Німецький бізнес формує промислові кластери в Україні

22-лист-2018

Україна має найкращі умови для розвитку підприємництва, демонструє істотне поліпшення в індексі легкості ведення бізнесу Doing Business і продовжує реформи, які посилюють інтерес з боку іноземних інвесторів.

Таку заяву зробив президент Українсько-німецької торговельної палати Андреас Лір.

«Більшість членів нашої палати відзначає, що цей рік був одним із найкращих за останні півтора десятка років для України. Ми бачимо багато змін та реформ — дерегуляцію, децентралізацію, повернення ПДВ без затримок. Те, що відбувається, — позитив. Важливо, щоб Уряд і надалі був активним», — підкреслив Андреас Лір.

Зі свого боку, Володимир Гройсман зазначив, що поки що не розкрито весь той потенціал, яким володіє наша країна.

«Маємо продовжувати реформи та зміни. Наразі фіксуємо добрі сигнали щодо економічного зростання. І важливо, щоб середовище для бізнесу було доброзичливішим. Розумна регуляція, реформа публічних закупівель, приватизація — усе це відкриває можливості для інвестицій та зростання, а отже, збільшення кількості робочих місць і змін у країні загалом», — зауважив Прем'єр.

Глава уряду відзначив важливу роль німецького бізнесу, який, працюючи в Україні, переходить від створення точкових підприємств до формування промислових кластерів, де задіяно як промислові потужності, так і наукові можливості України. «Переконаний не лише в тому, що в Україну потрібно інвестувати, а й у тому, що наша країна забезпечить дохідність інвестицій у всіх сферах. І той факт, що в нас народжуються спільні кластери в промисловості, має лише посилюватися. Уряд відданий справі зробити кожну інвестицію в економіку України успішною», — констатував Володимир Гройсман.

agravery

Більше новин
Всеукраїнське Аграрне Віче: аграрії готові до загальнонаціонального страйку
20-груд-2017

Така готовність виробників агропродукції була озвучена вчора, 19 грудня, під час Загальноукраїнського Аграрного Віча, яке відбулося в Українському Домі (Київ). Зібрання об’єднало керівників сільськогосподарських підприємств, представників найдієвіших вітчизняних профільних асоціацій, центральних органів державної влади та народних депутатів.

Які наслідки чекають аграріїв через урядові «інновації» у податковому та бюджетному законодавстві — розповіли представники аграрних асоціацій. Усі вони одностайні — такі зміни негативні і спрямовані проти інтересів українських аграріїв, на користь олігархічних компаній.

Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» пояснив суть питання:

«У 2016-му, коли відміняли спецрежм ПДВ, держава обіцяла компенсацію: відновлення відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника) та програму „квазіакумуляції ПДВ“.

Цього року, 7 грудня ці позиції були скасовані. Що це означає для аграрія? Це означає зниження закупівельних цін на олійні культури, яке неминуче станеться, оскільки аграрії втратять право на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті соняшника, сої, ріпаку та будуть змушені включати сплачений ними податковий кредит у витрати».

Андрій Дикун, голова ВАР зауважив, що всі виробники мають бути в рівних умовах:

«Сьогодні треба подякувати Верховній Раді, яка дійсно об’єднала всіх вітчизняних аграріїв — дрібних, великих, середніх. Нарешті ми всі знайшли спільну мову.

У всіх цивілізованих країнах при експорті продукції повертається ПДВ. Те, що сьогодні в українських аграріїв його забрали — свавілля і пряме порушення норм світової торгівлі. Чому ми не можемо працювати в рівних умовах? У нас не має бути поділу на дрібних і олігархів».

Колег підтримав голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков:

«Такі дії — внесення поправок вночі — справжнє шахрайство. Ми всі хочемо жити в правовій державі. Тому, єдино можливий вихід у такій ситуації — відкрита дискусія.

А зараз, коли виробники вже нікому не вірять, єдине що переконає — ухвалення проекту ЗУ № 7403 (Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур).

Людям дійсно урвався терпець».

Аграрії обурені — так звані «аграрні» депутати відвернулися від виробників. На їх думку, народні обранці не виконують своїх прямих обов’язків. Відтак, люди готові на радикальні заходи — загальнонаціональний страйк, — щоб їх почули.

«Аграрний комітет повністю підтримує позицію профільних асоціацій. Члени нашого комітету вже зробили заяву щодо поправки № 180 до Податкового кодексу України, що скасовує бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на експорт сої, соняшнику і ріпаку. Ми переконані, що її треба скасувати», — запевнив Олександр Бакуменко, голова Аграрного комітету.

Представники парламентських партій — «Батьківщина», «Самопоміч», «Народний фронт» і «Воля народу» запевнили, що ініціюватимуть розгляд проекту Закону № 7403.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Детальніше
У вересні УМІ зріс на 3,3% — Андрій Ярмак
13-жовт-2021

У вересні УМІ зріс на 3,3% після приблизно такого ж зростання в серпні. До того ж протягом останніх чотирьох місяців УМІ зріс вже на 22,2%.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Фахівець зауважує: 

як і в серпні, близько половини зростання забезпечило зростання ціни на молоко;

здешевлення кормів теж відбулося, аж «на цілих» 1,0%, правда всередині концентрованого міксу знову дешевшали шроти олійних, а росли ціни на кукурудзу;

прибутки (у кого вони були) в вересні 2021 року вперше були вищими (на пів відсотка), ніж в тому ж місяці 2020 року! Але це не тому, що зараз все так добре, а тому, що минулого року в цей час прибутки стрімко падали;

але, все ж, це був третій найкращий показник прибутковості за останні 5 вереснів;

перші три квартали 2021 року дозволили нашим молочникам заробити на 23,0% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це другий найгірший рік за останні 5 років! Гірше з прибутками було востаннє в 2017 році.

«Як правило УМІ в жовтні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в жовтні становило 10%, але минулого року вперше в жовтні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік. Також зовнішній фактор є досить позитивним. Протягом останнього місяця вартість молочних продуктів на біржах зросла приблизно на 5%, та й в Україні попит тримається високим», — зауважує Андрій Ярмак.

Детальніше
Аграріям потрібні агродрони. Альтернативи наразі немає
27-лип-2022

З введенням воєнного стану в Україні фермери та сервісні компанії стикнулись з проблемами та ризиками щодо використання повітряного простору, а саме — відсутністю дієвого механізму отримання дозволів на польоти. Зараз термін очікування для отримання дозволу становить 3−4 тижні, в той час як зміщення строків проведення обробітку в сільському господарстві може коштувати значної частини врожаю.

Про це йшлося під час онлайн-зустрічі за участі Мінагрополітики, УКАБ, DroneUA, сервісних компаній «Роботизовані агросистеми», «Дрон Плаза» та агровиробників. Під час зустрічі учасники агроринку спільно з УКАБ звернулися до Міністерства аграрної політики та продовольства з пропозицією спрощення процедури отримання дозволу на польоти агродронами.

Сьогодні особливо відмічається економічність виконання робіт агродронами: значна економія пального та препаратів, дефіцит яких дуже відчувається цього сезону. Оперативність застосування дронів дозволяє швидко зреагувати на запит від аграрія і проводити роботи тоді, коли від них є максимальна користь.

Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA

«Ми вже маємо досвід успішного налагодження діалогу з Мінагро. У квітні цього року, коли використання дронів було під забороною, у співпраці з Мінагрополітики вдалось отримати розпорядження про план залучення військових адміністрацій для того, щоб аграрії отримували дозволи на використання повітряного простору дронами під час війни. Це був величезний крок уперед, який дозволив почати проводити роботи дронами в полях. Ми та інші колеги по ринку заявляли про успішні кейси отримання дозволів та проведення робіт. Зараз ми знову стоїмо перед завданням налагодити комунікацію між органами державної влади і учасниками ринку, знайти рішення, що буде працювати, і дрони зможуть надалі виконувати свої надважливі завдання».

Учасники зустрічі наголосили, що, зважаючи на розпал агросезону, потреба аграріїв у використанні агродронів та напрацювання процедури, яка дозолить пришвидшити процес, значно зростає. Тож є нагальна потреба спільними зусиллями ринку та владних структур знайти дієве рішення, що дозволить спростити використання дронів у сільськогосподарських роботах.

agroportal.ua

Детальніше
В ЄС не визнали халяльне і кошерне м'ясо біопродуктом
04-бер-2019

Суд ЄС постановив, що м'ясу тварин, забитих без попереднього оглушення, не може присвоюватися європейський лейбл біопродукту, оскільки практика ритуального забою худоби у мусульман та іудеїв не відповідає вимогам ЄС щодо забезпечення добробуту тварин.

Вища судова інстанція ЄС винесла вердикт у зв'язку з суперечкою між французькою організацією по захисту тварин OABA і французьким органом по сертифікації Ecocert щодо реклами і упаковки з логотипом біопродукту м'яса тварин, убитих без попереднього оглушення.

«Дана практика забою не пом'якшує біль і страждання тварини настільки ж ефективно, як забій з попереднім оглушенням», — йдеться в постанові вищої судової інстанції ЄС.

У ньому наголошується, що ритуальний забій допускається в ЄС як відступ від загальноприйнятої практики виключно в цілях забезпечення поваги свободи релігії.

Суд при цьому підкреслює, що в цілому споживачі в країнах-членах ЄС повинні бути впевнені, що продукти, які мають логотип органічної продукції, дійсно були проведені відповідно до найвищих стандартів, в тому числі в плані забезпечення добробуту тварин.

У Бельгії заборона на забій тварин без попереднього оглушення вступила в силу з 1 січня 2019 року у Фландрії. З 1 вересня він буде також дотримуватися в Валлонії.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок