Обсяг кредитування аграріїв зросте на 15%

18-квіт-2018

В 2018 році банки будуть частіше надавати кредити фермерам, і переорієнтуються з великих підприємств на середній та малий бізнес.

Попри нинішню низьку частку надання кредитів в аграрній сфері, фермери першими відчули відновлення банківської системи, зазначають аналітики ProConsalting.

Нині частка банківського кредитування в аграрному фінансуванні складає не більше 7%. Здебільшого фермери залучають власні кошти. Їхня частка складає 75%.

Незважаючи на скромний процент кредитування аграрної сфери, саме цей сектор відчув відновлення банківської системи в 2017 році, вважають експерти. Кредитування аграріїв показало один з найбільших приростів супроти 2016 року — це однозначно позитивний тренд на тлі загального зниження кредитного портфелю на 8,7 мільярдів гривень. Загальні залишки по кредитах в агросекторі на листопад минулого року зросли на 4,95 мільярди супроти грудня 2016 року. А частка кредитування сільгоспвиробників в загальному обсязі кредитування зросла з 6,7% в 2016—му до 7,4% в 2017—му. Загалом кредити в сільському, лісному та рибному господарствах склали на кінець листопада 2017-го 60,3 мільярди гривень.

Банки пропонують аграріям три типи програм — на поповнення обігових коштів, купівлю техніки та обладнання й реалізацію інвестиційних проектів (будівництво складів, елеваторі).

Біля половини всіх кредитів, виданих аграріям, спрямовані на фінансування обігових коштів.

Крім того, фермери мають змогу залучити до фінансування міжнародні фінансові організації і тим самим отримати більш низьку кредитну ставку. Такі програми в Україні пропонують ЄБРР, Європейський інвестиційний банк та Міжнародна Фінансова корпорація.

Аналітики прогнозують, що в 2018—му частка кредитування АПК зросте на 15%. При цьому банки змістять свій інтерес з великих підприємств на сегмент малого та середнього бізнесу. Частка неповернення кредитів у МСБ складає 5%.

milkua.info

Більше новин
Ринок живця: різноспрямований рух цін
07-лют-2018

Перша декада лютого дивує операторів ринку свинини неочікуваними коливаннями цін. За підсумками минулотижневих торгів ціна закупівлі залишилася в діапазоні 43-45 грн/кг. Хоча зміни внутрішніх котирувань на свинину живою вагою відбувалася в зазначених цінових межах, вони мали різноспрямований характер. Так, виробники на Заході країни змогли розписати товарні партії на 1-1,5 грн/кг дорожче ніж тижнем раніше, а окремі оператори в Центрі та на Сході — навпаки: на 0,5-1 грн/кг дешевше.

Здороження закупівлі свинини у західних регіонах представники м’ясопереробки пояснюють посиленим попитом через поступове формування запасів на тлі досить обмеженої пропозиції свинини. Проте, закупівельники інших частин країни поки не планують «переймати» естафету заготівлі та дещо скоротили обсяги закупівлі живця у відповідь на сезонно млявий збут. При цьому, деякі з них зазначають, що у відповідний період минулого року реалізація була дещо жвавішою, а окрім сезонних коливань споживчої активності населення суттєвим обмеженням для неї слугує рівень платоспроможності. З огляду на це, а також на наближення передвеликоднього посту, частина м’ясопереробників вважає приріст цін ситуативною зміною, якій ще зарано переростати у висхідний тренд.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2015-2018 рр.

pigua.info

 

Детальніше
Нове покоління кормових пробіотиків може бути на підході
26-лист-2019

Група вчених з Чехії провела масштабне дослідження мікробіоти кишечника свиней і курчат для того, щоб встановити, які саме бактерії обмежують ріст популяції найбільш небезпечних мікроорганізмів, таких як Salmonella і Campylobacter. Автори дослідження відзначили, що вони були дуже здивовані, виявивши, що подібних досліджень ніколи не проводилося, незважаючи на те, що технології вже давно дозволяють це робити.

Отримані дані будуть застосовані для ідентифікації бактерій нового роду, які можна культивувати на комерційній основі для створення нових штамів кормових пробіотиків. За словами вчених, у них вже є попередня домовленість про використання результатів їх дослідження однієї великої ветеринарної компанією.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Вчені: Два мільярди людей на планеті залежать від імпорту продовольства
21-квіт-2017

Вчені з Фінляндії довели, що з ростом чисельності населення на планеті збільшуються обсяги імпорту. Milknews перевів матеріал The Dairy Site. Ресурси продовольства на планеті обмежені і розподіляються нерівномірно. Збільшення площ оброблюваних земель і впровадження нових технологій не завжди допомагає вирішити проблему забезпечення їжею. Багато держав вважають за краще інше рішення - нарощувати імпорт товарів. Вчені з Фінляндії в опублікованій роботі Earth's Future показали пряму залежність між забезпеченням ресурсами, зростанням чисельності населення і обсягами імпорту сільгосптоварів. "Це питання було предметом для міжнародних розмов протягом довгого часу, однак попередні дослідники не зуміли показати чіткий зв'язок між забезпеченням продовольством і обсягами імпорту. Ми провели глобальний аналіз, приділяючи особливу увагу регіонам, де лімітований доступ до водних ресурсів обмежує можливості виробництва", - пояснює учасник дослідницької групи Мііна Поркка. Дослідження проводилося з 1961 по 2009. Вчені вивчали змодельовані дані, статистику ФАО, беручи до уваги зростаючі обсяги виробництва і використання сучасних технологій в промисловості. Аналіз показав, що в 75% регіонів з обмеженим ресурсним забезпеченням імпорт збільшувався, так як власне виробництво було неефективним. Близько 1,4 млрд людей стали залежними від імпорту, ще 460 млн людей живуть в регіонах, де навіть зростаючі зовнішні поставки не можуть закрити наявних потреб в продовольстві. Співавтор дослідження доктор Джозеф Гаул зазначив, що люди можуть бути навіть не в курсі про залежність регіону від імпорту продовольства. "Це досить очевидно - шукати продукти в іншому місці, коли внутрішнє виробництво показує неефективність. Можливо, це правильний вибір, але такий метод не повинен вважатися чимось, що само собою зрозуміло", - відзначає професор. Міжнародна продовольча система являє собою чутливу структуру: зміна цін на біржі може легко підірвати продовольчу безпеку тих держав, де залежність від імпорту встановлена ​​на високому рівні. Таким чином, найкращим рішенням у подібній ситуації можуть стати інвестиції та збільшення обсягів виробництва. Багато країн Африки та Індії мають серйозні перспективи по нарощуванню ефективного виробництва за рахунок використання кращих іригаційних систем і нутрієнтів. Учасниця дослідницької групи Мііна Поркка особливо підкреслила, що рішення проблеми залежності від імпорту не лежить тільки в збільшенні виробництва їжі. "Необхідно стежити за чисельністю населення, контролювати обсяг продовольчих відходів, споживання м'яса. Більше чверті їжі в світі йде на смітник, необхідно знизити цей показник на світовому рівні", - вважає Поркка.

Детальніше
Український експорт майже на половину складається з агропродукції
22-серп-2019

За підсумками І півріччя 2019 року частка аграрної продукції в загальній структурі українського експорту становила 41%.

Такі дані оприлюднила ГС «Економічний дискусійний клуб».

«Суттєвих змін у структурі українського експорту з початку 2019 року не сталося. Як і раніше, три чверті вітчизняного експорту — це експорт сировини та продукції з низьким ступенем обробки. Зокрема, майже половина нашого експорту у січні−червні цього року припала на чорні метали (19,6%), зернові культури (18,7%) та рослинні олії (9,7%)», — йдеться у повідомленні.

Також відмічається, що провідним торговельним партнером України лишається Євросоюз, обсяги торгівлі з яким у І півріччі цього року зросли (експорт — на 5%, імпорт — на 9,1%). Частка ЄС у структурі українського експорту — на рівні 42%, імпорту — 41,9%.

Друге та третє місця у зовнішньоторговельному обороті України посідають Китай та Росія.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок