Німці відкривають на Київщині протеїновий завод за $10 млн

У листопаді відбувся семінар — нарада з питань забезпечення простежуваності за переміщенням тварин та їх забоєм, проведення заходів державного контролю в господарствах, які займаються утриманням та розведенням тварин.

У семінарі, що відбувся під головуванням першого заступника Голови Держпродспоживслужби Андрія Жука, взяли участь директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль, директор Державного підприємтсва «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Ігор Клименок, начальники управлінь безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, відповідальні посадові особи, що займаються контролем за ідентифікацією і реєстрацією тварин в головних управліннях Держпродспоживслужби в областях та м. Києві та працівники державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (далі — ДП «АІРТ»).

Андрій Жук у ході зустрічі наголосив, що на сьогоднішній день всі інспектори повинні бути зацікавлені в 100% простежуваності за обігом тварин, що неможливо без належного функціонування Єдиного державного реєстру тварин. Також він зауважив, що Держпродспоживслужба повинна йти в ногу з часом і по максимуму переходити на роботу в електронних системах, зокрема, стосовно видачі ветеринарних документів, що унеможливить їх підробку.

Борис Кобаль відзначив, що державні інспектори під час видачі ветеринарних документів при переміщенні тварин повинні забезпечити дотримання перевізником умов транспортування тварин, визначених Правилами транспортування тварин, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2011 р. № 1402.

Директор ДП «АІРТ» Ігор Клименок відзначив, що важливим питанням є актуалізація даних Єдиного державного реєстру тварин: «Наявність достовірних даних є основною цінністю державного реєстру. Яку б він не мав технічно сучасну систему підтримки, але якщо у ньому містяться недостовірні дані, то ефективність проведеної роботи буде дорівнювати нулю, і тому основним завданням державного підприємства є забезпечення внесення до Єдиного державного реєстру тварин достовірної інформації про тварин, їх власників, усі переміщення підконтрольних тварин».

consumer

Європарламент підтримав скасування на один рік імпортних мит ЄС на весь український експорт, щоб підтримати економіку країни.

Відповідне голосування відбулося в четвер, 19 травня, у межах пленарного засідання Європарламенту. За проголосували 515 депутатів, проти — 32, 11 утрималися. У Європарламенті наголосили, що голосування щодо цього питання є відповіддю на наслідки війни росії проти України, яка обмежує можливості країни для торгівлі. Запропоновані заходи повністю скасують ввізне мито на промислову продукцію, ввізне мито на фрукти та овочі, а також антидемпінгове мито та захисні заходи щодо імпорту сталі терміном на один рік. Наступним кроком має бути публікація рішення в Офіційному журналі ЄС, після чого воно наступного дня набуде чинності.

Нагадаємо українські аграрні асоціації, після початку повномасштабного вторгнення росії, неодноразово звертались до Кабінету Міністрів України та Мінагрополітики із закликом розпочати перемовини із компетентними органами ЄС щодо скасування мит на українські товари.

«В умовах війни, коли ми не можемо експортувати свою сировину в необхідних обсягах, скасування мит дасть додатковий інструмент експортувати не тільки сировину, а й продукцію з доданою вартістю. Шкода, що пом’якшення лише на рік. Тому що виробникам продовольчих товарів за цей час потрібно встигнути витратитись на рекламу, подолати потужну конкуренцію та завоювати покупця», — в одному з коментарів українським ЗМІ зазначав заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

agravery.com

У 2018 році Україна подала заявку на право експорту свинини та яловичини до країн ЄС. Як заявив голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа, раніше цього не робили через нестабільну ситуацію з АЧС в Україні та низку організаційних моментів. У 2018 році ситуація з АЧС поліпшилася і виникли всі передумови для експансії української свинини та гов'яди на ринки ЄС.

«Станом на сьогодні: ми подали заявку, її опрацьовують — це питання виключно процедур у ЄС. За моїм досвідом, такі питання (для різних ринків) вирішуються протягом 3−5 років. Це досить складний процес, і ми його розпочали», — заявив очільник Держпродспоживслужби.

Як пояснив Володимир Лапа, саме тому ми поки що не веземо свинину та яловичину до ЄС, а вони везуть, зокрема з Польщі. Європейський Союз ставить питання про автоматичне визнання європейської регіоналізації: ми зараз вводимо обмеження на три польських воєводства, які розташовані на кордоні з Україною. Вони не мають змоги завозити свинину в Україну. Якщо ми говоримо про європейську регіоналізацію — це будуть зони, визначені самим ЄС, звідки можна буде завозити м'ясо (навіть із тих трьох воєводств), якщо зона виникнення АЧС віддалена.

«Поки що Україна, в контексті Європейського Союзу, оцінює можливість автоматичного визнання регіоналізації, спостерігаємо за розвитком подій. Але щодо окремих країн ми таку оцінку проводимо, зокрема минулого року наша місія була у Литві. Ми подивилися, що там ця система працює ефективно, тож для Литви визнали регіоналізацію. Так само, нас запросили цього року до Бельгії для оцінки ефективності системи державного контролю, тож, можливо, ми визнаємо систему регіоналізації й для них. Коли нас запрошують на такі події, ми дивимося, чи вживаються заходи, передбачені нормами європейського законодавства, чи система контролю не слабша, ніж в Україні. Якщо це так, ми йдемо назустріч, адже це раціональна постановка питання», — пояснює Володимир Лапа.

Польща поки що працює через Брюссель. Вони розраховують, що через плідну українську співпрацю з Бельгією, Литвою та іншими країнами ми визнаємо європейську регіоналізацію для всього ЄС, тому поляки нас не запрошують на інспекцію. Але заборона на ввезення свинини з трьох польських воєводств до України як була, так і залишається. Однак з інших воєводств, де захворювання не фіксувалися, є можливість експорту свинини до України.

AgroPolit.com

Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Згідно із прогнозами, переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока.

Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише AgroPolit.com.

«Час „Ч“ для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Щоби бути конкурентоспроможними у світі та забезпечити своїх споживачів молочними продуктами, необхідно переробляти 6 млн т молока в Україні щороку. Україна ж переробила у 2019 році 3,8 млн т за темпів щорічного падіння виробництва молока до 5% (хоча цифра зниження значно більша)», — зазначив експерт.

Він додав, що цього року очікується 3,6 млн т молока на переробку. Відбувається скорочення: за І квартал 2020 року молокопереробна галузь недоотримала 30 тис. т молока, тобто по 10 000 т молока на місяць.

Помножимо цю цифру на 12 місяців і побачимо, що переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Це одне велике молокопереробне підприємство. 

«Фактично, щороку в Україні через зменшення надходження молока на переробку зникає 1 велике підприємство», — зазначив Вадим Чагаровський.