Плісняві гриби в кормах можуть бути причиною наявності антибіотиків в молоці

30-лист-2018

Останнім часом господарства почали виявляти в молоці антибіотики таких груп, які взагалі не використовують у лікуванні тварин.

«До лабораторії Uman Labs неодноразово зверталися з проханням з’ясувати причину таких випадків. Ми дослідили і вивчили весь шлях потрапляння антибіотика в молоко. Встановили, що в 90% зразків досліджених силосованих кормів (силос та сінаж) були присутні антибіотики групи беталактамів, зокрема в 10% — цефалоспорини. Крім того, антибіотики цієї групи виявляли в жомі», — розповідає директор лабораторії Андрій Білан.

Цвілеві гриби та їх спори широко поширені в природі — грунті, воді, повітрі, кормі. При сприятливій температурі — 5−15 °С, вологості — 18−30% та обмеженому доступі кисню вони проростають у кормі, утворюючи ниткоподібні, павутиноподібні, ватоподібні, слизові нальоти. Уражений пліснявою корм відрізняється темнішим кольором, неприємним запахом.

Найбільш часто корми вражають цвілеві (мікроскопічні) гриби родів Aspergillus, Penicillium, Mucor, Fusarium, Rhisopus, Cladosporium. Разом з цвіллю в кормі розмножуються різноманітні кислотостійкі бактерії і коки, що викликають розкладання корму.

Під впливом грибної і бактеріальної флори не тільки змінюється фізичний стан корму, а також відбуваються і глибокі хімічні перетворення, які пов'язані з розпадом білків, вуглеводів, клітковини і утворенням політоксичних речовин. Деякі цвілеві гриби виділяють в корм отруйні продукти своєї життєдіяльності, як, наприклад, глікозиди, антибіотики, алкалоїдоподібні речовини. У цій стадії розвитку цвілеві гриби особливо небезпечні для тварин.

«Періодичне дослідження кормів на наявність антибіотиків дасть змогу уникнути непорозуміння з переробниками молока», — відзначає Андрій Білан.

MilkUa.Info

Більше новин
Інвестиції в агросектор України знизилися більше ніж на 3 млрд. грн.
30-серп-2019

Капітальні інвестиції в сільське господарство України за I півріччя 2019 р. склали 23,3 млрд. грн.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Даний показник на 11,7% менше, ніж в аналогічному періоді 2018 року (26,4 млрд. грн.).

У I кварталі поточного року сума капітальних інвестицій в агросектор України була на рівні 10,86 млрд. грн., а в такій же період 2018 року — 10,5 млрд. грн.

latifundist.com

Детальніше
Для збільшення експорту українського зерна необхідно підвищувати його фітосанітарну безпеку - Магалецька
06-жовт-2021

Підвищення фітосанітарної безпеки українського зерна є необхідною умовою нарощування його експорту. Даний факт підкреслила голова Держпродспоживслужби України Владислава Магалецька, повідомила прес-служба відомства.

"Україна є світовим лідером з експорту зерна і гарантом продовольчої безпеки в світі. Наше зерно експортується в більш ніж 130 країн. Водночас актуальним питанням залишається отримання нотифікацій від країн-партнерів, для зменшення кількості яких необхідне підвищення культури землеробства, вжиття превентивних заходів та підвищення фітосанітарної безпеки країни", - сказала В.Магалецька.

При цьому вона уточнила, що в 2020 р. було отримано 306 таких нотифікацій, по кожній з якої «проводяться розслідування і вживаються відповідні заходи».

"Разом з колегами з Міністерства закордонних справ та фахівцями профільних асоціацій ми проводимо постійні консультації та переговори з імпортерами зерна, в т.ч. з приводу вимог до фумігації. В ході діалогу знаходяться правильні рішення, і експортери отримують додаткові можливості", - додала В.Магалецька.

У свою чергу, зазначила вона, Україна також надсилає повідомлення країнам-партнерам з міжнародної торгівлі у випадках виявлення невідповідності фітосанітарним заходам імпортованої продукції рослинного походження. Щорічно набирається понад 700 подібних випадків.

АПК-Інформ

Детальніше
Підготовлено 300 інноваційних розробок для розвитку вітчизняного агросектору
28-бер-2018

НААН підготувала 300 інноваційних наукових розробок для розвитку вітчизняного агросектору на основі біоадаптивних методів. Про це розповів президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало.

За словами Я. Гадзала, аграрній науці є що запропонувати сільськогосподарському виробництву.

За підсумками науково—дослідної роботи установ Академії, у 2017 році ми сформували каталог кращих інноваційних розробок, рекомендованих для впровадження в агропромислове виробництво. До нього увійшли 300 розробок 52 науково—дослідних установ НААН, — відмітив Ярослав Гадзало.

Також, за його словами, в Академії відпрацьовано ряд пілотних проектів з виробництва високорентабельних нішевих культур, які здатні надати новий імпульс розвитку вітчизняного АПК.

«Це, зокрема, проекти промислового виробництва на основі біоадаптивних методів в умовах відкритого ґрунту. Часнику — на основі високопродуктивних сортів, екологічно-чистої гречки — з підвищеними адаптивними властивостями, горіха грецького — за інтенсивними технологіями, гірчиці — на основі органічних методів землеробства, біомаси для виробництва біопалива — на основі швидкоростучих фітоенергетичних ресурсів та цілий ряд інших», — додав президент НААН.

Як зазначив Ярослав Гадзало, йде робота над створенням наукового парку «Біоекономіка» для координації спільних проектів з виробництва нішевої продукції АПК на основі інноваційної біоекономіки та на засадах державно-приватного партнерства.

«Громадяни України, чисельність яких становить близько 0,5% населення Землі, володіють 8,8% кращих сільськогосподарських земель світу. А це створює надможливості не лише для виробництва й експорту сировини, як це відбувається нині, а й для постачання на внутрішній та глобальний ринок переробленої продукції — продовольства, біопалива, а також для того, щоб займатися біоенергетикою. Ми маємо необмежені можливості для розвитку органічного сільського господарства, продукти якого матимуть потенціал світового визнання», — сказав він.

milkUa.Info

Детальніше
ЄС: зниження попиту на корми вплине на оброблювані культури у 2021-2031
10-груд-2021

Очікується, що виробництво зернових у ЄС скоротиться через менше використання кормів. А виробництво білкових культур, навпаки, значно зросте.

Прогнозується, що протягом прогнозного періоду загальна площа сільськогосподарських угідь, що використовується, дещо скоротиться до 160,5 млн га в 2031-му році. Більшість скорочення сільськогосподарських угідь відбудеться за рахунок посівних площ і, зокрема, зернових. Навпаки, очікується, що перехід від традиційного сільського господарства до органічного у 2021-2031 роках залишиться активним.

Зниження 2,8% площі зернових ЄС, порівняно з 2021 р., у поєднанні із зменшенням урожайності може призвести до скорочення виробництва зернових. Очікується, що виробництво знизиться до 276 млн. т у 2031 році (-2,5% порівняно з 2021). Щодо споживання, згідно з прогнозами, використання ЄС скоротиться на 2,7%, сягнувши 254,8 млн т, що пов'язано зі зниженням використання кормів. Щодо торгівлі, очікується, що ЄС залишиться конкурентоспроможним, але зіштовхнеться з жорсткою конкуренцією, що призведе до скорочення частки ринку.

Щодо білкових культур, очікується, що протягом прогнозного періоду виділена площа збільшиться на 19%. Оскільки ці культури продовжують викликати інтерес завдяки своїм агрономічним перевагам та ринковим перспективам, очікується, що врожайність зросте на 14% до 2031-го року. Очікується, що виробництво значно зросте на 33% до 5,2 млн т у 2031-муроці. Споживання в ЄС також зросте у 2021 році. -31, до 5,6 млн т у 2031-му році, що на 14% більше порівняно з 2021-м роком.

pig333.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок