Шумилова-Мовчан.

Джерело: УНН

У середу, 20 травня, в Україні виявили черговий спалах африканської чуми свиней. До цього випадків захворювання не фіксували понад місяць. Вогнище АЧС зареєстрували на Запоріжжі, повідомляють у Державній службі з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів України.

«Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області з 08.04.2020 по 21.05.2020 було зареєстровано один випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме: 20.05.2020 – в підсобному господарстві Комунальної установи «Орловський психоневрологічний інтернат» в с. Орлово Мелітопольського району Запорізької області. З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Мелітопольській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

Meat-Inform

Кукурудзяний і люцерновий силос — найпоширеніші грубі корми на молочних фермах. Чи є альтернативи? Так. Які корми можна використовувати поряд з традиційними і які результати досліджень, розповідає Dairy Global.

Пшенична і кукурудзяна солома. Залишки зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам та теличкам. Їх не додають до раціону дійних корів через низьку енергетичну цінність і високий вміст клітковини.

У дослідженні Університету штату Огайо вчені оцінювали, чи можна включати пшеничну і кукурудзяну солому як джерело фізично ефективної клітковини в раціон корів в середині лактації. Eastridge et al. (2017) порівняли загальні змішані раціони з умістом НДК 18%, в складі яких в перерахунку на суху речовину було 34% кукурудзяного силосу, 11,5% люцернового сіна, 5% пшеничної соломи або 5,5% кукурудзяної соломи.

Результати досліду показали подібну серед раціонів продуктивність (36,8 кг/день молока, скоригованого за вмістом жиру 3,5%; 3,7% жиру, 2,85% білка), pH рубця (6,12), концентрацію в рубці летких жирних кислот (164 мМ), консистенцію рубцевого мату та перетравність у загальному тракті. Ці дані свідчать про те, що в раціонах на основі кукурудзяного силосу кукурудзяна і пшенична солома можуть замінити люцернове сіно, коли додавати їх в невеликій кількості — 5−5,5%.

Сорго-люцерновий силос. Учені Таримського університету, Сіньцзян (Китай), оцінили оптимальне поєднання та ефекти силосування сорго з люцерною. Jiang Zhang et al. (2015) протестували 6 різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) та люцерни, зібраних на стадії молочної стиглості та раннього цвітіння (10% цвітіння), які відповідно містили 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у перерахунку на свіжий рослинний матеріал. Вміст сухої речовини, протеїну та клітковини (aNDFom — залишок НДК після екстракції сульфітом магнію та альфа-амілазою без урахування золи) у свіжій люцерні та сорго становили 38,6 і 28,2%, 22,7 і 7,2%, 21,5 і 48,1%, відповідно. Розкладання органічної речовини in vitro лінійно знижується з включенням сорго в силосну суміш: 72, 74,9, 67,6, 58, 52,2 і 49,8% у перерахунку на суху речовину для комбінацій, що містять 0:100, 20:80, 40:60, 60:40, 80:20 та 100:0 сорго: люцерна, відповідно. Найкращою комбінацією для дійних корів була силосна суміш, що містить 20−40% сорго.

milkua.info

Так, по два осередки зареєстрували у Бразилії та Іспанії, по одному — у Великій Британії, Німеччині та Канаді.

Губкоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби, відома також як коров'ячий сказ, є пріонною хворобою, що викликає незворотні зміни в мозку тварини.

Коров'ячий сказ вперше з'явився у Великій Британії у 1980-х роках, воно поширилося у багатьох країнах світу. Причиною стало те, що фермери годували худобу м'ясо-кістковим борошном мертвих та інфікованих тварин.

У людей пріони, що потрапили в організм з м'ясом зараженої тварини, можуть викликати хворобу Крейтцфельдта — Якоба — аналогічне коров'ячому сказу смертельне ураження мозку.

dairynews.ru