Інформація про тимчасові обмеження щодо України з зв’язку із високопатогенним грипом птиці

8 жовтня, Президент України Володимир Зеленський підписав Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Нова Угода забезпечить подальший поступальний розвиток відносин, зокрема, і торговельних, України з Великою Британією після закінчення перехідного періоду, який передбачено Угодою про вихід Сполученого Королівства зі складу Європейського Союзу.

“Підписання цієї Угоди гарантує Україні преференційний доступ до ринку Британії, що є важливою складовою розвитку взаємовигідних відносин між країнами. Зокрема, квотування за деякими товарами збільшиться від 13 до 20 %, що стимулюватиме український експорт. Крім того, умови доступу до ринку Британії та ЄС будуть швидко розширені, адже її перегляд відбудеться вже у 2022 році”, - прокоментував заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - Торговий представник України Тарас Качка. 

Так, Угода передбачає рівень лібералізації умов торгівлі товарами та послугами між Україною та Сполученим Королівством на рівні не нижчому, ніж передбачено в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З дати набуття чинності Угоди відбудеться повна лібералізація 98% товарної номенклатури, а з 2023 року для України лібералізованими будуть ще 2%.

Кількість тарифних квот для України складає 36+4 додаткові. Нульові тарифні квоти встановлюються британською стороною додатково до наданих в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

При цьому, Україна отримує більш скорочений термін для перегляду торговельних положень Угоди (2 роки після набуття чинності) в порівнянні з Угодою про асоціацію.

Система контролю за продукцією тваринництва змінюється. Чого чекати виробникам і що це принесе споживачеві? 

Після травневих свят Верховна Рада України має ухвалити ще один з «євроінтеграційних» законопроектів — №0906 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Нагадаємо, цей законопроект прийняли у першому читанні ще 22 серпня 2014 року. Протягом трьох років законотворці внесли до тексту законопроекту аж 571 правку.

Зволікання з ухваленням документу стримувало запуск системи контролю продукції тваринництва за європейськими стандартами. Більш того, цей законопроект потрібно було прийняти в рамках зобов’язань України перед Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом. Тому наприкінці 2016 року ряд аграрних асоціацій підписали лист-звернення до заступника голови комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка з проханням підтримати у другому читанні цей законопроект.

Аграрний комітет ВР дослухався до такого звернення, і тому 11 квітня 2017 року рекомендував підтримати цю законодавчу ініціативу. Станом на сьогодні законопроект 0906 готується до другого читання парламентом.

Як має запрацювати система контролю за аграріями?

Текст законопроекту визначає три інстанції,  відповідальні за контроль за безпечністю аграрної продукції. Найвищою інстанцією є Кабінет Міністрів, котрий наглядатиме за роботою державних органів, котрі у свою чергу займаються контролем безпечності аграрної продукції. Мінагрополітики призначено відповідальним за оформлення нормативної бази, наприклад за укладення форм актів контролю, та затвердження порядку відбору зразків та проведення їхнього аналізу. Держпродспоживслужба безпосередньо займатиметься контролем за рівнем якості продукції агровиробників.

Однією з головних інновацій стане право для інспекторів установи без попередження перевіряти м’ясопереробні підприємства, а також скотобійні. Якщо гігієнічних норм на таких об’єктах порушують настільки, що виникає загроза або для тварин, або для споживачів, інспектори мають право своєю постановою припиняти діяльність підприємства строком на 10 днів. Припинити діяльність підприємства більш ніж на 10 днів зможе лише суд. Втім, підприємство має право відновити свою роботу після тої дати, з якої постанова інспектора або суду втрачають свою чинність.

Інспектор не може перевіряти підприємство, аудитом якого він займався попередні два роки. У перевірках підприємств може брати участь і помічник державного інспектора. Але він може лише збирати інформацію щодо дотримання гігієнічних вимог, надавати інспектору лише необхідну йому технічну допомогу.

Інспектори також зможуть виносити рішення про знищення або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів та або кормів. За потреби інспектори Держпродспоживслужби можуть залучати поліцейських до проведення контролю на агропідприємствах.  

Втім, інспектор Держпродспоживслужби  віднині повинен мати повну вищу освіту, а також знатись на особливостях роботи системи ХАССП.

Інформацію про результати перевірок підприємств місцеві управління Держпродспоживслужби зобов’язані публікувати на своїх сайтах. Якщо небезпечний продукт або корм попали в обіг, його назва та передбачувана територія обігу повинні бути також опубліковані.

Аналіз зразків продукції матимуть право робити не лише державні лабораторії, але й приватні лабораторії, акредитовані у Мінагрополітики. Але роботи з  аналізу відібраних зразків відбуватимуться за рахунок самих виробників, а не держави, як це було раніше.

Контроль за якістю харчової продукції на експорт, а також імпортованої відбуватиметься виключно на пунктах прикордонного інспекційного контролю, які мають створюватися окремим рішенням Кабміну. Такі пункти мають облаштовуватись на прикордонних КПП або у морських портах, або ж прикордонних залізничних станціях.

Закон має вступити у дію через 9 місяців після дня його ухвалення. Втім, для деяких випадків передбачаються перехідні етапи. Наприклад, протягом трьох років проводити інспекції об’єктів матимуть право і ті інспектори Держпродспоживслужби, які досі не отримали вищої освіти, та досі не пройшли курс навчання системі ХАССП. Протягом 5 років створювати окремі пости перевірки якості продукції на кордоні України буде не обов’язково. Перевірку продукції можна буде проводити на всіх уже створених митних постах на прикордонних переходах, навіть якщо вони не мають відповідного обладнання.

agravery.com

Государственное учреждение «Офис по привлечению и поддержке инвестиций» UkraineInvest ищет проекты в аграрной и пищевой отрасли, которые будут глубоко экономически обоснованные и которые  можно будет презентовать иностранным партнерам.

Об этом сообщает Информационно-аналитический портал АПК-Украина.

На совещании под председательством Тараса Высоцкого, замминистра развития экономики, торговли и сельского хозяйства при участии представителей Государственного учреждения «Офис по привлечению и поддержке инвестиций» UkraineInvest и представителей профильных аграрных ассоциаций, были представлены проекты в аграрном секторе, требующих привлечения инвестиций.

Отметим, что UkraineInvest является подразделением секретариата Кабмина, созданный в 2018 году и отвечает за привлечение и сопровождение иностранных инвестиций. «Аграрная и пищевая промышленности интересуют иностранных инвесторов, одновременно украинские предприятия нуждаются в привлечении капитала.

Задача «Офиса по привлечению и поддержке инвестиций» — свести украинских предпринимателей с инвесторами и дать возможность сотрудничать", — отметил Сергей Цивкач, руководитель UkraineInvest. Он добавил, что ведомство ищет проекты, глубоко экономически обоснованные, которые можно будет представить иностранным партнерам.

«После презентации проекта, проводим его оценки и даем свои предложения. Также к нам можно обращаться по вопросам совершенствования регуляторной политики. Если вы видите, что ваш проект важен, но существует регуляторное ограничение или иной административный барьер, вы можете обращаться к нам», — подчеркнул Цивкач.

На совещании были представлены проекты по семеноводству, переработке картофеля, производстве ветеринарных вакцин, глубокой заморозки ягод, грибов и овощей, производства ферментированных сыров, модернизация системы орошения, строительства завода детского питания и другие. «Данные проекты имеют хороший потенциал по привлечению иностранных инвестиций и реализации.

Очень хорошо, что сегменты представленных проектов соответствуют приоритетам правительства, у нас есть молочное направление, орошение, садоводство, овощеводство. Для нас важно поддерживать проекты, которые создают добавленную стоимость в сельском хозяйстве", — подытожил Высоцкий.

Враховуючи вимоги Угоди про асоціацію з ЄС, в Україні має залишитися лише три сорти молоко-сировини — екстра, вищий і перший. Від другого ґатунку потрібно поступово відмовитися. Чому ж Україні варто відійти від цього пояснив ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ) Ігор Присяжнюк.

«Змінилися вимоги до молока яке буде прийматися на переробку. І під них підпадає 2 ґатунок. За рік такої сировини здається близько 1,5 млн тонн, але виробляється його втричі більше. Тобто 1,5 млн тонн — це переважно молоко, яке вироблено в господарствах. Другу частину цього молока, близько 44%, виготовляють в селянських присадибних фермерських господарствах», — зазначив він.

Він підкреслив, що є ще частина цього молока, яка не обліковується, споживається селянами, продається на стихійних і не стихійних ринках у вигляді сирого чи переробленого молока.

«Таке молоко є більш небезпечнішим, аніж молоко першого, вищого та екстра ґатунків. Однак, є механізми для покращення якості молока. Якщо брати фермерські господарства, там є ньюанси, що можна виправити. І в цьому допомогають спеціалісти АВМ, налагоджуючи роботу менеджменту в годівлі, доїнні, управлінні господарством», — сказав Ігор Присяжнюк.

Головний ветеринарний лікар виділив два механізми для покращення якості молока, які виділять в рамках XІ Міжнародного молочного конгресу:

— вибудовування холодного ланцюжка

(чим раніше охолоджене молоко, тим воно якісніше. Якість втрачається з часом зберігання в теплих умовах. Найкраща температура для зберігання молока +4 градуси)

— використання доїльного апарату

(це мінімізує контакт молока з руками, повітрям і запобігає антисанітарії під час процесу доїння).

Експерт додав: «Спочатку ці два моменти можуть здатися нездійсненними, але за рахунок запровадження Закону, проведення децентралізації, утворення ОТГ — це все реально зробити та не потрібно витрачати власні кошти. Слід при ОТГ започаткувати молочні кооперативи. Тим паче, що 2018 року є ймовірність отримати фінансування від держави».

За словами Ігоря Присяжнюка, кооператив при сільській громаді закуповує або домовляється з молокопереробним підприємством, встановлює та облаштовує пункт прийому молока. І всі люди, які входять до громади, протягом 2 годин після доїння зносять молоко на такий прийомний пункт. У свою чергу, сировина швидко охолоджується та не втрачає своєї якості.

Прес-служба АВМ