Птахівники перекрили падіння виробництва молока

10-січ-2019

Птахівники у 2018 році відзначилися позитивними результатами розвитку. Багато у чому це зумовлено високим і стабільним зовнішнім попитом на цей вид української продукції. Про це повідомили у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, передає УНН.

"Виробнича діяльність формувалася в умовах подальшого розвитку птахівництва, яке, переважно, було підтримано стабільним зовнішнім попитом, компенсуючи тривале падіння виробництва молока, вирощування свиней і великої рогатої худоби (великої рогатої худоби)", - зазначили в міністерстві.

Згідно з прогнозом на І квартал 2019 року, індекс с/г виробництва, з огляду на сезонність, також буде триматися на продукції тваринників.

"Очікуються позитивні результати діяльності, підтримані нарощуванням обсягів експорту, стабільним внутрішнім попитом і зниженням темпів поширення африканської чуми свиней (АЧС)", - додали у МЕРТ.

Нагадаємо, українська курятина експортується до 80 країн світу. Торік Україна піднялася на 6-е місце у глобальному рейтингу експортерів, обігнавши Росію і Канаду. У країнах ЄС Україна увійшла до трійки головних постачальників.

Джерело: УНН

Більше новин
7 простих істин про ефективне козівництво
19-жовт-2018

  1. Ринок продуктів з козячого молока дуже перспективний і виходити в нього потрібно вже зараз.

Козівництво — одна з найбільш інвестиційно привабливих ніш в світі. В майбутньому буде йти процес збільшення ферм, де розводять кіз і овець, зростатимуть обсяги виробництва як за рахунок того, що зростає населення в світі, так і за рахунок того, що до активних споживачів приєднуються азіатські країни.

Сьогодні в світі виробництвом козячого молока займаються два типи країн — найбідніші і гурмани. Це видно з переліку найбільших виробників: Індія, Судан, Бангладеш, Пакистан, тільки потім Франція. Але тут важливо розуміти, що в найбідніших країнах майже всі козяче молоко виробляється в ОПГ, а в Європі — потрапляє в переробку і стає сиром.

Дуже привабливим здається експертам ринок дитячого харчування — сухі суміші на основі козячого молока. Ще одне дуже привабливе і перспективне спрямування — продаж худоби.

  1. Три складових успіху.

Секрет ефективності ферми в чотирьох складових: хороша генетика, правильний раціон, повна автоматизація і грамотний менеджмент.

Козяче молоко дорожче коров'ячого, тому воно швидше за все не стане шкільним харчуванням або масовим продуктом для всіх верств населення.

  1. Управління козами відрізняється від управління коровами.

Кози — це не корови. Кози швидкі. Кози більш чутливі: їх ні в якому разі, ні за яких обставин не можна бити. З ними потрібно говорити, вони повинні вас любити, знати ваш голос. Вони реагують на найменші зміни і помилки персоналу, а значить за всім потрібно дуже ретельно стежити.

Якщо вам здається, що ви з чимось можете впоратися самі, ви помиляєтеся — потрібно завжди запрошувати фахівців.

Найпростіше працювати своєю сім'єю. Навряд чи ви зможете знайти соратників, які так само сильно будуть горіти вашою справою, їм не вистачає пристрасті, любові.

  1. Автоматизація вирішує проблему людського фактора і дорогої робочої сили.

Майбутнє тваринництва — за інтелектуальними системами управління.

Автоматизувати потрібно все — від годування, доїння до охолодження молока. Це дуже сильно впливає на рентабельність: знижує кількість помилок, дозволяє уникнути проблеми дефіциту кадрів. Роботи не хочуть у відпустку, не йдуть в декрет, не втомлюються і не можуть бути не в настрої. Аналіз великих масивів даних дозволить вкрай ретельно стежити за всіма тваринами навіть найменшому колективу.

  1. Годування в козівництві грає не менш, а іноді і більш важливу роль, ніж в традиційному молочному скотарстві.

