Нові норми утримання сільськогосподарських тварин: що пропонують законодавці?

За даними Rabobank, у перший рік пандемії кількість угод зі злиття та поглинання у світі суттєво скоротилася – на 25% щодо попереднього року.

Роланд Соссна, редактор міжнародного журналу для переробників молока, International Dairy Magazine, аналізуючи реакцію молочної галузі на обмеження, пов’язані з пандемією, зазначає, що оскільки локдауни сильно вплинули на умови продажів (зменшилися в HoReCa та виросли в ритейлі), головне, чим були стурбовані молочні компанії в цей час, було запровадження відповідних змін у процеси – виробництво, упаковку, доставку. Вони просто не мали часу на збори з обговорення злиття-поглинання, та й самі збори були небезпечні у зв’язку з епідемією.

Як тільки в 2021 році ситуація дещо стабілізувалася, кількість угод M&A у галузі почала швидко зростати і майже повернулася на рівень року, що передував початку пандемії. За 6 місяців цього року у світі зареєстровано принаймні 50 таких угод.

Роланд Соссна вважає, що активність угод M&A може бути прямим індикатором того, в якому стані знаходиться економіка, і тепер можна спостерігати, як ситуація розвиватиметься – чи подолала вже молочна галузь негативні наслідки пандемії, чи вірус і далі продовжуватиме впливати на бізнес тим чи іншим способом. Зараз ще рано робити висновки, вважає Роланд Сосна.

Інфагро

Кількість підприємств, що повністю зупинили свою діяльність у другій половині травня, скоротилася до 14% проти 17% у квітні.

Про це говориться у щомісячному макроекономічному та монетарному огляді Національного банку України (НБУ).

При цьому загальний рівень завантаженості потужностей залишається на 40% нижчим за довоєнний рівень.

«Втрата ринків збуту та посилення цінового тиску стримують відновлення. Стабільно значним є негативний вплив порушеної логістики, зокрема постачань палива», — пояснюють в НБУ.

Водночас поліпшилась оцінка запасу міцності підприємств. У травні кількість підприємств, які не відчувають проблем із нестачею ресурсів, зросла (до 36%), 40% опитаних вистачить ресурсів більш ніж на місяць.

В НБУ уточнили, що з поверненням населення виробники харчової продукції відновлюють роботу на деокупованих територіях, вводять нові та розконсервовують старі потужності в західних та центральних регіонах. Окремі виробники підтримують обсяги виробництва, переорієнтовуючись з українського на європейський ринок.

«Надлишок сировини та переорієнтація споживачів на доступнішу та дешевшу вітчизняну продукцію підтримують розширення асортименту», — додають у банку.

Стримують галузь експортні обмеження, скорочення купівельної спроможності населення та зростання собівартості виробництва внаслідок логістичних труднощів і подорожчання енергоносіїв.

agroportal.ua

Війна істотно змінила ринок курячого яйця в Україні, адже багато птахофабрик у Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській, Полтавській і Донецькій областях припинили роботу.

Про це розповів начальник відділу продажів ТОВ «Інкуба» Євген Хайлов, пише AgroTimes.

За його словами, від початку війни поголів’я курей-несучок в Україні на кінець квітня скоротилося щонайменше на 40%. Багато птахофабрик працюють «на мінімумі».

«Сьогодні повноцінно здійснюють посадку птиці тільки господарства Західної України. Зараз вони відновили постачання курчат з-за кордону, головним чином зі Словаччини, Польщі, Угорщини. У центральній і східній частинах України саджати курчат у повному обсязі поки що ніхто не наважується», — додав експерт.

У перші тижні війни все вироблене яйце надходило на внутрішній ринок. Ситуація на ринку суттєво покращилася після відновлення експорту.

«Птахогосподарства Західної й Центральної України вже експортують куряче яйце, — зазначив Євген Хайлов. — Сьогодні поставки відбуваються через Польщу та Румунію. Але поки що це далеко не ті обсяги, що були до війни».

agroportal.ua

Країнам Центральної та Східної Європи потрібно спільно боротися з поширенням африканської чуми свиней (АЧС), у цьому контексті доцільно запровадити формат регулярних багатосторонніх міжнародних консультацій. З такою ініціативою виступив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі із заступником керівника місії Посольства Угорщини в Україні Ласло Чаба Пап.

«Ми періодично проводимо зустрічі та консультації з колегами з Румунії, Польщі, Молдови, країн Балтії. Однак, це у більшій мірі двосторонні зустрічі. На наше переконання, доцільно було б напрацювати формат багатосторонніх зустрічей за участю всіх зацікавлених у вирішенні даної проблеми країн», — заявив Володимир Лапа

Такі зустрічі, підкреслив Голова відомства, повинні проходити з періодичністю місяць-півтора.

Угорська сторона у свою чергу висловила зацікавленість у налагодженні тіснішого співробітництва між компетентними органами обох країн з метою мінімізації впливу цього захворювання на економіки країн.

Читайте також: Фермер із Закарпаття підрахував збитки від АЧС

За результатами зустрічі сторони домовилися у найближчій перспективі організувати переговори спеціалістів Держпродспоживслужби та компетентного органу Угорщини із залученням представників Головного управління відомства у Закарпатській області, під час яких сторони проаналізують ситуацію з АЧС на кордоні України та Угорщини, зможуть окреслити спільні дії для врегулювання найбільш нагальних проблемних питань.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua