Прем'єр Гончарук доручив створити стратегію розвитку і підтримки АПК

Упродовж другого півріччя 2017 року в Україні зафіксували 41 випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) серед свійських свиней, що майже на третину менше, ніж у першому півріччі поточного року (70 випадків) і другому півріччі 2016 року (73 випадки).

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Натомість, збільшилася кількість виявлення випадків АЧС у дикій фауні (17 випадків у другому півріччі поточного року проти 7 випадків у першій половині 2016 року і 5 випадків у другому півріччі 2016 року), що стало можливим завдяки проведенню активного моніторингу як серед свійських свиней, так і в дикій фауні, у тому числі в рамках виконання грантової угоди із ЄС.

Читайте також: У 2018 Україна має імплементувати європейські норми благополуччя с.-г. тварин

«Вивчення АЧС у ході проведення моніторингу є фактом раннього виявлення хвороби, що дає можливість вчасно вжити запобіжні заходи для недопущення поширення АЧС і занесення в господарства, де утримуються свійські свині», ― зазначив перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук.

Зазначається також, що впродовж другого півріччя 2017 року виявили 5 інфікованих об’єктів ― трупів свиней, які знаходилися на сміттєзвалищах або лісополосах, їх господарів встановити не вдалося.

Усього впродовж 2017 року в Україні зафіксували 140 випадків АЧС, із них 111 ― серед домашніх свиней, 24 ― серед диких і 5 ― інфікованих об’єктів.

pigua.info

Нещодавно новозеландські вчені порівняли кілька видів підстилки і її вплив на телят, яких утримують у групах. Зокрема, досліджували дрібний гравій, гумову мульчу, пісок та дерев’яну тирсу.

Жодна з чотирьох видів підстилки не впливала на прирости, чистоту чи кульгавість телят. Також рівень E. Coli у фекаліях телят не залежав від виду підстилки. Однак кількість цієї ж бактерії (E. coli) на хутрі була більша у тих тварин, яких утримували на дерев’яній тирсі.

Під час дослідження також помітили, що температура шкіри телят, яких утримували на дрібному гравію і піску була нижчою від інших, а внутрішня температура тіла у всіх була однакова. Деякі відмінності спостерігались у поведінці малечі. Ті, яких утримували на дерев’яній тирсі більше лежали та вилизували себе, ніж телята на інших видах підстилки.

Температура повітря у групових телятниках була в межах 11 °C, а середня вологість — 82%. Проте всі види підстилок істотно відрізнялись за вмістом вологи: дрібний гравій — 3,3%, гумова мульча — 3,4%, пісок — 9,3%, а дерев’яна тирса — 41%.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's

Судноплавство стає головною проблемою для експортерів у Європі, оскільки вони вимушені змінювати маршрути, щоб уникнути транзиту через країни із великою кількістю випадків коронавірусу. Це може серйозно вплинути на ланцюг поставок продовольства у країнах Південної та Східної Європи (Румунія, Болгарія та Польща), які вже постраждали від великих втрат у виробництві тварин через спалахи африканської чуми свиней.

«Поки що ми ще можемо доставляти м’ясо в Румунію з наших заводів у Іспанії, але є справжня проблема з транспортерами. Минулого тижня в Іспанії я знайшла 4 вантажівки для перевезення м’яса до Румунії, на цьому тижні шляхів для експорту взагалі немає. Є побоювання, що водіїв переведуть у карантин чи щось подібне, тому логістичні компанії відмовляються від експортних замовлень. Також є проблеми з вибором правильного маршруту для прибуття в пункт призначення. Я знаю, що європейські чиновники говорили про створення спеціальних маршрутів лише для автоперевезень, але ми вже стикалися з проблемами через Словенію та Угорщину. Зараз більшість вантажних автомобілів переїжджають через Австрію. Якщо транспортування через Європу буде заблоковано, Румунія залишиться без м’яса, адже зараз ми імпортуємо 70% свинини, споживаної на внутрішньому ринку», — говорить Вероніка Моє, торговий представник іспанського виробника Hemosa на ринку Румунії.

Логістика також впливає на виробників м’яса у Бельгії.

«Виробникам м’яса коронавірус не обов’язково принесе збитки, адже люди готують сьогодні більше, ніж будь-коли. Якщо, звісно, продукт потрапить до споживача», — прокоментував ситуацію Йоріс Коен, менеджер Бельгійського м’ясного офісу.

meat-inform.com

На внутрішньому ринку країни через високі ціни продовжується падіння попиту на молокопродукцію, при цьому ціни на сировину внаслідок тенденцій на світовому ринку продовжують йти вгору. 

Порівняно з кінцем вересня закупівельні ціни на молоко в Україні встигли вирости приблизно на 50 копійок, тобто на 5% (а в порівнянні з червнем — вже на 30%). Водночас статистика вказує на подальше зниження виробництва молока та зниження прибутку фермерів.

Якщо ще донедавна основним драйвером подорожчання вартості сировини можна було вважати експортну торгівлю, то, починаючи з жовтня, основний тиск на ринок надає сезонний фактор. Традиційно, обсяги виробництва молока скорочуються в осінній період, збільшуючи попит у покупців.

Зокрема за результатами вересня виробництво молока скоротилося практично на 9%, в тому числі в категорії сільгоспвиробників на 7,7%, господарств населення — 9,1%. Однак незважаючи на сезонне зниження, можна відзначити стабільні позитивні зміни річної динаміки у сільгоспвиробників — виробництво категорії у вересні збільшилася на 2,6% до вересня минулого року.

Натомість негативні результати першого півріччя вказують на зниження виробництва молока в країні -0,9% до минулого року.

Незважаючи на прибутковість, аграрії не перестають скаржитися на відсутність державної підтримки. Зокрема в АВМ повідомили, що тільки 30% членів асоціації змогли отримати належну бюджетну дотацію (з ПДВ). На наступний рік проектом держбюджету передбачається виплатити такої дотації ще менше 2 млрд грн.

infagro