Корми — болюча тема для будь-якого тваринника. Худобу продуктивну завезти може кожен, а ось правильно годувати — це мистецтво.

Важливо пам'ятати, що кіз утримувати не дешевше, ніж корів. При цьому у них різні системи поїдання: коза не їсть повільно і поспіль, кози швидкі, і переварюють їжу вони теж швидше.

В ідеалі має бути три окремих будівлі: для малюків, для тварин-підлітків і для дорослих кіз. У кожної тварини повинно бути своє місце для харчування. Голова повинна бути трохи піднята вгору, коли вони харчуються. Вода повинна бути доступна завжди, з 2-го тижня життя тварини. Потрібно думати про вітаміни, мінерали, думати про білкок.

Для корму підходять злакові, сорго, ТЕФ, конюшина, люцерна. Але не можна, щоб вони довго були на полі, якість за ці зайві дні падає. Козам потрібні волокна в кормі, не менше 40%. Чотирьох прийомів їжі досить, не перегодовуйте тварин — їм потрібно іноді відпочивати від жування. Цикл пережовування 60−90 секунд, стежте за кожною козою!

  1. Кози дуже чутливі до захворювань, паразитів і навіть вакцинації.

Запорука еффектіновсті козівництва — в здоровому стаді, вільному від усіх захворювань. Головне — строгий контроль гігієни і, якщо це необхідно, обмеження всіх зовнішніх закупівель худоби. Потрібно стежити за повітрям, чистою соломою. Кози дуже чутливі до чистоти. Дуже важлива чистота. Дуже-дуже-дуже важлива чистота.

Кози лякають тваринників, так як хвороб, які їм загрожують, багато, і треба бути висококласним професіоналом в цій області. Ветеринар повинен відвідувати ферму не менше разу на 2 місяці.

Не забувайте про вакцинацію тварин! Пам'ятайте, що кози більше, ніж корови чутливі до вакцинації. Реакції бувають різні, вузлики від уколів можуть зникати кілька місяців.

Треба спостерігати за очима, за тілом тварини, щоб не було занадто худим або товстими. Якщо послід виглядає як оливки, то це погана ознака.

  1. Генетика — це база успішної ферми.

Важлива генетика тварин — це запорука успіху. Чи не намагайтеся купити кого дешевше! При покупці можна провести аналізи тварини на хвороби, обов'язково потрібно витримувати нових тварин на карантині не менше 15 днів і вакцинувати.

Є дві технології козівництва: система, коли відбирають кращих особин жіночої статі, і система, коли відбирають кращих чоловічих особин. У першому випадку кози містяться кілька окотів — до 5 років, у другому застосовують пролонговану лактацію, а потім їх більше не запліднюють, забивають після критичного падіння надоїв.

Недоліки пролонгованої лактації: менше доходів від продажу чоловічих особин на відгодівлю і жіночих особин на розведення, проблеми ожиріння і псевдовагітності.

Переваги: ​​більше грошей завдяки більш високим удоям, більше молока взимку, скорочення витрат, падіння вибракування маточного поголів'я, відсутність витрат на вирощування молодняка, економія на обладнанні.

milknews

Детальніше
Ринок живця: свині на вагу золота?
15-черв-2017

Приріст цін на ринку живця не вповільнює крок. Зокрема, попереднього тижня середня закупівельна ціна на свиней І-ї категорії складала 43,2 грн/кг чи на 2,2% дорожче, ніж на рубежі сезонів. Проте з початку другої декади червня «м’ясні» свині живою вагою додали в ціні майже 3%. Тож середня планова ціна цього тижня закріпилася на рівні 44,5 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії (2012-2017 рр.)

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Тим не менш, вже в середині тижня подекуди озвучувалися і значно вищі ціни: деякі оператори із Західних областей «розписали» свинопоголів’я на цей тиждень по 45-46 грн/кг, а переробникам на Півдні країни пропонували товарні партії по 47-47,5 грн/кг.

