Новий спалах АЧС виявили на Кіровоградщині

Певні зміни клімату в Україні все помітніше впливають перш за все на сільське господарство. Останніх 15 років випадки посух в Україні стають дедалі частішими та інтенсивнішими, значною мірою внаслідок зміни клімату. Посухи тепер стаються в середньому раз на  три роки, що призводить до значного зниження врожайності культур. Ці наслідки особливо відчутні у високопродуктивних регіонах країни, як-от південна степова зона країни, де нині заготовлюється 50% українського зерна.

Великомасштабне впровадження «кліматично оптимізованих» методів ведення бизнесу та зокрема сільського господарства, соціальна відповідальність та впровадження сучасних прородозберіаючих технологій, потенційно можуть мати значні позитивні наслідки для України, і, зрештою, для усього світу.

Для досягнення цієї мети та взагалом Цілей в області сталого розвитку необхідні спільні зусилля урядів, приватного сектора та громадянського суспільства.

Дата: 20 березня 2017 р., початок – 11:00

Адреса: Медіа-центр Agrogeneration (м. Київ, Мандарин Плаза, вул. Басейна, 6, 8 поверх)

Спикери:

• Михайло Малков, Міжнародний консультант FAO
• Ольга Трофімцева, Заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграціі
• Світлана Гринчук, директор Департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Мінприроди
• Наталя Хмиз, Директор департаменту агропромислового розвитку Львівскої обласної державної адміністрації
• Євген Шевченко, Генеральний директор Carlsberg Ukraine
• Джон Шморгун, Президент AGROGENERATION
• Дмитро Титаренко, Генеральний менеджер AGROPORT Ukraine
• Олена Березовська, Президент ГО «Органічна Україна»
• Олег Векленко, Професор Харківської державної академії дизайну і мистецтв, президент асоціації «4Блок»

Тези:

• Climate Smart Agriculture: зміна клімату та залучення експертизи FAO в украинский АПК
• Державна підтримка профільних Міністерств євроінтеграційних проектів та їх реалізація на місцях
• Приватно-державна співпраця в Сталому розвитку
• Соціальна відповідальність та впровадження природозберігаючих іновацій в виробництві та переробці
• Агропорт та інвестиційний імідж Украины: цілі та задачі на 2017 рік
• Агро+туризм: нові виклики в рамках оголошеного ООН Міжнародного року сталого туризму

У квітні, вже третій місяць поспіль, продовжилося зниження світові ціни на продовольчі сировинні товари — внаслідок істотного скорочення попиту на багато сировинних товарів, викликаного економічними і логістичними наслідками пандемії COVID-19. Про це свідчать останні дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО, за яким відслідковуються міжнародні ціни на найбільш популярні продовольчі сировинні товари, в квітні становило 165,5 пункту, що майже на 3,4% нижче, ніж у попередньому місяці, і майже на 10% нижче в порівнянні з січнем.

Індекс цін ФАО на м’ясо з березня знизився на 4,7 пункту або 2,7% до 168,8. Таким чином тенденція до зниження продовжується вже чотири місяці поспіль. У квітні міжнародні котирування на всі види м’яса, представлені в індексі, впали, оскільки часткового відновлення попиту на імпорт в Китаї виявилося недостатньо, щоб врівноважити скорочення імпорту в інших регіонах. При цьому найбільші країни-виробники відчували труднощі через логістичні проблеми та різке падіння попиту в секторі харчових послуг внаслідок самоізоляції.

PigUA.info за матеріалами www.fao.org

Поширення коронавірусу призвело до суттєвих економічних збитків та змін на світовому ринку. Криза, пов’язана з COVID-19, вплинула й на українських експортерів продукції тваринництва, які змушені змінювати напрямки постачань. В таких умовах, зокрема, опинився найбільший закордонний постачальник великої рогатої худоби, група компаній “Агрейн”. Про це в коментарі для видання latifundist.com розповів директор холдингу з економічних та фінансових питань Віталій Штемпель.

“Раніше наша компанія експортувала продукцію тваринництва в Ліван. Але в цій країні зараз дефолт. Ліванці готові купувати ВРХ, але вже за менш вигідними цінами. Тому ми перенаправляємо експорт на Узбекистан, здійснюємо постачання свинини і ВРХ в Грузію. В цілому волатильність цін на м’ясо поки не така висока, як на зерно. Це закономірний процес, коли ціни на споживчі товари реагують на 2-3 місяці пізніше, ніж на сировину. Таким чином, з м’ясною продукцією наразі немає проблем, вона продається за цінами, які компанія закладала в свої бізнес-плани на цей рік”, – зазначив пан Штемпель.

Що ж до впливу поширення коронавірусу на глобальний продовольчий ринок, експерт налаштований оптимістично: “Ми вважаємо, що, незважаючи на пандемію, в світі не зменшиться обсяг споживання харчових продуктів. Може, навіть навпаки, адже віддалений режим роботи стимулює до більшого споживання. Тому агробізнес в цілому поки що не втрачає, а, можливо, в майбутньому, навпаки, навіть зможе збільшити прибутки”.

Meat-Inform

Дослідники з Нової Зеландії знайшли формулу препаратів на основі пробіотиків, що містяться в чайному грибі (комбучі) та дозволяють знизити рівень метану, який виробляють корови.

Про це повідомляє The New York Post, пише agroportal.ua.

Відзначається, що дане дослідження може допомогти новозеландським фермерам, оскільки уряд країни нещодавно запропонував оподатковувати викиди парникових газів у сільському господарстві.

Метан є парниковим газом, який сприяє глобальному потеплінню. За даними Каліфорнійського університету, велика рогата худоба є джерелом № 1 сільськогосподарських викидів метану в усьому світі. Одна корова викидає близько 220 фунтів метану на рік.

У Новій Зеландії поголів'я ВРХ в 10 млн перевищує кількість 5 млн людей, що там живуть. Майже половина викидів парникових газів у Новій Зеландії надходить від сільського господарства, а 88% валових викидів метану — від тваринництва.

Вчені-агрономи з Центру досліджень та розробок Fonterra Palmerston North використовували молочні культури для створення формули ферментації під назвою Kowbucha.

Згодовуючи коровам пробіотичну добавку, дослідники сподіваються в ході випробувань показати, що цей метод може допомогти скоротити викиди парникових газів від корів. Перше випробування ВРХ у науково-дослідному центрі Fonterra показало зниження викидів метану на 20%.

Дослідники кажуть, що фермери можуть годувати телят формулою Kowbucha та отримувати довгострокові результати.