Парламентарі, науковці і експерти обговорили перспективи епізоотичного благополуччя України

13-квіт-2017

Відбулося засідання круглого столу «Епізоотичне благополуччя України, як результат діяльності галузі ветеринарної медицини та загрози сьогодення» за участю представників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, народних депутатів України - членів Комітету аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, експертів міжнародних організацій та науковців. Від Держпродспоживслужби на заході працювали: Голова Володимир Лапа, Перший заступник Андрій Жук, начальники ряду головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та представники профільного департаменту.

Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час виступу зазначив, що з листопада 2016 року в Україні було зареєстровано 9 випадків грипу птиці: 5 випадків серед домашньої птиці, 3 - серед дикої та один у зоопарку. Зараз карантин з грипу птиці знято у 8 із 9 пунктах. При цьому в країнах ЄС лише в поточному році таких випадків зафіксовано понад 150.

Гірше ситуація складається із захворюванням на африканську чуму свиней (АЧС): з початку 2017 року зареєстровано 64 випадки АЧС, торік – 91 випадок. Усього, з 2012 року на території України зареєстровано 212 випадків захворювання на АЧС у 23 областях України.

«Як бачимо – динаміка загрозлива. Інструментів, які доступні Службі, достатньо лише для ефективної локалізації та ліквідації спалахів, а ситуація щодо профілактичних заходів є досить невтішною», - зазначив Голова Держпродспоживслужби та додав, що питання комплексне і потребує системного підходу, в першу чергу на законодавчому рівні.

Для стабілізації епізоотичної ситуації щодо АЧС спеціалісти Держпродспоживслужби напрацювали пакет проектів нормативно-правових актів, які в дозволять вирішити основні ці проблеми і ефективніше контролювати ситуацію.

Він нагадав, що йдеться про зміни до діючої Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, прийняття Інструкції з утримання свиней, урядової постанови про посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження. Також розроблено проект законодавчих змін, який передбачає підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні, планується прийняття порядків використання коштів на протиепізоотичні заходи, фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією побічних продуктів тваринного походження тощо. Ці всі документи зараз перебувають на стадії погодження та затвердження.

Ще один факт – якщо в європейських країнах захворювання зустрічаються найчастіше у дикій природі, то в Україні навпаки – в домогосподарствах і фермах. «У даному контексті, крім підвищення посилення рівня біобезпеки на виробництві, ми проводимо широку роз’яснювальну роботу серед населення та товарних ферм», - зазначив Володимир Лапа.

«Під час спілкування наші міжнародні партнери зазначають, що у країнах, де фіксується АЧС, йдеться про необхідність прийняття непопулярних рішень. Але чи готова зараз Україна до таких революційних підходів? Сподіваюся, що нам вдасться переламати динаміку еволюційним шляхом», - додав Голова Держпродспоживслужби.  

У свою чергу начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук зазначив, що ефективність роботи територіальних органів залежить від управлінських та організаторських здібностей керівника, професіоналізму спеціалістів, а також від належного рівня фінансування.

Володимир Лапа додав, що цього року на протиепізоотичні заходи Держпродспоживслужбі збільшили фінансування вдвічі - з 56 до 113 мільйонів гривень. За розрахунками фахівців, на ці заходи потрібно 360 млн. грн. для повноцінного фінансування, або хоча б  190 млн. грн. для вирішення критичних потреб: «Для прикладу. У нас недавно була зустрічі з представником компетентного органу Румунії, який повідомив, що у них протиепізоотичні заходи фінансуються на рівні 200 млн. євро».

Загалом під час круглого столу відбулася доволі гостра, але фахова дискусія. За результатами засідання напрацьовані рішення, які будуть направлені до профільного комітету Верховної Ради України і розглянуті на комітетських слуханнях, присвячених африканській чумі свиней уже 18 квітня поточного року. 

Прес-служба Держпродспоживслужби

Більше новин
Набрав чинності закон про локалізацію виробництва
20-лип-2022

14 липня 2022 року набрав чинності Закон України № 1977-IX, який вносить зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині вимог до ступеня локалізації виробництва (далі – “СЛ“). Повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.

СЛ визначається як показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Відповідно до змін замовники можуть здійснювати закупівлю низки товарів, що належать до продукції переробної промисловості, або робіт чи послуг, які передбачають передачу таких товарів, виключно якщо СЛ дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10% у 2023 році - 15% у 2024 році - 20% у 2025 році - 25% у 2026 році - 30% у 2027 році - 35% з 2028 року до 2032 року — 40%.
За погодженням із Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку Кабінет Міністрів України може:

  • змінити СЛ на наступний календарний рік до 5% у бік зменшення або до 10% у бік збільшення щодо окремого товару
  • зменшити СЛ для проведення окремої закупівлі
  • затвердити додатковий перелік товарів, до яких застосовуються вимоги щодо СЛ

СЛ визначається самостійно виробником товару та підтверджується Мінекономіки за наступною формулою: СЛ = (1 — (МВ + ІВ) / С) x 100%, де:

  • СЛ — ступінь локалізації виробництва
  • МВ — митна вартість складових, імпортованих виробником на митну територію України
  • IВ — вартість (без ПДВ) імпортних складових, придбаних у резидентів України
  • С — собівартість товару, що є предметом закупівлі.

Мінекономіки формує та оприлюднює на офіційному веб-сайті перелік товарів для закупівлі з підтвердженим СЛ, а також здійснює моніторинг дотримання вимог щодо СЛ внесених до такого переліку товарів.
Очікується, що для впровадження відповідних змін Кабінет Міністрів України ухвалить нормативно-правові акти, які регулюватимуть вищевказані процедури.
Вимоги щодо СЛ не застосовуються до закупівель, які підпадають під дію Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Як правило, при встановленні того, чи охоплюється закупівля положеннями міжнародного договору, враховуються країна виробника, походження товару, вартість закупівлі та інші критерії.
Крім того до завершення воєнного стану закупівлі здійснюються з урахуванням обмежень та виключень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану».

аgravery.com

Детальніше
Названі основні покупці української молочки
07-груд-2017

Головними покупцями українських молочних продуктів поки що залишаються країни СНД, але також в цьому році активізувались поставки до країн Азії та Європейського Союзу. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Х Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2017».

Нагадаємо, що з 1 січня Україна може відмовитися від молока другого ґатунку.

За словами Трофімцевої, сьогодні майже повністю вичерпані тарифні квоти ЄС на вершкове масло та молочні пасти, а також на 34,5% вичерпано квоту на сухе молоко. Вперше цього року наші експортери почали використовувати квоту на молоко та вершки, станом на кінець жовтня квота була заповнена на 3,8%.

Загалом, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба продовжують свою активну роботу для відкриття нових ринків для експорту українських молочних товарів. Пріоритетними є такі країни, як: Ліван, Єгипет, Корея, Китай та інші.

Для розвитку галузі українського молочного скотарства є необхідним створити секторальну комплексну програму. І починати треба з розвитку селекції та генетики, технологій для виробництва та інше. Окрім того, надзвичайно важливою є кооперація між виробниками та переробниками, тому що це є найефективнішим шляхом формування повноцінних галузевих ланцюгів», — підсумувала Ольга Трофімцева.

agropolit

Детальніше
Дефіцит молочної сировини несе загрозу продовольчій безпеці України
05-груд-2019

Дефіцит молочної сировини на внутрішньому ринку України несе в собі системні загрози.

Про це повідомила провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва і міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.

«Адже сучасний глобальний продовольчий ринок дуже швидко реагує на виникнення дефіциту на будь-який продукт, намагаючись заповнити його імпортом і заробити при цьому», — вважає вона.

Україна, яка ще 25 років тому займала 6 місце в світі за обсягами виробництва коров'ячого молока, виявилася перед загрозою виникнення дефіциту молочної сировини.

Дефіцит сировини викликали щорічне скорочення поголів'я корів і зменшення обсягів виробництва молока, які тривають з 1990 р., за винятком окремих років. За її словами, обсяги виробництва в 2019 р. вперше опустяться нижче позначки в 10 млн т.

