Уряд створив план розвитку малого і середнього бізнесу в Україні до 2020 року

Держава планує закласти на компенсацію відсотків по земельній іпотеці до 500 млн грн.

Про це в ході онлайн медіа бранча «Інсайт земельної реформи. Які питання на порядку денному?» розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький.

«На першому етапі впровадження ринку землі з 1 липня 2021 року його учасниками будуть виключно фізичні особи. Відповідно, вони зможуть продавати землю і брати кредити на її купівлю — тобто користуватися земельною іпотекою», — зазначає Висоцький.

Додає, що у міністерства є напрацьована модель, яка передбачає компенсувати відсотки при покупці землі виключно в обсязі до 20 га.

«Ми підтримуємо сімейні фермерські господарства, а згідно із законодавством, їх площа повинна не перевищувати саме 20 га. Відповідно за такими кредитами буде закладена компенсація кредитної ставки», — пояснює Висоцький.

При цьому він нагадав, що загальне обмеження з придбання землі становить 100 га в одні руки.

«Ми хочемо взяти на озброєння досвід „теплих кредитів“, де користувач платить 3%, а решту компенсує держава», — додав заступник міністра.

agroportal.ua

Асоціація «Союз птахівників України» розпочала процедуру ухвалення виробників – членів асоціації щодо вирощування птиці без застосування антибіотиків.

Асоціація «Союз птахівників України», за підтримки FAO, Європейського банку реконструкції та розвитку та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, розробила та затвердила вимоги щодо вирощування птиці без застосування антимікробних засобів, а також Стандартну операційну процедуру підтвердження відповідності потужностей птахопідприємств даним вимогам. Після аудиторського контролю відповідності, підприємства набудуть права наносити додаткове маркування на продукцію, яка отримана від птиці вирощеної без застосування антибіотиків.

З першого січня 2020 року Асоціація «Союз птахівників України» розпочала контрольований моніторинг залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування на п'яти підприємствах – членах Асоціації, а саме:

• ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
• ТОВ «Вінницька птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
• ПрАТ «Оріль-Лідер» (ТМ «Наша Ряба»)

. ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»)

• ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»).

Всі дослідження відповідно планам моніторингу будуть проводитися в акредитованих за ISO 17025 (міжнародний стандарт лабораторного визнання методів досліджень та простежуваності). Після отримання достатньої кількості даних (3 міс), відповідно галузевих вимог буде проведено оцінка відповідності (аудит). Результати аудиту та висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити маркування на харчовий продукт даних компаній. Результати аудитів (без конфіденційної інформації) будуть доступні кінцевому споживачу на сайті Асоціації.

Маркування, приклад якого додається у Вимогах, може бути нанесено лише підприємствами, які матимуть висновок про відповідність галузевому стандарту та будуть розміщені на сайті Асоціації «Союз птахівників України».

Список підприємств, яким дозволено наносити додаткове маркування:

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» - клас А

ТОВ «Вінницька птахофабрика» - клас А

ПрАТ «Оріль-Лідер» - клас А.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно стандартній процедурі має право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

Питання антибіотикорезистентності, яку Всесвітня організація охорони здоров'я вже офіційно визнала глобальною загрозою здоров'ю людини, потрібно вирішити професійно та належним чином!

Українці гідні споживати якісну та безпечну для здоров’я продукцію! 

poultryukraine.com

Заборони на транзит свиней через країни, позитивні щодо африканської чуми свиней (АЧС), більше немає. Цю проблему вирішено на законодавчому рівні. Чи швидко відновляться поставки генетики в Україну? Деталями ділилася Оксана Юрченко, президент Асоціації «Свинарі України». 

Президент України підписав проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану № 7264, який знімає заборону на транзит живих тварин (у тому числі і свиней) територіями країн, в яких існують обмеження, пов’язані з хворобами тварин.

