Новий закон щодо маркування продуктів харчування недосконалий

17-груд-2018

Так, Максим Несміянов, виконавчий директор Союзу споживачів України розповів про те, які законодавчі норми тепер викликають побоювання.

За його словами, одне з положень, яке викликає питання — це те, що для харчових продуктів, які зберігаються понад 18 місяців, у даті досить буде вказати тільки рік виробництва.

«Наприклад, якщо товар зроблений 01.2018 р, то це одна розмова, а якщо він зроблений в листопаді 2018 року, то я як покупець, цього не знаю. Я зроблю висновок, що вже пройшов цілий рік, і відрахував 6 місяців наступного року. І вже в районі травня я буду розуміти, що товар прострочений, хоча він ще не прострочений. Це законодавча дурість, вони якось хотіли це спростити, але зробили тільки гірше», — підсумував Несміянов.

Експерти впевнені, що нові законодавчі норми здебільшого правильні, але ось хто буде здійснювати контроль за їх реалізацією — залишається загадкою. Та й для бізнесу, який працює за всіма правилами, норми нічого не змінять, а ось ті, хто намагалися всіляко приховати важливу інформацію, будуть продовжувати це робити.

segodnya

Більше новин
Європарламент оновив аграрну політику ЄС щодо фінансування фермерів та антикризових заходів
27-жовт-2020

Європейський парламент нещодавно дійшов консенсусу щодо оновлення Спільної аграрної політики (САП) ЄС.

Про це розповіла громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.

Вона назвала деякі пункти, які вважає цікавими для більш детального аналізу:

  • 30% прямих виплат (які є основною складовою САП) мають бути зарезервовані для так званих «екологічних» регулювань. Країни на початку домовились про 20%, але Європарламент підвищив цей відсоток. Мова йде про додаткові кошти для фермерів за виконання екологічних вимог поза обов'язковими їхніми зобов'язаннями. Виконає фермер ці додаткові вимоги — отримає додаткові кошти.
  • Мінімум 35% бюджету мають бути спрямовані на розвиток сільських територій, заходи на тих територіях щодо захисту навколишнього середовища та адаптації до змін клімату.
  • В кожній країні-члені ЄС мають бути створені консультаційні служби для фермерів.
  • Мінімум 30% коштів, які направляються з бюджету ЄС на підтримку фермерів, мають спрямовуватись на допомогу агровиробникам у боротьбі з наслідками зміни клімату, захист біологічного різноманіття та сталого виробництва.
  • Прямі виплати на рік, починаючи з суми €60 тис., мають поступово знижуватись і обмежуватись сумою в €100 тис.
  • Мінімум 6% національних прямих виплат (тобто на рівні окремої країни) мають йти на підтримку малих та середніх виробників. Якщо країна спрямовує 12 і більше відсотків прямих виплат на підтримку малих виробників, то вона може добровільно регулювати/обмежувати перерозподіл цих дотацій.
  • Фермери мають бути заохочені до 10% своїх сільгоспугідь відводити під ландшафтні проєкти, наприклад, висаджування дерев, живих огорож, озер.
  • Задля запобігання кризам ринок ЄС має стати більш прозорим, а для боротьби з кризовими явищами в довгостроковій перспективі має бути закладений відповідний бюджет.
  • З метою забезпечення рівних умов конкуренції на ринку ЄС та запобігання її викривленню, країни-члени ЄС не можуть самостійно встановлювати вищі національні стандарти, які стосуються, наприклад, здоров«я тварин чи захисту навколишнього середовища.
  • Пропозиція Європарламенту також передбачає, що 4% прямих виплат має йти на підтримку молодих фермерів.
  • Більш суворі штрафні санкції для фермерів, які не дотримуються покладених на них зобов«язань в рамках вимог САП та отримання прямих виплат: скорочення виплат, на які претендував фермер, на 10% (раніше було 5%).
  • З метою забезпечення біорізноманіття Європарламент пропонує, що 5% площ кожного агропідприємства мають бути виведені з сільгоспобробітку для того, щоб там знаходили собі місце дикі тварини і рослини.

«Наступні 7 років ЄС витратить на Спільну аграрну політику €387 млрд», — підсумувала Ольга Трофімцева.

milkua.info

Детальніше
Виробництво комбікормів в Україні скоротилося на 6%
07-лип-2020

За даними Держстату, за підсумками 2019 року виробництво кормів (без урахування преміксів) в Україні становить 6348,6 тис. т. Такий результат є найнижчим за останні шість років, пише latifundist.

Якщо в 2013 р воно становило 6751,4 тис. т, то до 2019 р скоротилося на 6% або 402,7 тис. т. За цей період було тільки два роки (2014 р. — 6826,8 тис. т і 2018 р. — 6632,7 тис. т.), коли виробництво показувало зростання загального обсягу.

За шість років на 21% знизилося виробництво готового корму для великої рогатої худоби, яке до 2019 року становило 566,1 тис. т.

Продуктом номер один на вітчизняному ринку залишається корм для птиці. Корми для свиней займають 17%, ВРХ — всього 9%.

Міжнародне виробництво кормів також скоротилося — на 1,07% (до 1,13 млрд т). Дев'ять провідних країн-виробників кормів — США, Китай, Бразилія, Росія, Індія, Мексика, Іспанія, Японія та Німеччина — разом виробляють 58% світового виробництва кормів і включають 57% світових комбікормових заводів.

Детальніше
Вчені підтримують високу роль пробіотиків і пребіотиків у здоровому старінні
30-лист-2018

Все більше досліджень в світі доводить високу роль пробіотиків і пребіотиків у здоровому старінні.

За оцінкою японських дослідників (Японія — країна, де 27% населення припадає на людей від 65 років і старше), дисбактеріоз — загальна проблема населення старшого віку. Експерти пропонують виробникам продуктів з пробіотиками та пребіотиками серйозно задуматися про створення продуктів для людей похилого віку.

За останні три десятиліття населення у віці 60 років і старше подвоїлося, при цьому до 2050 р. його частка зросте ще в два рази. Очікується, що до 2050 року середня тривалість життя на планеті складе 80 років (зараз — 70). Населення старіє, у багатьох країнах (розвинених і країнах, що розвиваються) підвищуються вимоги категорії 60+ до товарів споживання.

Всі ці фактори змушують виробників орієнтуватися на нову велику групу і пропонувати цікаві рішення для здорового старіння. Як пише nutraingredients-usa.com з посиланням на японських вчених, стан мікробіоти кишечника має тісний зв'язок з такими проблемами здоров'я як остеопороз, хвороба Альцгеймера, атеросклероз і інстульти (ожиріння, що є чумою 21 століття в інших країнах світу, поки ще не стало проблемою для Японії).

Доктор Юкіхіро Симідзу зазначає у своїй роботі, що виділив чотири бактеріальних штами у пацієнтів з названими вище захворюваннями, які були загальними для всіх проблем здоров'я у літніх людей.

Недавнє дослідження довело, що мікроби кишечника можуть збільшити концентрацію інсуліноподібного чинника зростання (IGF1), що сприяє ремоделюванню і утворення кісткової тканини. Вчені також виявили особливу роль пробіотиків в цьому процесі.

Було доведено, що такі штами як Lactobacillus збільшують кісткову масу поряд з поліпшенням мікробіоти кишечника.

Кілька досліджень за підсумками показали необхідним прийом пребіотиків для поліпшення абсорбції кальцію в організмі. Вчені заявляють, що «включення в раціон продуктів з пробіотиками або пребіотики сприяє профілактиці остеопорозу і його лікування. Однак, є обмежені дані про ефект пребіотиків у пацієнтів, які страждають старечим остеопорозом».

Пребіотики також пов'язують із запобіганням втрати м'язової маси при лейкемії та саркопенії. Ряд інших мікроорганізмів кишечника тісно пов'язані з метаболізмом ліпідів і зниженням рівня холестерину.

«Не дивлячись на те, що для профілактики цих захворювань потрібні здорове харчування і вправи, включення продуктів, різноманітять мікробіоту кишечника може сприяти поліпшенню стратегії підтримки здорового організму», — підкреслюють вчені.

dairynews

Детальніше
У січні-листопаді 2017 р виробництво яєць збільшилось на 3%
20-груд-2017

 Виробництво м'яса в Україні за січень-листопад 2017 року порівняно з аналогічним періодом 2016 р зменшилася на 0,1% і склало 2 млн 869,6 тис. тонн.

Про це повідомляє Державна служба статистики України (Держстат).

При цьому виробництво молока в січні-листопаді 2017 р склало 9 млн 681 тис. т, що на 0,6% менше, ніж за аналогічний період 2016 р

У той же час виробництво яєць за звітний період збільшилася на 3% в річному численні і склала 14 млрд 517,9 млн шт.

Нагадаємо, за 12 місяців 2016 року виробництво м'яса в Україні зросло на 0,7%.

Поголів'я великої рогатої худоби станом на 1 січня 2017 становить 3 млн 674,9 тис. голів, що на 2% менше, ніж за аналогічний місяць 2016 року. У тому числі поголів'я корів скоротилося на 2,7%, свиней - на 5,5%, овець та кіз - на 1%, а поголів'я птиці - на 0,8%.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок