Черговий випадок АЧС зареєстрували на Миколаївщині

Рівень лактози в молоці зменшується зі збільшенням кількості мікроорганізмів та соматичних клітин (КСК).

«Це один із показників молока-сировини, за допомогою якого можна контролювати мастит на фермі. Однак ви помітите різницю у рівні лактози лише тоді, коли періодично робитимете фізико-хімічний аналіз молока. Результат одного аналізу ні про що не скаже», — пояснив експерт з мікробіології, керівник лабораторії Uman Labs Андрій Білан під час семінару з управління маститом.

З кількістю соматичних клітин підвищується й уміст білка та жиру в молоці (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Зміна хімічного складу молока залежно від кількості соматичних клітин

¹Сухий знежирений залишок молока

В лабораторії контролю якості молока Uman Labs також вивчали, як змінюється вміст соматичних клітин у молоці залежно від різних захворювань — ендометриту, затримки посліду, різних видів маститу. Приміром у хворої на ендометрит корови КСК становитиме 1,5−2 млн/см³.

Керівник лабораторії також відзначив, що рівень соматичних клітин піднімається швидко, а знижується повільно: «Якщо в корови виникає запалення, в молоці одразу підвищується вміст соматичних клітин. А після того, як ви його позбудитеся, він певний час залишатиметься високим».

Семінар організувала Асоціація виробників молока на базі навчального центру Dairy Center Kishenzi за підтримки Uman Labs.

MilkUa.Info

У 2018 році Україна значно розширила географію поставок продукції птахівництва. Про це повідомив глава Держпродспоживслужби Володимир Лапа, передає УНН.

Спільними зусиллями бізнесу і держави для України тепер відкриті ринки збуту ще в 21 країнах світу, уточнив він.

Зокрема ринки 14 країн відкриті для експорту м'яса птиці (курятини), і 7 країн - для експорту яєць.

За словами Лапи, процес відкриття нових ринків для вітчизняної продукції птахівництва триває, і протягом 2019-2020 років очікується відкриття ринків 24 країн.

Нагадаємо, Україна експортує вітчизняну курятину в 80 країн світу. Тільки з початку року свої ринки відкрили такі країни, як Албанія, Гана, Гонконг і Марокко.

Раніше повідомлялося, що за останні роки Україна стала одним з головних постачальників курятини в світі, зокрема в ЄС, обігнавши Росію і Канаду.

Головні конкуренти України - Бразилія і Таїланд.

Але за словами головного виробника і постачальника української курятини за кордон - глави МХП ( "Миронівський хлібопродукт") Юрія Косюка, в найближчих планах компанії - вийти на обсяги світових гігантів Brasil Foods і Tyson.

Джерело: УНН

У 2020 році Україна відправила на експорт 21,01 тис. т живої великої рогатої худоби, що на 32% нижче минулого року.

Про це свідчать дані Державної митної служби України, інформує Latifundist.com.

У грошовому вираженні у звітному періоді експорт живої ВРХ склав $41,05 млн проти $54,26 млн у 2019 р.

Головними покупцями вітчизняного живого ВРХ в 2020 р. були:

Узбекистан — $12,24 млн (24,9%);

Ліван — $7,82 млн (18,8%);

Йорданія — $5,58 млн (13,4%);

Азербайджан — $5,32 млн (12,8%);

Саудівська Аравія — $3,36 млн (8,1%).

У вересні 2021 року Держпродспоживслужбу буде повністю передано в підпорядкування Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Про це повідомив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства, під час зустрічі із представниками Європейської Бізнес Асоціації.

«Держпродспоживслужба буде в повній мірі передана в підпорядкування Мінагрополітики. Розривати функціонал на кілька міністерств не планується. Повний процес передачі заплановано на вересень цього року», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що також йшла мова про розділення повноважень Мінекономіки та Мінагрополітики. Було повідомлено, що профільними для Мінагрополітики залишаються рослинництво, тваринництво, переробка, напрямки, пов’язані зі зрошенням — садівництво, тощо. Крім того, розвиток зеленого туризму, виноградарство, аквакультура, сільськогосподарське машинобудування.

«Важливими є ініціативи щодо зрошення, збереження ґрунтів, державної підтримки, фонду часткового гарантування кредитів для малого та середнього бізнесу, впровадження додаткових фінансових інструментів для капіталізації аграрного сектору, рішення щодо земельного банку, тощо», — розповідає Лещенко.

Водночас, піднімались і питання секторального характеру. До прикладу, щодо того, що на сьогоднішній день в Україні склався гострий дефіцит молочної сировини. Було наголошено, що в якості врегулювання ситуації, як варіант, необхідні заходи з підтримки як виробників, так і переробників молочної продукції. Крім того, йшла мова про ініціативу зниження ставки ПДВ для певних сфер агросектору.

«Також йшлося про питання діджиталізації в агро секторі, наприклад, переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму. Міністр зазначив, що відповідний Закон України про державний агро реєстр вже прийнято. У вересні відбудеться презентація реєстру. Реєстр, в тому числі, допоможе вирішити питання, яке наразі є у бізнесу — існування складських документів у паперовій формі, що створює корупційні ризики», — підкреслили у ЄБА.

Водночас, було акцентовано і на тому, що цього тижня було прийнято бюджетну декларацію, до вересня триває формування бюджетних запитів на 2022 рік. Тож міністерство готове примати і чекає на пропозиції від бізнесу в цьому контексті.

pigua.info