Папуаси використовують технологію блокчейна для ідентифікації тварин: що не так з Україною

Для того щоб отримати пінний напій, необхідно використовувати 75% сировини. Решта 25% стають вторинними ресурсами.

Але якщо переробляти відходи з розумом, то можна отримати багато корисних речовин - корми, добавки і навіть ліки, повідомляє газета «Наука».

За словами головного спеціаліста відділу технологій алкогольної і безалкогольної продукції НВЦ з продовольства Віталія Соловйова, при виробництві 1 тис. дал пива (10 тис. л) утворюється 2,2 тис. кг сирої дробини, 50 кг білково-хмелевого відстою і 180 кг осадових дріжджів. Дріжджі, які застосовують при випуску пива, накопичуються при бродінні сусла.

Близько 40% таких дріжджів використовують в нових циклах бродіння, а 60% стають відходами пивоварного виробництва, які потім утилізують або використовуються компаніями в якості кормів для худоби.

На думку вченого, якщо таку сировину перед використанням підсушити, то її можна буде зберігати довше, а значить покращиться харчова цінність такого корму.

Суха пивна дробина містить багато фосфору, кальцію, цілий ряд вітамінів, а також протеїн. Наприклад, ячмінь грає пивний дробині за цим показником.

В НВЦ НАН Білорусі з продовольства вже створена технологія по переробці відходів солодово- і пивоварного виробництва. «Вона апробована, розроблений комплект експериментального обладнання, але основну цінність ми бачимо в пивних дріжджах», - розповів Віталій Соловйов.

Однією з безперечних особливостей пивних дріжджів є те, що вони містять багато білка. Наприклад, вміст білка в сухих дріжджах коливається в межах 40-60%. Також до складу дріжджів входить 25-35% вуглеводів, 6-9% мінеральних речовин, 4-7% жирів. Крім цього, дріжджі містять тіамін (B1), рибофлавін (B2), ряд кислот - нікотинової (РР), фолієву (B9), пантотенову (B5), а також піридоксин (B6) і біотин (B7).

kombi-korma

Минулого тижня в Україні зафіксували новий спалах африканської чуми свиней. Захворювання виявили у Миколаївській області. Невідомі залишили туші тварин на сміттєзвалищі. Наразі щодо інциденту триває розслідування. Місцева влада вже вжила необхідних заходів безпеки, щоб унеможливити подальше поширення вірусу.

«Відповідно до повідомлення Кривоозерського міжрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, на електронну адресу Врадіївської районної державної лікарні ветеринарної медицини надійшов лист від Врадіївської селищної ради, з повідомленням про виявлення трупів свиней на центральному сміттєзвалищі, на відстані близько 2 км до смт Врадіївка. З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 27.01.2021 та 28.01.2021 року проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Врадіївській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план заходів з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного вогнища, зон захисту та нагляду. Встановлено епізоотичне вогнище територію центрального сміттєзвалища, на відстані 1,3 км до смт Врадіївка та 1,2 км до дороги Кропивницьке-Платонове», – повідомляє ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області.

Meat-Inform

Україна у 2020 році відправила на експорт 7,9 тис. тонн субпродуктів ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків — на 33,6% більше, ніж у 2019 році.

Про це свідчать дані Державної митної служби, пише agrotimes.ua.

У грошовому еквіваленті експорт субпродуктів за 2020 рік сягнув $ 5,7 млн — на 31% більше, ніж роком раніше.

Головними покупцями українських субпродуктів ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків протягом 2020 року були:

Гонконг (73,4%),

В'єтнам (7,2%),

Кот-д'Івуар (4,2%).

Імпорт цих субпродуктів до України у 2020 році, як порівняти з 2019 роком, скоротився на 5,8% — до 24,3 тис. тонн.

У грошовому еквіваленті імпорт склав $ 17,8 млн, що на 1,3% менше проти показника за 2019 рік.

Субпродукти ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків торік переважно ввозили в Україну з:

Польщі (42%),

Нідерландів (14,7%),

Німеччини (12%).

Мінагрополітики відповідно до вимог ЄС впровадило уніфікований підхід до реєстрів кормів та каталогу кормових матеріалів.

Наразі в Мінагрополітики створено два нових реєстри: Державний каталог кормових матеріалів та Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей.

Державний каталог кормових матеріалів містить: Глосарій процесів – відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Перелік кормових матеріалів – відомості передбачені Частиною C Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей містить відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 2020/354 від 04.03.2020 щодо встановлення реєстру кормів, призначених для особливих поживних цілей. Мінагрополітики забезпечено відкритий та безоплатний доступ до відомостей цього державного реєстру для понад 7000 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом та обігом кормів.

Відомості Державного каталогу кормових матеріалів та Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей використовуватимуться операторами ринку кормів при уніфікації назв кормових матеріалів, забезпеченні доступу до інформації про їхні властивості, маркуванні, рекламі та представленні кормів.

Ведення державного реєстру Мінагрополітики здійснюватиме відповідно до статей 25 та 28 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» та Порядку формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 884.

Нагадаємо, що в 2021 році учасники ринку кормів отримали повний комплект потрібного регулювання з боку держави – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини забезпечено прийняття 20 необхідних нормативно-правових актів відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів».

minagro.gov.ua