На думку Ольги Козак, на існуючий внутрішній дефіцит сировини вже в цьому році вказує насамперед, зростання закупівельної ціни на сировину, за останні 3 місяці практично відповідає світовій і вище на 10−15% в залежності від місяця в порівнянні з минулим роком. У жовтні 2019 року вона досягла максимуму в гривневому вимірі за період незалежності України.

«Крім того, значно розширюються масштаби сировинної бази переробників. Якщо раніше вона становила до 300 км, то зараз іноді вона досягає відстані до 600 км», — зазначила експерт.

Ще однією ознакою формування дефіциту сировини, згідно з повідомленням, на внутрішньому ринку є скорочення обсягів експорту та збільшення імпорту молочних продуктів.

Представник «Інституту аграрної економіки» вважає, що недолік якісного молока відчувають, в першу чергу, молокопереробні підприємства. Якщо в минулому році на вітчизняні молокозаводи надійшло на переробку 4179,2 тис. т молока, то в 2019 р за прогнозами вчених в порівнянні з минулим роком вони недоотримають до 10% сировини.

«Очікуване скорочення надходження сировини може стати рекордним з 2008 р. При цьому якщо для господарств населення зменшення продажу молока на переробку є стабільним трендом вже більше 10 років, то переробні підприємства практично весь цей період демонстрували стабільне зростання поставок. В цьому році цей тренд був зламаний», — підкреслила Ольга Козак.

Вона також зазначила, що сільськогосподарські підприємства мають можливість наростити обсяги сировини. Принаймні закупівельна ціна, яка на даний момент вище світової, мала б стимулювати їх в напрямі нарощування виробництва якісної сировини. Зате ті з них, які мають необхідний потенціал для нарощування виробництва, завмерли в очікуванні відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. А слабкі підприємства, не будучи достатньо мотивованими, продовжують як і раніше, вирізати корів і згортати виробництво молока.

Вчений вважає, що в 2020 р ці процеси тільки посиляться, зумовивши структурні зміни за всіма складовими молочної продовольчої системи.

«Ситуація ускладниться також і з огляду на скасуванням другого сорту молока з 1 січня 2020 р. згідно новому ДСТУ «3662: 2018 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови». А це означає, що переробні підприємства недоотримають близько 1 млн т молока другого сорту», — заявила Ольга Козак.

Специфіка ринку молока полягає в тому, щоб завозити не сировину, а готові молочні продукти. Наявність великих виробників молока по сусідству дозволяє побудувати досить реалістичні сценарії розвитку подій, які можуть мати негативні наслідки для молочного сектора України.

«Таким чином, маючи всі необхідні умови і ресурси для розвитку молочного скотарства, Україна опинилася перед загрозою продовольчої безпеки і викликом продовольчої політики держави», — підсумувала експерт.

latifundist.com

Детальніше
Тваринники отримають 2,3 млрд держпідтримки у 2018-му
19-вер-2017

Після зустрічі з бізнесом, до якої долучилися й господарства-учасники АСУ, Володимир Гройсман озвучив про збільшення держдопомоги для сільгоспвиробників на 2018-й рік до 7,3 млрд грн.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України», з посиланням на Інтерфакс-Україна.

З них, 2,3 млрд грн направлять на підтримку тваринництва, — компенсацію відсоткової ставки на будівництво нових тваринницьких комплексів. За словами пана Гройсмана, це «дозволить наситити внутрішній ринок України якісним м’ясом, молоком, збільшити поголів’я великої рогатої худоби та дозволить знизити ціни на цю продукцію».

Зростання держпідтримки на 1 млрд грн (у 2017-му — 6,3 млрд грн) обумовлене запуском нової програми підтримки малих фермерських господарств.

Як повідомлялося раніше, держпрограма підтримки АПК на 2017 рік передбачає виділення дотацій у розмірі 4 млрд грн на підтримку тваринництва, виробництва молока, садівництва, виноградарства, овочівництва та ін.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок