Новий проект від редакції журналу «Корми і Факти» - «Журнал про корів»

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів онлайн-зустріч із керівником регіональних програм ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) у країнах Європи та Центральної Азії Раймундом Єлє.

На зустрічі обговорювалась тема створення за підтримки міжнародних партнерів ветеринарної лабораторії в порту Ізмаїл.

«На сьогодні відсутність такої лабораторії в Ізмаїлі гальмує процес експорту с/г продукції. Оскільки така продукція спочатку спрямовується в Одесу, там вона має дочекатися своєї черги на проходження сертифікації, а вже потім відправляється в Ізмаїл для відправки закордон. Усе це призводить до зайвих і фінансових витрат на логістику, і часових. Нова ветеринарна лабораторія в Ізмаїлі допоможе нам зняти ці проблемні питання та прискорити експорт вітчизняної продукції», — розповів Микола Сольський.

Крім того, сторони обговорили донорську підтримку малих та середніх фермерських господарств, які під час війни потребують особливої допомоги, і які є важливими гравцями для забезпечення продовольчої безпеки України.

Раймунд Єлє наголосив на важливості України для забезпечення глобальної продовольчої безпеки світу і стратегічній необхідності підтримки розвитку сільського господарства нашої країни в умовах війни.

«ФАО працює над тим, щоб донори надали термінову допомогу вразливим сільським домогосподарствам. Ми будемо спрямовувати всі зусилля на те, щоб підтримати с/г виробництва в Україні, а також допомогти в забезпеченні всіх ланцюгів поставок продовольства як всередині країни, так і експортних позицій», — запевнив Раймунд Єлє.

minagro.gov.ua

Прийнято історично важливий законопроект 2194, яким офіційно завершується процес земельної децентралізації та стартує  повноцінне розпорядження землями людей на місцях.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Чому для молочарів цей законопроект особливо важливий?

Прокоментували для delo.ua експерти та учасники Асоціації виробників молока.

Молочне скотарство напряму залежить від наявного у господарства земельного банку. Майже 70% щоденного раціону корів — грубі корми (сіно, сінаж і силос) — необхідно виростити та заготовити самостійно. Для молочної ферми середнього розміру на 500 корів необхідно щонайменше 1000 га (!) землі для виживання.

«В Асоціації виробників молока прогнозують, що зі стартом ринку землі на найближчі п’ять років суттєво скоротяться інвестиції у скотарство, адже, наприклад, витрати при будівництві комплексу на 500 корів становлять у середньому $ 5 млн інвестицій, повернення яких чекати не раніше 7−10 років. Скоротяться також витрати на ветпрепарати, насіннєвий матеріал тощо, а це вплине на технологічність і продуктивність ферм, тому що господарства акумулюватимуть кошти на купівлю землі», — зазначає Ганна Лавренюк, генеральний директор АВМ.

«Як саме запрацює земельна реформа, спрогнозувати важко. Ймовірно, будемо сприяти купівлі задля нас сільськогосподарської землі. Маємо намір скористатися переважним правом щодо викупу землі, яку зараз обробляємо та викуповувати по 100 га землі на наших працівників, а потім орендувати у них цю землю. Ми можемо позичити їм гроші для купівлі землі. Наші ресурси не безмежні, тим паче що потрібно продовжувати інвестувати у розвиток тваринництва. Тому слушно було би покупцям землі позичати гроші у банках», — пояснює свою позицію учасник АВМ та співвласник ТОВ «Кищенці» Кейс Хузінха.

Законопроектом також дозволяється:

• Продавати чи здавати ділянки в оренду — ці питання вирішуватиме громада,
• Уся виручка ітиме до місцевого бюджету, а це близько 4,5 млрд грн щороку,
• Використання земель переходить під контроль громад,
• Орендар стає перший у черзі на купівлю ділянки,
• Громади самі домовлятимуться про межі між собою,
• Держгеокадастр стає максимально дерегульованою сервісною організацією,
• Парламент не погоджуватиме зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Законопроєкт 2194 закріплює переважне право орендарів на купівлю земельних ділянок. Тобто молочні ферми, як орендарі, отримають гарантії збереження необхідної кількості ріллі в обробітку та окупності вкладених у землю інвестицій. Тому Асоціація виробників молока вітає такі важливі кроки до звершення процесу земельної децентарлізації.

Однак галузь також очікує на прийняття законопроєктів № 3205 про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (інакше ті, хто працюють на землі, по суті, не матимуть ресурсів її зберегти), а також № 2195, котрий врегульовує продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

• «Півтора року боротьби і 2194 — прийнято! Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.
• Я вітаю усіх, хто зі сподіваннями дивиться на реформи в Україні і розуміє, що земельна реформа — реальний показник змін на краще в нашій країні. Хто щоразу пам'ятає, що ця реформа — про права українців та громад, і не слухає маніпуляції чиновників, які дбають про свої особисті інтереси.
• Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

«20 років люди на місцях і громади чекали на право повноцінно бути власниками своєї долі і самостійно приймати рішення щодо розвитку своїх територій. Сьогоднішнім голосуванням це право надано. Чекаємо якнайшвидше підписання Президентом даного законопроєкту, завершення земельної децентралізації та стартом повноцінного розпорядження землями людей на місцях».

Як повідомляють китайські ЗМІ, центральна провінція Китаю Хунань імпортувала 1 012 американських кабанів. Це свідчить про те, що виробники на світовому ринку свинини розширюють стада, навіть при сповільненні попиту і надлишкових потужностях виробництва.

Кабани, які прибули на зафрахтованому літаку в провінційну столицю Чанша, будуть поміщені на карантин на 45 днів, перш ніж їх переправлять на свиноферми в Хунані і сусідні райони, повідомляє газета Сіньхуа.

Провінція Хунань є одним з найбільших в Китаї виробників свиней. Очікується, що імпорт покращить якість місцевих свиней, сказав Ван Сіньву, заступник начальника карантинного бюро провінції.

«Це показує, що виробники свиней в Китаї розширюються, враховуючи, що в даний час прибуток досить непоганий», — зазначає Аліса Сюань, аналітик Shanghai JC Intelligence.

Однак аналітики попередили, що зростання виробництва свиней в Китаї через швидке відновлення свинопоголів’я фермерами в цьому році може зменшити прибуток в 2018 році.

Китай імпортує племінних свиней ще з 1990-х років — з різних країн, у тому числі зі Сполучених Штатів, Канади та Данії, оскільки у «закордонних» порід є такі переваги перед «місцевими», як коротший цикл зростання і вищий відсоток пісного м’яса.

«Китайські виробники потребують постійних поставках племінної худоби, що дозволяє їм одночасно знизити витрати на виробництво і епідеміологічні ризики», — відзначають аналітики.

Американських свиней імпортували Китайської групою тваринництва. За словами репортерів Сіньхуа, вони були відібрані з шести свиноферм в Сполучених Штатах і пройшли перевірку карантинної інспекції до того, як їх завантажили в літак для польоту в Хунань.

pigua.info за матеріалами Meatinfo

Рівень споживання молочних, м’ясних і рибних продуктів в Україні становить 45−60% від нормативів. Про це заявив віце-президент Національної академії аграрних наук Михайло Гладій.

За його словами, структура і якість харчування українців погіршується через тривалу кризу у тваринництві. Відтак 75% усього обсягу молока виробляють господарства населення, які об'єктивно не в змозі забезпечувати високу технологічність виробництва. Якість продукції значно нижча за європейські стандарти. Схожа ситуація у вівчарстві, де населення утримує 74% поголів'я. Баранини на душу населення виробляється лише 30% від норми МОЗ. «Через відсутність інфраструктури переробних підприємств ринок не отримує необхідних партій для реалізації. Збитковість галузі сягає 73%, — додав Михайло Гладій. — Виробництво свинини збиткове через застарілі технології та розповсюдження інфекційних захворювань. Дефіцит м’яса становить близько 640 тисяч тонн».

Держава втрачає рибальство, кролівництво, бджільництво і звірівництво. Ці галузі збереглися переважно в особистих селянських господарствах. Дещо кращі справи у птахівництві, проте галузь залишається вразливою та імпортозалежною.

Одним із чинників поглиблення кризи у тваринництві, на думку науковця, є стрімке зменшення площі кормових культур. Наразі вони займають 7% сільськогосподарських угідь. На початку 1990-х цифра сягала 40%. «Отже, катастрофічне зменшення поголів'я великої рогатої худоби — майже в 7 разів за останні десятиліття — цілком закономірний результат», — додав віце-президент НААН.

Змінити ситуацію покликана Стратегія розвитку тваринництва на період до 2030 року. Документ, розроблений за участі науковців академії, перебуває на розгляді Мінагрополітики.

akcenty