Огляд молочного ринку за січень — серпень 2017

Компетентні органи в галузі охорони здоров’я тварин та безпечності харчових продуктів України та Польщі обговорили питання боротьби зі сказом та африканською чумою свиней (АЧС) та недопущення поширення вірусу на території обох країн. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Питання активізації співробітництва піднімалося під час українсько-польських робочих консультацій в галузі сільського господарства, які відбулися в рамках Українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва 18−19 лютого 2020-го року у Варшаві (Польща).

«Під час перемовин були обговорені питання узгодження дій та позицій з метою недопущення виникнення захворювання тварин та усунення бар'єрів, пов’язаних із здоров’ям тварин. Така співпраця, на переконання обох сторін, сприятиме розширенню торгівлі живими тваринами та продуктами тваринного походження», — вважає Ольга Шевченко, т. в. о. голови Держпродспоживслужби.

Зазначимо, що фахівці зупинилися на проблемах епізоотичної ситуації на території України та Польщі.

«У цьому контексті особлива увага приділялася питанням боротьби зі сказом та АЧС», — додає Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України.

agravery.com

Експансія українських виробників на ринку м’яса птиці Євросоюзу та Брекзит можуть спровокувати коливання на ринку блоку, вважають міністри сільського господарства кількох країн. Пункт, що стосується охорони ринку м’яса ЄС, був цього тижня включений до порядку денного Європейської сільськогосподарської ради завдяки тиску з боку Польщі та Ірландії, які скаржаться на захоплення великої частки ринку українськими птахівниками та тарифи, що уряд Великої Британії запровадить у випадку “жорсткого” Брекзиту,

На прес-конференції, комісар ЄС з питань сільського господарства Філ Хоган запевнив чиновників про доступність відповідних ринкових заходів у разі будь-яких значних порушень рівноваги на ринку.

“У нас є великий досвід роботи з порушеннями, пов’язаними з розвитком ринку”, – заявив Хоган, який вважає, що тимчасовий тарифний план Великобританії не відповідає правилам СОТ.

Після Брекзиту м’ясна галузь Ірландії постраждає найбільше, оскільки експорт м’яса до великобританії охоплює 50% виробництва країни. Згідно з оцінкою, наданою Асоціацією ірландських фермерів, тиск на сектор складе 800 млн. євро.

Водночас, європейські компанії розглядають українських виробників птиці як серйозних конкурентів на ринку ЄС. Вони скаржаться на те, що Україна використовує угоду про вільну торгівлю (DCFTA) для експорту величезної кількості курки через більш широку безмитну категорію “інші частини курячих кісток”, а продукт, який продається на ринку, фактично є курячою грудкою.

Хоган оголосив, що ЄС готує поправки до угоди про вільну торгівлю з Україною з метою обмеження імпорту певних продуктів птиці.

Meat-Inform

Молочний кооператив Arla протестує автоматизовані системи 3D-зображень на кількох своїх фермах в Великобританії. Таким чином компанія прагне оптимізувати виявлення різного роду проблем у корів з метою поліпшення їх стану на фермах Arla.

Система тривимірних зображень, названа Herdvision, була розроблена молочною консалтинговою компанією Kingshay, яка працювала над розробкою цієї технології в партнерстві з Центром машинного зору в лабораторії Bristol Robotics в університеті Західної Англії.

За словами представників Arla, система замінює вимірювання, які в даний час робляться суб'єктивно людським оком, використовуючи замість цього візуальний моніторинг, запис даних і автоматизований інтелект в управлінні благополуччям корів.

Як очікується, система прискорить процес виявлення змін в фізичному благополуччі, рухливості та вазі молочних корів, перш ніж вони будуть видні неозброєним оком.

Хоча на ринку вже є інші технології сканування, Arla стверджує, що головна перевага нової технології Herdvision полягає в тому, що система не вимагає, щоб корова стояла на місці. Це означає, що вона більш проста у використанні і дає набагато більшу точність результатів.

Сканер Herdvision в даний час випробовується на десяти фермах Arla UK 360. Тестування системи буде тривати «до тих пір, поки не буде прийнято обґрунтоване рішення про доведені переваги цього типу технологій».

Дункан Форбс, директор Kingshay по дослідженню молочних продуктів, сказав: «Люди по-різному реагують, якщо знають, що їх знімає камера. Судячи з усього, корови роблять те ж саме. Дослідження показують, що корови поводяться по-різному, якщо думають, що за ними спостерігають. Це закорінена примітивна поведінка, викликана побоюванням показати слабкість. Хоча корови були одомашнені багато тисячоліть тому, у сучасних тварин все ще переважає такий образ мислення. Нова система за допомогою штучного інтелекту буде виявляти зміни в стані здоров'я корів на основі даних про стан здоров'я кожної окремої корови».

Грем Уілкінсон, директор по сільському господарству Arla Foods, додав: «Фермери Arla піклуються про благополуччя своїх корів, але цифрові досягнення в сільському господарстві дають можливість революціонізувати цей процес. Коли ми запустили Arla UK 360, то розробили концепцію, що дозволяє об'єднати моніторинг фізичного та поведінкового благополуччя для створення системи Happy Cow. Технологія Herdvision може стати рушійною силою автоматизації вимірювань фізичного стану тварин».

MilkUa.info за матеріалами DairyNews.ru

Організація Об'єднаних Нації (ООН) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН анонсує новий етап допомоги для підтримки найбільш вразливих людей у сільській місцевості, які постраждали від російської агресії — дистрибуція набору кормів для птиці, свиней і ВРХ.

Про це повідомляє Львівська ОДА.

«По даному напряму ведуться підготовчі роботи — комунікація з територіальними громадами, ознайомлення із напрямом і формою допомоги, критеріями вибору бенефіціарів, формування бази даних вразливих категорій», — повідомили в ОДА.

Реалізацію проекту на Львівщині здійснює Львівська Аграрна палата у співпраці з Департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації.

Зазначається, що в рамках допомоги вже здійснено дистрибуцію насіння картоплі та насіння овочевих культур короткого циклу у майже 30 територіальних громадах Львівської області (зокрема, у Стрийській, Тростянецькій, Радехівській, Бродівській, Великолюбінській, Червоноградській, та інших), де сільськогосподарське виробництво є основним джерелом прибутку.