Перший Європейський День Ферми: відкриття фідцетру, виставка аграрної техніки та відвідини нетельного комплексу

Сьогодні розпочнуться виїзди мобільних груп операторів в ОТГ Київської, Черкаської, Одеської, Львівської, Волинської та Миколаївської областей для допомоги у внесенні відомостей про агровиробників у Державний аграрний реєстр.  

Оператори допомагатимуть аграріям вносити відомості про себе в систему та збиратимуть відгуки про її функціонал та роботу. Під час реєстрації будуть присутні представники системи Безоплатної правової допомоги, які надаватимуть консультації з правових питань охочим стати учасником Реєстру, а також представники Держгеокадастру, які консультуватимуть із земельних питань.

Аграрний реєстр надаватиме низку послуг для аграріїв. На пілотному етапі, у своєму онлайн-кабінеті аграрій зможе слідкувати за інформацією про себе, отримавши інформацію з чотирьох реєстрів:

Державного земельного кадастру,

Реєстру юридичних та фізичних осіб,

Реєстру речових прав,

Реєстру тварин.

Після внесення до реєстру, учасники зможуть подавати заявки на виправлення помилок та реєстрацію земельних ділянок в кадастрі. Зокрема, спеціалісти Держгеокадастру будуть здійснювати опрацювання заявок на виправлення помилок та реєстрацію ділянок із використанням можливостей камеральних робіт та на основі архівної документації із землеустрою.

Зареєстровані агровиробники також матимуть прямий доступ до актуальної інформації щодо програм державної підтримки та можливостей щодо їх використання.

Для реєстрації необхідно перевірити наявність актуального кваліфікованого електронного підпису (КЕП). У разі відсутності КЕП його можна зробити самостійно, або це допоможе зробити оператор під час реєстрації (у випадку наявності рахунку в ПриватБанк, для цього необхідно також взяти з собою флешку). Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні.

Мінекономіки

Не дивлячись на завершення основних «пікнікових» днів у травні, ціна на ринку живця залишається на високому рівні. Так, минулого тижня середньоринкова позначка сягнула 40,1 грн/кг, а з початку другої половини місяця очікуваного послаблення цін не сталося. Навпаки, закупівельні ціни на живець свиней І-ї категорії переважно варіюють в межах 40-41 грн/кг, подекуди навіть озвучують і вищі ціни.

Проте основний чинник, що стимулює здороження — не споживчий попит, а нестача свиней забійних кондицій і, відповідно, сильніша конкуренція між переробниками.

Роздрібна торгівля, за відгуками останніх, реагує досить негативно на нові ціни: по мірі їх зростання, споживча активність послаблюється. Враховуючи, посилену дію нового «драйвера» ціни, — дефіциту свинини живою вагою — закупівельники не беруться давати однозначні прогнози подальшому розвитку цінової ситуації. Одні очікують стабілізації цін чи їх послаблення, інші — підйому ближче до кінця місяця. Тому те, якою буде подальша цінова динаміка залежатиме від того, на скільки відчутним буде дефіцит свиней та від того, на скільки скоротиться попит на дорожчу свинину.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії (2012-2017 рр.)

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Рітейл

Так, за перші два тижні травня ціни на свинину в роздрібній торгівлі відчутно зросли. Так, свинячі стейк, стегно та ошийок додали в ціні понад 5%. Середня ціна вирізки зазнала помірнішого зростання — плюс 2,5%. Тим не менш ціна цієї частини найвища з усього асортименту традиційних відрубів та станом на кінець 19-го тижня склала 123,5 грн/кг. Аналогічний приріст цін на 2,5% на полицях супермаркетів торкнувся грудинки та тазостегнової частини. Тож на початку другої декади травня вони коштували 83,4 грн/кг та 94,6 грн/кг, відповідно. Свиняча лопатка з кінця квітня подорожчала на 4,4% — до 85,7 грн/кг. Ціна кілограму свинячого фаршу склала 67,7 грн/кг, що на 4,1% чи 2,65 грн/кг дорожче ніж двома тижнями раніше. Найбільше зросла ціна корейки (+7,2% у порівнянні з кінцем 17-го тижня), тож в середньому кілограм цієї частини в мережах роздрібної торгівлі коштує 107,5 грн/кг.

Зазначимо, що за аналогічний період роздрібні ціни на інші види м’яса не зазнали кардинальних змін. Так, ціна курятини залишилася практично незмінною (за винятком курячого фаршу, який подорожчав на 3 грн/кг — до 60,15 грн/кг в середньому), а середня ціна яловичини на полицях супермаркетів навіть понизилась в межах 1%.

Зміна середніх роздрібних цін на окремі свинячі частини станом на окремі дати 2017-го

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними роздрібних мереж

*—тазостегнова частина

В Україні з 2012 року зареєстрували більш ніж 300 спалахів африканської чуми свиней (АЧС). Про це свідчать дані з порталу «АЧС СТОП», що функціонує в рамках проекту технічної допомоги ФАО «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні», передає УНН.

Найбільшу кількість випадків АЧС зафіксували у Полтавській та Одеській областях — по 36. Загалом, з 2012 року, хворобу виявили у кожній з областей країни.

Додамо, що перший збудник АЧС виявили у 2012 році в селі Комишуватка Запорізької області.

Зазначимо, що поточного року сталося вже близько 140 спалахів хвороби.

За останні два роки в Україні знищили близько 80 тис. голів свиней через спалахи АЧС.

pigua.info

Сьогодні український аграрний сектор знаходиться у диспаритеті порівняно зі своїми іноземними конкурентами: країнами ЄС, США та Росією.

Таку думку висловив заступник голови ВАР Михайло Соколов під час круглого столу: «Скільки податків сплачує аграрний бізнес в Україні: порівняння в розрізі секторів економіки та міжнародної практики», який організували ВАР та УКАБ, йдеться на сайті ВАР. 

«Українське сільське господарство отримує найменшу державну підтримку, порівняно з країнами ЄС, США, Росією, Бразилією. Якщо вести політику збільшення оподаткування, то вітчизняний агросектор буде знаходитися ще в більш нерівних умовах і ми не зможемо конкурувати та показувати такі ж темпи виробництва, які маємо нині. Більше того, ми ризикуємо отримаємо спад у рості об'єму виробництва, або навіть падіння виробництва», — сказав заступник голови ВАР.

За словами Михайла Соколова, потрібно в 54 рази збільшити обсяг дотацій, щоб досягти рівня країн Європейського Союзу.

«Якби українське сільське господарства мало держпідтримку на рівні, яке централізовано виділяється країнами ЄС, нам би це щороку коштували 405 млрд грн. Це не враховуючи внутрішніх агродотацій кожної країни ЄС. У той час, як запланована підтримка агросектору на наступний рік — лише 4,5 млрд грн. Це приклад реального диспаритету», — пояснив він.

Разом з тим, експерт називає контрпродуктивною дискусію про те, що агарний сектор України знаходиться в особливих умовах, є дотованим та має пільги. І наголошує: якщо й надалі йти таким шляхом, то вітчизняний агросектор з локомотиву національної економіки перетвориться у стагновану галузь.