Пропозиція живця: за сім місяців «під ніж» пішло 2,6 млн свиней

За дорученням Президента України, Уряд створив державне підприємство «Національний фонд інвестицій України» («Націнвестфонд») та затвердив його статут. Відповідне рішення прийнято на засіданні Кабінету Міністрів 31 березня.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Метою діяльності «Націнвестфонду» є створення сприятливих умов для реалізації масштабних інвестиційних та соціально значущих проєктів, розвитку міжнародного економічного співробітництва та зростання конкурентоспроможності України.

Відповідно до затвердженого Статуту предметом діяльності підприємства є:

• залучення та концентрація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проєктів;
• фінансування та реалізація пріоритетних інвестиційних проєктів;
• залучення інвестицій;
• підготовка інвестиційних та інших проєктів;
• управління об'єктами власності відповідно до закону;
• утворення інвестиційних фондів, участь у інвестиційних фондах;
• участь у спільній діяльності;
• участь у соціально значущих проєктах.

За даними Єврокомісії у січні-листопаді 2020 року Україна експортувала до країн ЄС 100,9 тис. тонн м’яса птиці. Це на 22 тис. тонн або 18,1% менше, ніж за такий же період 2019 року.

Зменшились обсяги імпорту й з інших країн-ключових партнерів ЄС. Так, Бразилія за 11 місяців експортувала до країн Євросоюзу 213 тис. тонн курятини (-3,9%). Обсяги експорту птиці з Таїланду зменшились на 24,1%, до 124,5 тис. тонн. Загалом, у січні-листопаді 2020 року ЄС імпортував на 14,3% м’яса птиці менше, ніж за той же період попереднього року.

На початку року середня ціна курятини (вага тушок) в країнах блоку склала 1,85 євро за кілограм. Це на 3,8% більше, ніж попереднього місяця, але все ще на 0,6% менше, ніж рік тому.

Варто зазначити, що Україна також є одним з найбільших імпортерів європейської курятини. За 11 місяців минулого року країна закупила 134,7 тис. тонн м’яса птиці, виготовленого в ЄС.

Meat-Inform

Незважаючи на широко поширену африканську чуму свиней (АЧС), Литва зможе експортувати в Україну свиней і свинину.

Українська ветслужба визнала, що заходи контролю і попередження АЧС в Литві є надійними, і вона може імпортувати литовську свинину. Глава литовської Державної ветеринарно-харчової служби (ДВХС) Дарюс Ремейка зазначив, що Україна застосовує дуже строгі вимоги до імпорту.

З початку 2015 року литовські компанії експортували до України близько 2 тонн м'ясних консервів, близько 2,3 тонни яловичини, 2,2 тис. тонн м'яса птиці, 200 тонн субпродуктів з великої рогатої худоби.

PigUA.info за матеріалами ru.delfi.lt

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.