Поголів’я ВРХ скоротилося за рік на 4,6%

Продукція рослинного та тваринного походження матиме спрощене регулювання перетину кордону. Відповідні домовленості були досягнуті 16 травня у Варшаві під час зустрічі української делегації, очолюваної Міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським із Віце-прем'єр-міністром, Міністром сільського господарства та розвитку сільських територій Республіки Польща Генріком Ковальчиком.

До складу української делегації також увійшли т.в.о. Голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк та заступниця Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

Під час зустрічі обговорювалися питання покращення ефективності перевезень сільськогосподарської продукції через міжнародні автомобільні та залізничні пункти пропуску Республіки Польща та України.

Так, було досягнуто домовленості щодо спрощення вимог до транзиту українського зерна, а також можливої організації додаткових пунктів пропуску для транзиту через територію Республіки Польща.

Врегульовано питання забезпечення додаткового штату польських ветеринарних інспекторів на кордоні при імпорті та транзиті з України та забезпечення цілодобово режиму роботи наземних і залізничних прикордонних пунктів пропуску з метою збільшення пропускної здатності оформлення вантажів, що в свою чергу сприятиме скорочення черг на кордоні.

також обговорено питання транзиту через Республіку Польща українських товарів тваринного походження категорій, які неавторизовані згідно вимог ЄС (свинина, яловичина, баранина, ряд товарів аквакультури, тощо).

Окрема увага була приділена вирішенню питання транзиту через Республіку Польща українських товарів тваринного походження категорій, які неавторизовані на імпорт та транзит згідно вимог ЄС (свинина, яловичина, баранина, ряд товарів аквакультури, тощо). Наразі компетентними органами України та Польщі опрацьовуються механізми контролю за транзитом відповідних вантажів.

Додатково між компетентними органами було узгоджено механізм ветеринарної сертифікації українських вантажів при перевантаженні на території Республіки Польща, які експортуються в треті країни, за умови погодження такої процедури країною призначення.

dpss.gov.ua

У січні-червні 2020 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився на 5,1% — до $4,6 млрд, з яких $3 млрд припало на експорт, а $1,6 млрд — на імпорт.

Про це інформує Микола Пугачов, член-кореспондент НААН, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Зменшення експорту та збільшення імпорту спричинили відповідне зниження позитивного для України сальдо до $1,4 млрд», — йдеться в повідомленні.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн — Нідерланди, Польща, Іспанія, Італія, Німеччина та Франція. Їх сукупна частка складає близько 75% обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами.

«Основні обсяги поставок до Євросоюзу Україна забезпечує за рахунок зернових (мільярд доларів) та олійних ($145 млн) культур, олій та жирів ($957 млн), залишків і відходів харчової промисловості ($227 млн)», — розповідає Пугачов.

Слід зауважити, що в імпорті до України з європейських держав відсутня чітко виражена товарна структура. Більшою мірою здійснюється закупівля:

тютюнових виробів — $130 млн,

продуктів для годівлі тварин — $106 млн,

алкогольних напоїв — $130 млн,

різних харчових продуктів, у т.ч. екстрактів з кави, чаю, соусів — $150 млн,

молокопродуктів — $131 млн.

«Від початку 2020 року вітчизняними експортерами були повністю використані річні квоти на мед, ячмінну крупу і борошно, оброблений крохмаль, консервовані томати, яблучний і виноградний соки», — підкреслив науковець. На думку Миколи Пугачова, незважаючи на те, що в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 року погіршились, це не є критичним. Адже у третьому і четвертому кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах, що диктуватимуться урожаєм в новому сезоні.

ukrinform

Кабінет Міністрів України призначив Владиславу Магалецьку Головою Держпродспоживслужби. Відповідне розпорядження № 1028-р прийнято 1 вересня 2021 року.

Про це повідомляється на сайті Держпродпотребслужби. 

«Я дуже вдячна Прем'єр-міністру Денису Шмигалю, Першому віце-прем'єр-міністру — Міністру економіки Олексію Любченку та всьому Кабінету Міністрів України за підтримку реформ, які ми розпочали впроваджувати в Держпродспоживслужбі. Попереду ще дуже багато роботи для того, щоб зробити Службу більш прозорою та ефективною», — розповіла Владислава Магалецька.

За словами Владислави Магалецької, реформування Держпродспоживслужби тільки розпочато і обов’язково буде продовжено. Серед пріоритетів — створення комфортних умов для роботи бізнесу, ефективний захист споживачів, автоматизація процесів, відкриття нових ринків для українських експортерів спільно з МЗС, протидія фальсифікату, контроль реформи шкільного харчування, реформування лабораторій та багато іншого.

Роман Лещенко, міністр аграрної політики і продовольства, назвав два механізми для боротьби з посухою, від якої вже третій рік поспіль страждають південні області України.

Про це він розповів в інтерв'ю Радіо НВ, пише kurkul.com.

За його словами, є два механізми для боротьби зі цією ситуацією:

ухвалення закону про агрострахування, в рамках якого держава бере на себе супровідний ризик страхувати посіви, а в разі, якщо посіви губляться, держава бере участь в компенсації вартості цих посівів для того, щоб аграрій міг мати фінансове підґрунтя;

національний проєкт зрошення і меліорації на півдні України.

«У нас є 2 млрд грн в рамках загальних державних витрат, кредитні гарантії Укрексімбанку на 7 млрд грн, а також 0,5 млрд грн на компенсацію обладнання для зрошення та меліорації, і у нас, якщо ми зараз приймемо найближчим часом закони про об'єднання водокористувачів, реформаторські закони, які є в Європейському Союзі, то ЄБРР, Світовий Банк і безпосередньо Міжнародна фінансова корпорація готові виділити $2 млрд на ці проєкти», — заявив міністр.