Плісняві гриби в кормах можуть бути причиною наявності антибіотиків в молоці

30-лист-2018

Останнім часом господарства почали виявляти в молоці антибіотики таких груп, які взагалі не використовують у лікуванні тварин.

«До лабораторії Uman Labs неодноразово зверталися з проханням з’ясувати причину таких випадків. Ми дослідили і вивчили весь шлях потрапляння антибіотика в молоко. Встановили, що в 90% зразків досліджених силосованих кормів (силос та сінаж) були присутні антибіотики групи беталактамів, зокрема в 10% — цефалоспорини. Крім того, антибіотики цієї групи виявляли в жомі», — розповідає директор лабораторії Андрій Білан.

Цвілеві гриби та їх спори широко поширені в природі — грунті, воді, повітрі, кормі. При сприятливій температурі — 5−15 °С, вологості — 18−30% та обмеженому доступі кисню вони проростають у кормі, утворюючи ниткоподібні, павутиноподібні, ватоподібні, слизові нальоти. Уражений пліснявою корм відрізняється темнішим кольором, неприємним запахом.

Найбільш часто корми вражають цвілеві (мікроскопічні) гриби родів Aspergillus, Penicillium, Mucor, Fusarium, Rhisopus, Cladosporium. Разом з цвіллю в кормі розмножуються різноманітні кислотостійкі бактерії і коки, що викликають розкладання корму.

Під впливом грибної і бактеріальної флори не тільки змінюється фізичний стан корму, а також відбуваються і глибокі хімічні перетворення, які пов'язані з розпадом білків, вуглеводів, клітковини і утворенням політоксичних речовин. Деякі цвілеві гриби виділяють в корм отруйні продукти своєї життєдіяльності, як, наприклад, глікозиди, антибіотики, алкалоїдоподібні речовини. У цій стадії розвитку цвілеві гриби особливо небезпечні для тварин.

«Періодичне дослідження кормів на наявність антибіотиків дасть змогу уникнути непорозуміння з переробниками молока», — відзначає Андрій Білан.

MilkUa.Info

Більше новин
Хто з аграріїв може претендувати на дотації у 2019 році
20-груд-2018

В Міністерстві аграрної політики та продовольства сподіваються на збільшення кількості малих агропідприємств у Реєстрі отримувачів бюджетних дотацій.

Про це заявив заступник міністра Віктор Шеремета на прес-конференції.

Повідомляється, що допомогу отримують ті виробники, у яких всі документи в порядку — і зареєстровано підприємство, і внесена земля в реєстр.

«Якщо продають за готівку, то отримують на третину менше, ніж якщо зареєструвалися і працюють офіційно. Тому ситуація буде вирівнюватися і малі виробники будуть реєструватися, і очікується, що програма допомоги у наступному році пришвидшиться і активізується», — сказав він.

Шеремета додав, що в перший місяць роботи цього реєстру подали документи лише 30 підприємств, на другий місяць — близько 100 заявок на державну допомогу. Згодом було вже майже три тисячі заявок. Загалом допомогу від держави вже отримали близько п'яти тисяч малих агровиробників.

Укрінформ

Детальніше
Ідентифікаційні бирки для тварин нового формату з'явилися в Україні
05-вер-2019

Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» успішно запустило в експлуатацію комплекс лазерного маркування ідентифікаційних бирок для тварин.

Запуск в експлуатацію сучасного комплексу з нанесення лазерного маркування надає можливість Агентству з ідентифікації і реєстрації тварин покращити якість маркування, зокрема візуальну ідентифікацію тварин, а також машино-зчитуваність штрих-кодів, нанесених на засоби ідентифікації.

Використання комплексу також дозволить зменшити собівартість вушних бирок та уникнути залежності від сторонніх підрядних організацій. Навіть більше — власне маркування ідентифікаційних бирок дозволить самостійно планувати завантаження виробництва і пришвидшити терміни поставки бирок до замовників.

Крім того, застосування власного обладнання для маркування скоротить строки виготовлення дублікатів бирок для тварин, та бирок для товарних свиней з індивідуальним номером господарства до двох діб у порівнянні з підрядними організаціями, які такі роботи проводили впродовж 10 діб.

«Використання цього обладнання дає можливість нашому підприємству не лише в повному обсязі забезпечити потребу у маркуванні вушних ідентифікаційних бирок для тварин, а й розширити сферу послуг, що надаються. Таким чином ми забезпечуємо більш комфортні умови для бізнесу, що працює у сфері тваринництва, і якісно скорочуємо час на отримання необхідних дозвільних документів на перевезення тварин, у тому числі і при експортно-імпортних операціях», — підкреслив директор ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Ігор Клименок.

Держпродспоживслужба

Детальніше
АЧС: нові випадки на Черкащині та Миколаївщині
18-жовт-2017

Впродовж 12-14 жовтня в Україні зафіксували 2 нові спалахи африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

12 жовтня в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Ятранівка Уманського району Черкаської області зареєстрували захворювання та загибель свині.

Крім того, 14 жовтня на території сміттєзвалища на відстані близько 1 км від м. Нова Одеса Миколаївської області виявили труп домашньої свині.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в ДНДІЛДВСЕ* підтвердили діагноз — АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

*Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

PigUA.info

Детальніше
Китай наростив закупівлі української яловичини майже вдвічі
13-бер-2020

У січні 2020 р найбільший приріст імпорту яловичини в Китай був зафіксований з України.

Про це повідомляє Euromeat.

«На початку 2020 р безпосередньо перед спалахом коронавірусу в Китаї, обсяг яловичини, імпортованої основних європейських країн-виробників, досяг 3 240 т, наблизившись до 20% від загального обсягу імпорту, зафіксованого в 2019 р Найвищий показник зростання був зафіксований по Україна - 477 т, це майже вдвічі більше в порівнянні з попереднім роком», - наголошується в повідомленні.

7 країн-виробників яловичини в 2019 р поставили в Китай 161,5 тис. т м'яса великої рогатої худоби, а Ірландія - 7,1 тис.т. Решта імпортували з Білорусі (6266 т), Сербії (тисяча двісті сорок п'ять т), Нідерландів (577 т ), Угорщини (466 т), Франції (328 т) і України (239 т).

«Існує чітка ознака того, що китайські імпортери шукають продукцію дешевше, ніж була імпортована за договорами минулого року з країн-основних гравців світового ринку яловичини, таких як Бразилія, Аргентина, Уругвай, Австралія або Нова Зеландія. У всіх цих країнах, за винятком Австралії, зараз спостерігається зниження цін на м'ясо ВРХ через низький попит з боку Китаю і руйнівний вплив коронавірусу на логістичні процеси », - підкреслили аналітики.

Нагадаємо, що за січень-лютий 2020 року Україна експортувала 364 т свинини на суму $ 1,07 млн.

latifundist

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок