Прогноз: Україна збільшить виробництво м'яса птиці і яєць

Про ключові кроки реалізації економічної стратегії розповів Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Олексій Любченко у статті «Ключові завдання для економічного зростання України» для LB.ua, йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Рівень доходів населення України є вдвічі нижчим порівняно з географічними сусідами. Маючи колосальний та якісний трудовий потенціал, велику територію, великий індустріальний сектор, Україна має змогу сформувати потужний внутрішній ринок з достойними зарплатами, що буде підтримувати внутрішній попит», — прокоментував Олексій Любченко.

Серед ключових першочергових заходів:

• Експансійна фіскальна політика з акцентом на підтримку інфраструктурних проектів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей.
• М’яка монетарна політика з акцентом на застосування інструментів цільового рефінансування банківських позик. Облікова ставка повинна зберігатися нижче нейтральної до появи стійких темпів зростання на рівні 4−5% ВВП.
• Підтримка виробництв, які передбачають локалізацію технологічних процесів на території України.
• Здоровий протекціонізм у сферах, які пов’язані з переробкою сировинної продукції, що добувається чи виробляється в Україні.
• Постійно діючий інститут здешевлення вартості кредитування цільових інвестиційних проектів (включаючи підтримку МСБ та іпотечного кредитування).
• Розвиток механізмів залучення коштів населення в інвестиційні проекти за участі держави.

«Щоб отримати якомога поживніший силос, потрібно контролювати кожну фазу силосування. Інакше на кожному етапі можна втратити суху речовину: у полі та під час закладання силосу — до 9−10%, під час ферментації — до 5−10%, при згодовуванні — до 10%. Отже, помилки від поля до корови можуть призвести до 25% втрат СР», — зазначає експерт із Великобританії із силосування Енді Стржелецький.

В заготівлі силосу виділяють чотири фази:

1. Аеробна фаза.
2. Ферментація.
3. Фаза стабілізації.
4. Згодовування.

«Вже під час першої фази, а саме в процесі зрізання, пошкоджуються клітини рослини й починаються біохімічні процеси — руйнуються протеїн та вуглеводи, в результаті чого випаровується вуглекислий газ (СО2) та вода. А це втрачена суха речовина», — зазначає Енді Стржелецький.

Втрати розчинних вуглеводів між скошуванням та силосуванням

Джерело: презентація Енді Стржелецького. Практичний семінар «Найкращий силос та раціони ВРХ», організований Посольством Великобританії в Україні 25 вересня 2018 р. у СТОВ Агрофірма «Маяк» (Черкаська обл.).

Як зазначає експерт із силосування, цільова щільність силосу — щонайменше 750 кг/м³ для свіжої маси або 250 кг/м³ у перерахунку на суху речовину. Важливо правильно заповнювати силосну яму, щоб досягти цього показника. А саме — методом клину.

Якщо в кінці кожного дня клин накривати плівкою, а вранці відгортати її і продовжувати закладати корм, то попередня порція буде захищеною від кисню. У такий спосіб зберігається енергія і скорочуються втрати СР.

На кожній фазі існує ризик втратити кількість СР, бо зберегти якість і поживність корму можна лише в умовах повної відсутності кисню, що є неможливим. Але зменшити його вплив цілком реально.

Належна практика заготівлі корму означає скосити рослину на правильній стадії дозрівання й вологості та швидко закласти у силососховище, щільно утрамбувати та добре накрити плівкою, при цьому врахувавши мікробіологічні процеси рослини, організаційні моменти і математичні розрахунки, зокрема, дату скошування і висоту скошування. Ідеальна для трав — 6−10 см. Чим нижче скошуємо, тим нижча перетравність корму. Стосовно кукурудзи на силос, то золотий стандарт 40 см.

MilkUa.info

Україна не декларує дуже багато інфекційних захворювань, проти яких вакцинують тварин.

На цьому наголосив координатор web-проєкту «Стоп АЧС» — національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог Володимир Поліщук.

«Мене дивує ситуація, коли ми ввозимо тонни вакцин на благополучну територію, — зазначив він. — Адже Україна сьогодні не декларує дуже багато інфекційних захворювань, проти яких ми робимо щеплення тваринам. То ви робите щеплення, щоб заробляти чи хочете застрахуватися від хвороб? Якщо хвороба є, то декларуйте її. Якщо ж її немає, не робіть щеплення».

При цьому Володимир Поліщук уточнив, що це питання до компетентного органу країни. І до того, наскільки об'єктивною є статистика, яку показує зараз Держпродспоживслужба.

agrotimes.ua

Якість молока, яке надходило у минулому році від сільгосппідприємств та господарств населення на переробні підприємства, покращилась. Про це повідомили у Відділі інформаційної політики та зв'язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України у відповідь на інформаційний запит УНН.

“Якість молока, що надійшла на переробку, покращилась. Свідченням цього є зростання в порівнянні з аналогічним періодом закупівлі молока Екстра ґатунку на 32,8%, Вищого ґатунку — 5,0% та скорочення закупівлі молока І ґатунку на 8,7%, II ґатунку — 16,6%”, — йдеться у повідомленні.

У 2018 році на переробні підприємства надійшло понад 4 млн тонн молока (в тому числі 345,7 тис. тонн прийнятого на давальницьких засадах та 25,0 тис. тонн, виробленого переробними підприємствами), з них у сільгосппідприємств закуплено 2,7 млн тонн молока, у господарств населення — понад 1 млн тис. тонн.

За даним Державної статистичної служби України, у 2018 році в Україні виготовили 10064,0 тисяч тонн молока, з них сільгосппідприємствами 2755,7 тис. тонн, а господарствами населення 7308,3 тис. тонн.

Згідно з даними Держстату, у 2017 році обсяг виробництва молока становив 10,3 млн тонн, що на 1% менше, ніж у 2016 році.

Дані Держстату наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Джерело: УНН