Кілька тижнів до цього була прийнята Постанова Кабміну №537, яка, крім відміни заборони на транзит (лише на період воєнного стану!), дозволяє завозити тварин із потужностей, яких немає в реєстрі (Перелік країн та потужностей, з яких можливе ввезення живих тварин та репродуктивного матеріалу на митну територію України), тобто ферм, які не були інспектовані нашим компетентним органом. Це послаблення можливе лише за умови, що спеціалісти Держсподспоживслужби впродовж двох років здійснили аудит та підтвердили, що система ветеринарного контролю в державах походження тварин відповідає законодавству України. Епізоотична ситуація на їхніх територіях також береться до уваги.

Нагадаємо, що з листопада 2021-го року транзит свиней через країни, де фіксували випадки АЧС, був припинений у зв’язку з вимогами вітчизняного ветеринарного законодавства. Це унеможливило поставки генетики з більшості європейських країн, або ж змусило прокладати маршрут через кордон з Білоруссю (з Данії) чи завозити свиней авіатранспортом, що здорожувало вартість партії приблизно на 150 тис. дол. США. З початком війни і ці альтернативні маршрути стали недоступними. Тому Асоціація «Свинарі України» спільно з керівництвом Держпродспоживслужби, Міністерством аграрної політики та продовольства України і Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики досягли внесення змін в законодавство, відновивши постачання генетики в Україну.

Чи була Україна відрізана від генетики з моменту заборони і до прийняття нормативних документів, що її відмінили? Ні. Свинарі мали доступ до чистопорідних свиней та ремонтного молодняка, вирощених вітчизняними племінними підприємствами. Крім того, до початку війни генетику свиней імпортували з Данії через Білорусь.

Чи відновляться поставки племінних тварин зараз, коли заборони на транзит країнами, де реєстрували АЧС, вже немає? Так. Про це заявляють основні постачальники іноземної генетики з Англії, Данії, Ірландії, Іспанії, Голландії та Франції. Однак додають, що впродовж літнього періоду завезення не буде активним через високі температури, що негативно позначаються на стані свиней та можуть збільшити відсоток падежу під час транспортування. Деякі країни ЄС навіть забороняють експорт на період з липня до середини вересня.

Наголосимо, що зараз в Україну можливе завезення тільки чистопорідних тварин. Їхній код УКТЗЕД внесено до переліку товарів критичного імпорту. Товарних свиней (у цю групу входять ремонтні свинки) у ньому немає, тому їх поставляти в Україну під час воєнного стану не можна.

Виробники мають враховувати, що малоймовірно отримати часткове відшкодування за закуплених племінних тварин у цьому році. Хоча ця програма держпідтримки дійсна, коштів у її фонді немає. Нині для вітчизняних аграрїїв доступна тільки програма часткового відшкодування кредитного навантаження «Доступні кредити 5-7-9». 

Асоціація «Свинарі України» 

Українські виробники отримали можливість постачати на ринок Туреччини додаткові обсяги аграрної продукції. Це стало можливим завдяки окремим рішенням Уряду Туреччини щодо збільшення квот і зменшення ввізного мита.

Зокрема, серед них рішення щодо імпорту в рамках тарифної квоти продукції тваринництва у відповідних обсягах із застосовуванням нульових ставок. Іншим Рішенням Кабінету Міністрів Турецької Республіки було застосовано знижені митні ставки на окремі імпортовані товари тваринницького та агропромислового комплексу.

Загалом, Урядом Турецької Республіки було зменшено мито на імпорт худоби до 26%, на імпорт туш великої рогатої худоби до 40%, а також встановлено зниження митних ставок для деяких видів імпорту пшениці та ячменю з країн ЄС та інших країн до 35−45%. Мито на імпорт кукурудзи зменшилось з 130 до 25%.

Зацікавлені українські установи і компанії щодо експорту відповідної продукції до Турецької Республіки в разі необхідності, можуть звертатись до Посольства України в Туреччині. Посольство готове надати підтримку та сприяти встановленню контактів і налагодженню взаємодії з місцевими профільними установами, у межах компетенції.

Прес-служба Мінагрополітики