Від Габону до Нідерландів: хто ще купує українську курятину

За три місяці 2018 р вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на 8 видів агропродукції.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт

Квоти були використані на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м'ясо птиці, а також піврічну - на вершкове масло.

У той же час по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є дуже низьким.

У 2018 р планово виростуть квоти на окремі товарні позиції. Зокрема, на: цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина і інші.

Варто зазначити, що для України діють додаткові преференційні квоти на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь.

Нагадаємо, що Україна вичерпує квоти на експорт борошна за 2 тижні. Про це повідомив директор «Української борошномельної компанії» Ігор Кобеля в ході Black Sea Grain-2018.

poultryukraine.com

Харчова промисловість України займає вагоме місце в агропромисловому комплексі України та є стратегічно важливою галуззю, яка забезпечує продовольчу безпеку та соціальну стабільність країни. Абсолютна більшість продуктів харчування, що споживаються в нашій державі, а це близько 90% — українського виробництва. Водночас наша продукція затребувана не тільки на внутрішньому ринку, але поступово завойовує позиції й на зовнішніх ринках багатьох країн світу. Минулого року експорт продукції харчової промисловості досягнув позначки 9,1 млрд дол. США або більше половини нашого аграрного експорту.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час щорічного спеціалізованого аграрного форуму з переробки продуктів рослинництва та тваринництва «AgroPro», який проходило 1−2 листопада в м. Запоріжжя.

«Стимулювання розвитку переробки аграрної продукції з метою забезпечення конкурентоспроможності української продукції, розширення товарних позицій та пошуку нових ринків збуту є пріоритетним напрямком аграрної політики. В той же час, важливо пам’ятати про необхідність дотримання якості та безпечності нашої продукції. На сьогодні вже 426 підприємств впровадили систему управління безпечністю харчових продуктів HACCP, а за два роки запровадити цю систему мають всі українські виробники харчової продукції», — зауважила Олена Ковальова.

Також заступник Міністра акцентувала увагу на державних програмах підтримки, якими можуть скористатися сільськогосподарські виробники. Зокрема, за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» виробники можуть здешевити будівництво або реконструкцію підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, шляхом часткового відшкодування залучених банківських кредитів на зазначені цілі або вартості введених в дію об'єктів.

Під час заходу були обговорені такі важливі теми як: кооперація сільгосптоваровиробників для впровадження переробки продукції тваринництва та рослинництва з метою виходу на ринки з вищою дохідністю, а також поліпшення технології виробництва і переробки, покращення відносин з торговими мережами, вдосконалення можливостей малого та середнього бізнесу через ринкові об'єднання та співпрацю.

Прес-служба Мінагрополітики

Сільськогосподарські кооперативи, які створюються згідно нового Закону «Про сільськогосподарську кооперацію», внесли до національного класифікатора організаційно-правових форм господарювання.

Про це йдеться на сайті ВАР.

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) ще влітку зверталася до очільників Мінекономіки та Мінагро з проханням якнайшвидше внести зміни та присвоїти сільськогосподарському кооперативу код для реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Без цього неможливо було створити новий кооператив, оскільки, Закон «Про сільськогосподарську кооперацію» скасував поділ с/г кооперативів на виробничі і обслуговуючі та запровадив нову організаційно-правову форму господарювання — сільськогосподарський кооператив, яку більше півроку не вносили до національного класифікатора.

Сьогодні проблема вирішена — реєстрація нового, або перереєстрація існуючого сільськогосподарського кооперативу нарешті можлива.

АТ «Аграрний фонд» розпочинає весняну кампанію закупівлі зерна врожаю 2022 р.

Про це йдеться у повідомленні компанії. 

«З метою забезпечення продовольчої стабільності в Україні товариство фінансує як малих, так і великих сільгоспвиробників, які мають успішний досвід вирощування зернових культур», — зазначили в компанії.    

Авансові платежі АТ «Аграрний фонд» здійснює під заставу майбутнього врожаю в розмірі 50-70% від загальної вартості законтрактованого зерна. Обов’язковою умовою співпраці є страхування посівів. 

«Рівень цін закупівлі сільськогосподарської продукції майбутнього врожаю, виходячи з яких здійснюється попередня оплата за договорами, на зерно пшениці 2 класу становить 5 472 грн/т, пшениці 3 класу — 5 301 грн/т», — уточнили в «Аграрному фонді».

Згідно з умовами програми закупівлі майбутнього врожаю обсяг мінімальної закупівельної партії для пшениці становить 100 т.

Для довідки: ПАТ «Аграрний фонд» — один із провідних операторів агропромислової галузі України. Підприємство засноване в 2013 році, власником 100% акцій товариства є держава. Основний вид діяльності — закупівля зернових за форвардними контрактами, продаж мінеральних добрив.

milkua.info