Промислове свинарство почало другий квартал з більшим поголів'ям

Законопроект про ідентифікацію та реєстрацію тварин пройшов усі комітети Верховної Ради. Документ планують виносити на розгляд у сесійну залу. Про це розповів в.о. голови аграрного комітету ВР, один з ініціаторів законопроекту Олександр Бакуменко.

«Документ розглянули шість комітетів ВРУ. Сподіваюся, що у квітні ми представимо його на сесії Ради», — сказав він.

Йдеться про законопроект № 9022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин».

Проект закону має на меті:

встановити єдині правила державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин у господарствах операторів ринку тварин;

встановити відповідальність за невиконання операторами ринку тварин вимог чинного законодавства з ідентифікації та впровадження адміністративних санкцій до громадян та посадових осіб при виявленні порушень;

забезпечити більш ефективний та дієвий засіб виявлення, локалізації, контролю і при можливості ліквідації занесених на територію України хвороб тварин;

створення державної бази цих домашніх тварин — котів, собак та диких тварин, які перебувають у неволі чи у напіввільних умовах для простежуваності їх переміщення;

спрощення механізму відшкодування коштів з Державного бюджету України за проведену ідентифікацію тварин для власників тварин — фізичних осіб;

визначення складових системи ідентифікації та реєстрації тварин.

Законотворці пропонують з 1 січня 2021 року зобов'язати власників домашніх та диких тварин оформляти ветеринарні паспорти. На сьогодні, згідно з чинним законодавством, обов'язковій реєстрації підлягають ВРХ, свині, вівці, кози і коні.

Після прийняття закону автори документу планують створити Єдиний державний реєстр тварин. Кожній ідентифікованій тварині присвоять унікальний номер, під яким вона буде числитися у базі.

Також ухвалення проекту сприятиме підвищенню ефективності упередження різного роду махінацій при здійсненні торговельних операцій з тваринами, запровадженню систем страхування тварин за умови підтвердження права власності на тварин тощо.

Нові правила розроблені для того, щоб привести українське законодавство у сфері поводження з тваринами у відповідність з Європейською конвенцією про захист домашніх тварин, яку Україна ратифікувала у 2013 році. Послуги з реєстрації будуть платними, у документі вартість цих послуг не уточнюється.

За ненадання даних про домашніх тварин або відсутність їхньої реєстрації власників пропонують притягати до адміністративної відповідальності. Автори документа пропонують збільшити штрафи з 51−435 грн (залежно від ступеня правопорушення) до 85−850 грн.

unn

Наразі відпускні ціни на м’ясо птиці відкотилися до рівня вересня-жовтня 2021 року. Ціна на яйце зменшилася на 20-30%, як порівняти з початком цього року.

Про це заявив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

«Звичайно, тут є певний вплив ринку, але й підтримка підприємств пільговим газом власного видобутку теж зіграла свою роль, – наголосив він. – Найголовніше сьогодні – що ми не спостерігаємо закриття птахопідприємств. Можливо, є переоцінка власних виробничих потужностей, де споживається багато газу та йде їх закриття».

У торгах газом на лютий брали участь близько 48 птахівничих підприємств, які мали потребу в 5,6 млн м³ цього палива, і вона була цілком задоволена.

«На березень на участь у торгах вже подала заявки більша кількість підприємств галузі – 63, вони бажають придбати 6,4 млн м³ газу, – зауважив Сергій Карпенко. – Сподіваємося, що цей обсяг буде повністю закритий».

Загалом у галузі птахівництва, за його словами, близько 200 виробників соціально значущих продуктів. Тобто близько 30% з них беруть участь у торгах газом за пільговою ціною. «Гадаю, що з часом усе більше компаній приєднуватимуться до цього процесу», – додав очільник Союзу птахівників України.

Для галузі критично важливо саме в холодні місяці, коли витрати газу на обігрів птиці найбільші, забезпечити доступну ціну на газ, підкреслив він. «Відповідно хотілося б або нормальної ціни на ринку, або продовжити дію цієї програми до вересня чи до кінця року», – зазначив Сергій Карпенко.

Можливість придбання газу власного видобутку суттєво підтримує виробників і в частині стабілізації обсягів виробництва, і в частині цінових трендів, і в забезпеченні продовольчої безпеки. На думку Сергія Карпенка, було б доречним поширити її на інші види продукції птахівництва.

«Так, нині не потрапили до «пільговиків» виробники індичатини, качатини, яєчних продуктів», – зауважив він.

ptichki.net

Збільшення безмитних квот на експорт м’яса птиці, здебільшого курятини, з України до країн ЄС є безумовною перемогою для української сторони. Втім, переговори далися нелегко. Про це розповіли в Асоціації "Союз птахівників України".

Переговорний процес між Європейською Комісією і урядом України тривав понад рік, і результатом цього стало підписання компромісного рішення про збільшення обсягу основної квоти для України, яка сягатиме 70 тис. тонн з колишніх 20 тис. тонн.

"У пресі багато фахівців коментують цю тему, звинувачуючи уряд України у втраті можливостей виторгувати в ЄС вигідних преференцій у частині збільшення квот по інших товарних позиціях, що це рішення лише позитивне для однієї компанії, але при цьому людей, які знають глибоко тематику і складність переговорного процесу, - одиниці. Тому і виникають негативні резонанси на порожньому місці", - кажуть в Асоціації.

Експерти запевняють, що Україна взагалі могла втратити можливість збільшення квоти на м'ясо птиці через односторонній перегляд Європейською Комісією закріплених нормативно тлумачень до кодів митної класифікації, що привело б до фактичної декласифікації товару, що поставлявся з України під іншим кодом митної класифікації.

"В такому б випадку імпорт з України здійснювався б із застосуванням тарифної квоти, а поза її межами – із застосуванням високого фіксованого імпортного тарифу. Тому говорити, що Україна мала вигідну позицію в переговорному процесі – зайве, відповідно і висувати свої вимоги про збільшення квот по інших товарних позиціях українська сторона не мала змоги", - пояснили в Асоціації.

Профільні експерти розцінюють досягнені домовленості між Україною та ЄС як однозначну перемогу, яку очікували ще з 2014 року.

"Ми довго і планомірно працювали над тим, щоб існуючі квоти були переглянуті в сторону їх збільшення ще до термінів перегляду торгової частини ЗВТ. Це питання асоціація піднімала ще у 2014 році, коли тільки почала працювати торгова частина договору про ЗВТ з ЄС.

Вже тоді ми розуміли що обсяг квот, який був виділений саме на м'ясо птиці, не відповідає обсягам, які Україна готова поставляти на європейський ринок. Однак, тема збільшення квот не знаходила розуміння з боку Європейської Комісії, в цілому ЄС, тому що це занадто чутливий продукт для європейського ринку", - зауважили експерти.

Ситуація зрушила з місця у 2017 році, коли за кодом ТН "інші частини" Україна істотно збільшила експорт м’яса птиці до країн ЄС. Цей код не входить в обсяг квоти згідно з Угодою про зону вільної торгівлі та на нього існує нульова ставка мита.

"Представники Європейських торговельних асоціацій звернулися до Європейської Комісії з питанням про запобігання приросту показників торгівлі м’ясом птиці Україна – ЄС та виступили зі звинуваченням у бік українських експортерів про те, що українські виробники навмисно скористалися недосконалістю умов ПВЗВТ та Комбінованої номенклатури ЄС ("КН").

На нашу думку, таке твердження було абсолютно безпідставним, оскільки класифікаційні рішення, видані митними органами низки країн ЄС підтвердили, що українські виробники експортують свою продукцію за підпозиціями "0207 13 70" та "0207 14 70" абсолютно правомірно", - зазначили в Асоціації.

poultryukraine

Станом на 1 вересня 2020 року в Україні налічується 3408,2 млн. голів ВРХ, з них 1768,1 млн. — молочне поголів'я. Загальна кількість ВРХ зменшилась на 6,4% у порівнянні з аналізованим періодом 2019 року.

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

Зокрема, кількість ВРХ у промисловому секторі зменшилась на 7,3% (1023,1 млн. голів у 2020 році проти 1103,1 млн. у 2019-му). У тому числі молочне поголів'я становить — 424,7 тис., що на 5,3% менше ніж за аналізований період 2019 року.

Приріст ВРХ у промислових підприємствах продемонструвала Тернопільська (+ 4,2%) область. Чисельність у решті регіонів зменшується. Найбільше падіння спостерігається у Одеській (- 20,9%), Рівненській (- 71,8%), Івано-Франківській  (-11,1%) областях.

Станом на 1 вересня чисельність ВРХ у господарствах населення зменшилась на 6,1% (2385,1 млн. голів у 2020 році проти 2539,4 млн. у 2019 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 1343,4 млн., що на 6,5% менше ніж за аналізований період попереднього року.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.