Виробництво сільгосппродукції в Україні подорожчало на 15%

Згідно з даними Державної митної служби, за 2017 рік Україна експортувала 0,283 тис. тонн ковбасних виробів.

Про це повідомляє аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

«Цього року експорт цього сегменту продуктів  за перші п’ять місяців (0,176 тис. тонн) перевищує минулорічний показник у 1,9 разів (0,089 тис. тонн). При цьому травневий обсяг експорту становив 0,059 тис. тонн», — повідомляють в UFEB.

«Розглядаючи вартість експорту, то у січні-травні 2018 року спостерігається збільшення на 181% (522 тис. дол. США) по зрівнянню з аналогічним періодом минулого року (287,4 тис. дол. США).

Головними покупцями українських виробів залишаються країни найближчого зарубіжжя, а саме:

 Грузія (39,66% від усього обсягу експорту; загальна вартість — 207 тис. дол. США),

 Азербайджан (27,59%; 144 тис. дол. США),

Молдова (16,28%; 85 тис. дол. США).

«Частка поставок до інших країн становила 16,48% із загальною вартістю 86 тис. дол. США», – коментують в аналітичному відділі.

Експерти також зауважують, що не дивлячись на зростання обсягу експорту, він все-таки залишається меншим, ніж імпортний, де загальна вартість поставок за п’ять місяців 2018 року становила 1,296 млн дол. США, що на 20,7% перевищує показник вартості за аналогічний період 2017 року (1,027 млн дол. США)».

PigUA.info за матеріалами agravery.com

В рамках диверсифікації ринків збуту для української продукції Держпродспоживслужба працює з китайською стороною за декількома позиціями. Так, 18 вітчизняних підприємств уже мають можливість експортувати до КНР молоко та молочну продукцію.

Про це повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час засідання Ради з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі щодо економічного співробітництва з Китайською Народною Республікою та використання міжнародних транспортних коридорів.

«Упродовж минулого року ми перевірили на відповідність вимогам КНР ще дев’ять підприємств. Відповідні документи передані до КНР у 2016 році. Очікуємо, що вже найближчими тижнями буде опублікований розширений перелік підприємств-експортерів молока та молочної продукції», — зазначив Володимир Лапа.

Уже досягнуто певних результатів щодо відкриття китайського ринку для української рослинницької продукції. Так, уже погоджені протоколи фітосанітарних вимог на експорт кукурудзи, сої та ячменю. 

Прес-служба Держпродспоживслужби

Серпень розпочався з послаблення цін на живець свиней в Україні. За підсумками моніторингу закупівельних цін, який проводять в Асоціації «Свинарі України», цьоготижнева середня позначка втратила 4,8% порівняно з попереднім тижнем, опустившись до 47,2 грн/кг.

У перший тиждень серпня свинина живою вагою коштувала на 1-2,5 грн/кг дешевше ніж у кінці липня. Діапазон закупівельних цін, відповідно, зсунувся до 46-48 грн/кг. Дещо вищі ціни закупівлі живця втрималися лише на Півдні країни, де їх підтримкою виступає попит з боку відпочиваючих на тлі обмеженої пропозиції кондиційної свинини.

Опитування представників переробної галузі показало, що причинами пониження цін на свиней забійних кондицій стали активізація імпорту та скорочення обсягів заготівлі живця як в наслідок переорієнтації на сировину закордонного походження, так і через дуже мляву реалізацію. Так, окремі переробники зазначають, що об’єми закупівлі цього тижня скоротилися на 30-50%.

З огляду на це, частина закупівельників очікує на подальше послаблення цін на живець в межах 1-2 грн/кг. Так, згідно з опитуванням учасників Асоціації «М’ясної галузі», переробники планують наступного тижня закуповувати свиней забійних кондицій по 45,5-47 грн/кг.

Окремі оператори, навпаки, налаштовані на стабілізацію цін у середині серпня через очікування меншого потоку імпортної свинини через вичерпання квот на частину імпортних позицій (зокрема, на безкісткову свинину), укріплення цін на свинину в окремих країнах ЄС та перегляд митної вартості імпортних позицій у бік підвищення. Під впливом цих чинників, зокрема, останнього, «бар’єрна ціна» підвищилась до 49,5 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Фермерство, в силу своєї специфіки та високого рівня застосування ручної праці може стати основою соціального і економічного устрою сільських територій. Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк в інтерв’ю одному із інтернет-видань.

«Якщо у нас у кожному селі буде 3-5 фермерів, які створять робочі місця, такі села будуть соціально стабільними і матимуть потенціал до розвитку. Тобто розвиток фермерства для уряду дорівнює розвитку сільської місцевості», - зазначив Максим Мартинюк. Він нагадав, що Уряд вперше за історію української незалежності чітко сформулював свої пріоритети в підтримці сільгоспвиробників.

Концепція розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки спрямована на розвиток малого і середнього бізнесу в селах, збільшення робочих місць, створених фермерами (до 0,5 млн з нинішніх 0,1 млн) і зростання питомої ваги продукції, яку виробляють фермерські господарства, в ВВП аграрної галузі з поточних 6-8% до 12%.

Передбачається, що з держбюджету в 2018 році на розвиток фермерських господарств буде спрямовано 1 млрд гривень, зокрема - на підтримку їх кооперації. «Досвід європейських країн доводить, що невеликому сільгоспвиробнику без об'єднання з іншими фермерами досягти навіть середньої по галузі ефективності дуже складно»,- підкреслив перший заступник міністра.

Оскільки уряд перейшов до трирічного бюджетного планування, найближчі 3 роки рівень підтримки розвитку фермерства буде зберігатися на рівні не нижче, ніж у 2018 році. Для оцінки ефективності програм підтримки Мінагрополітики буде моніторити динаміку технічного переоснащення фермерів, підвищення їх продуктивності, розширення площ під нішевими культурами і органікою, збільшення кількості фермерських господарств, у тому числі шляхом переходу господарств населення в цей статус.

Прес-служба Мінагрополітики