Єдиною причиною підйому закупівельних цін на живець свиней і виробники, і переробники одноголосно називають дефіцит свинини. Хоча окремі представники м’ясопереробної галузі вважають нестачу свиней забійних кондицій штучною та звинувачують виробників у притримуванні товарних партій з метою маніпулювання цінами, більшість операторів вимушена «днем з вогнем» шукати сировину. Деякі з них вимушені купувати таких тварин, які ще не досягли забійних кондицій.

Нестачу живця аргументують як загальним послабленням виробничих можливостей свинарства, так і активнішою торгівлею під час Великодніх та травневих свят, після яких побоювалися послаблення цін. Крім цього, підвищення середньодобової температури поступово послаблює темпи приросту ваги свиней, які тепер дещо повільніше набирають необхідні кілограми.

Реакція переробників на цінові рекорди неоднорідна. Одні зменшують обсяги закупівлі, намагаються працювати виключно на власній сировині за її наявності та на запасах, розглядають пропозиції імпортної сировини та обраховують доцільність переходу на сировину з-за кордону. Інші, хоча і відзначають суттєве ( від 20-30%, до 50%) скорочення обсягів реалізації, займають переходять в режим «виживання» та чекають осіннього спаду цін. Закупівельники відзначають, що окрім імпорту, який може суттєво пригальмувати підйом цін чи запустити їх зворотній хід, очікувати послаблення живця в ціні не варто. Гравці ринку подейкують, що у зворотньому випадку ціна на свинину живою вагою вже незабаром може перетнути психологічну позначку в 50 грн/кг.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій, наприклад Конгресу «Прибуткове свинарство».

pigua.info

Детальніше
Ірак має намір інвестувати у виробництво курятини в Україні 15 млн доларів
24-лип-2017

 Ірак має намір інвестувати у виробництво курятини в Україні 15 млн доларів. Про це повідомляє прес-служба Торгово-промислової палати України. Як повідомляється, в ході бізнес-форуму "Співпраця Україна-Ірак" були озвучені показники взаємної торгівлі двох країн. Так в 2016 році товарообіг впав на 20%, проте вже за останні 4 місяці спостерігалося зростання на 15% - пише РБК Україна

Іракська сторона, в свою чергу, висловила зацікавленість в постачаннях українських продуктів харчування (масло, сири, яйця, м'ясо). Крім того, бізнесмени Іраку зацікавлені в інвестиціях в такі галузі української економіки, як альтернативна енергетика, енергозбереження, логістика, переробка агропромислових продуктів, фармацевтика.

Зокрема, голова іраксько-української ділової ради Аббас Ель Нурі повідомив про переговори щодо інвестування 15 млн доларів в підприємство з виробництва курятини в Київській області. За його словами, пропозиція українського виробника включає два варіанти - оренду виробництва або його повний продаж. Іракська сторона планує експорт продукції з цього підприємства в напрямку до Іраку в обсязі 1 тис. тонн вже в цьому році, а в 2018-му цю цифру планують наростити до 1,5 тис. тонн. Нагадаємо, Ірак зняв заборону на експорт українського м'яса птиці, введений у зв'язку з підозрою на зараження пташиним грипом.

Джерело -All Retail

Детальніше
Право на експорт харчової продукції до ЄС отримали ще чотири підприємства
14-вер-2017

12 вересня 2017 року ще чотири українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Зокрема, по одному — з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два — риби і рибної продукції.

Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти, племінний матеріал, інше.

Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Європейський Союз (молочні продукти), Китайська Народна Республіка (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (корми для домашніх тварин), Об'єднані Арабські Емірати (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівство Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м'ясо птиці, мед), Сербія (м'ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м'ясо птиці), Ліван (м'ясо птиці та продукти з нього), Танзанія (м'ясо птиці та продукти з нього) тощо.

Впродовж ‎2016−2017 років Держпродспоживслужбою було проведено переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

milkua.info за інформацією Держпродспоживслужби

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок