Нові вимоги до маркування продукції можуть негативно вплинути на бізнес, — ЄБА

13-лют-2020

За вимогами ЄС українські виробники зобов’язані друкувати на упаковках одиниці вимірювань латиницею. На думку бізнес-спільноти, наказ Міністерства економіки, що згодом дозволив використовувати також кирилицю,  призводить до плутанини та погіршення умов бізнесу. 

Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов’язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак, таке рішення вдовольняє не всі індустрії.

Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проект змін до Наказу № 914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання — і латиницею, і кирилицею.

На думку компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів, тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією Наказу № 914, та наносять маркування виключно латиницею.

Особливо критичним питання є для компаній, які виробляють невеликі вироби, наприклад, навушники, флешки, камери, мобільні телефони та іншу невелику електроніку, тощо.

Адже, на таких виробах часто фізично неможливо нанести маркування та позначки декількома мовами. Таку вимогу часто можна виконати лише шляхом створення окремої виробничої лінії для товарів, призначених для українського ринку.

А це, в свою чергу, призвело б до зростання собівартості таких товарів для українського споживача та до скорочення асортименту товарів, який легально постачається в Україну.

agropolit.com

Більше новин
Фермерам компенсують відсотки за аграрними кредитами до кінця травня
27-трав-2019

До кінця місяця українські фермери отримають часткове відшкодування відсоткових ставок за залученими банківськими кредитами.

Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики і продовольства України.

Кошти будуть спрямовані в рамках дії бюджетної програми «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів». МінАПК затвердило паспорт бюджетної програми 18 лютого цього року, розподіл бюджетних призначень — 1 березня 2019 року.

«Сьогодні в областях створені та активно працюють конкурсні комісії з визначення переліку позичальників для надання фінансової підтримки за залученими кредитами, до яких подано заявки від 281 підприємства, з яких конкурсною комісією ухвалено рішення про надання часткової компенсації за кредитами 174 позичальникам на суму 61,8 млн грн (48,6% від передбаченого обсягу коштів за програмою). Станом на 20 травня в Мінагрополітики подано реєстри з областей за січень-травень поточного року на суму 19,8 млн гривень», — уточнили в МінАПК, додавши, що кошти будуть спрямовані в області до кінця поточного місяця.

Нагадаємо, в аграрний сектор України має виділятися не менше 1% від ВВП країни. Втім, за словами експертів, цієї суми катастрофічно не вистачає для ефективної конкуренції на міжнародних ринках з європейськими фермерами, які отримують мільйони євро субсидій від своїх держав.

Зараз в Україні серед тваринників серйозні досягнення продемонстрував лише сектор птахівництва. З 2014 по 2018 роки вітчизняні виробники курятини наростили експорт продукту на 5106,7% — це найвищий показник у світі.

УНН

Детальніше
Дві третини території України можуть стати зоною ризикованого землеробства — Лещенко
23-лип-2021

Подальші зміни температурного режиму можуть призвести до того, що дві третини території України стануть зоною ризикованого землеробства.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, відкриваючи публічне обговорення на тему «Дружнє до довкілля виробництво» в межах Національного діалогу з продовольчих систем.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

ukrinform.ua

Детальніше
Україна нарощує обсяги експорту свинини
11-груд-2019

За даними Державної фіскальної служби, у січні-листопаді цього року українські експортери продали за кордон більш ніж 2 тис. тонн свинини на суму 4,69 млн доларів США. Це майже на мільйон доларів більше, ніж за весь 2018 рік. Обсяги експорту зросли, попри скорочення поголів’я свиней в країні та поширення вірусу АЧС.

За 11 місяців 2019 року Україна імпортувала 21,92 тис. тонн свинини на суму 41,85 млн доларів. За 2018 рік країна закупила за кордоном 28,56 тис. тонн цього виду м’яса на суму 51,92 млн доларів.

Основними постачальниками свинини в Україну цього року були Польща, яка за 11 місяців експортувала на вітчизняний ринок м’яса свиней на суму 17,74 млн доларів, що складає 42,39% від загального імпорту. На другому місці Німеччина (7,27 млн доларів), а на третьому – Канада (5,65 млн).

Україна ж експортувала найбільше свинини до Об’єднаних Арабських Еміратів (1,43 млн доларів або 30,6% експорту), В’єтнаму (1,38 млн доларів) та Гонконгу (1,33 млн).

Детальніше
Закупівельні ціни на сою зростають через затримку збирання
13-вер-2021

Сприятлива погода в Україні сприяє прискоренню збирання соняшника та сої, проте більшість посівів ще не достигла, тому поставки соняшника нового врожаю затримуються.

Закупівельні ціни на сою в Україні залишаються під тиском зниження світових біржових котирувань та збільшення попиту на високопротеїнову сою без ГМО. Експортери за сою з ГМО пропонують в порту 500 дол./т або 15−15,3 тис. грн/т, тоді як переробники з доставкою на завод готові платити 15,5−16 тис. грн/т. Ціни на сою без ГМО виросли в порту на 20−30 дол. /т до 620−630 дол./т або 19−19,2 тис. грн/т, тоді як на базисі DAP кордон з Польщею або Білоруссю експортери пропонують за неї 640−650 дол./т. Переробники за сою без ГМО готові платити 18,5−19 тис. грн/т з доставкою на завод.

Крім того, листопадові ф’ючерси на сою на біржі в Чикаго за два тижні знизилися на 4,4% до 468,1 дол. /т під тиском збільшення прогнозів виробництва сої в США внаслідок коригування площ сівби та збирання, які будуть оприлюднені Міністерством сільського господарства США (USDA) .

Експерти очікують, що врожай сої в Україні зросте порівняно з минулим роком на 20% до 3,7−3,8 млн т, що збільшить обсяги пропозицій сої з ГМО. Це дозволить переробникам не переплачувати за сою порівняно з експортерами, як торік. Премія за сою без ГМО в поточному сезоні може сягнути 100−150 дол./т, що спонукатиме виробників до збільшення площ сівби сої без ГМО, особливо з огляду на нове законодавство, яке посилює відповідальність за обіг продукції з ГМО.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок