Деякі кормові добавки можуть бути ефективні проти вірусу АЧС

З 5 жовтня генеральний директорат з питань безпечності харчових продуктів та охорони здоров’я DG SANTE почав перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продуктів з м’яса птиці, які експортуються з України до ЄС. Керівництво Держпродспоживслужби за допомогою відеозв’язку зустрілось з представниками DG SANTE і обговорили поточну ситуацію щодо контролю галузі.

Аудит директорату в України триватиме протягом двох тижнів.

“У ході обговорення тимчасова виконувачка обов’язків голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко доповіла присутнім про структуру служби, а також про поточну ситуацію в Україні щодо здійснення Держпродспоживслужбою перевірок підконтрольних суб’єктів господарювання. Окрім того, були обговорені питання роботи системи контролю в Україні, в тому числі ризико-орієнтовний підхід. Також фахівці Держпродспоживслужби та аудитори обговорили алгоритм роботи робочої групи, яка буде проводити дистанційну перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продукції з м’яса птиці в Україні. Планується, що даний аудит буде проведено в найближчі два тижні, після чого аудитори DG SANTE зможуть надати попередні висновки щодо ефективності такої системи контролю”, – повідомили у відомстві.

Meat-Inform

Префектури Гіфу і Аїті в Японії оголосили про плани вакцинації диких кабанів проти класичної чуми свиней.

Префектура Гіфу заснувала Раду зі сприяння вакцинації кабанів для боротьби з поширенням КЧС. До складу ради входять відповідні міські муніципалітети, мисливські клуби, асоціація свинарів префектури і інші організації.

В Гіфу створено 900 пунктів для введення вакцини, а префектура Аїті відкриє 60 пунктів. Обидві префектури сподіваються почати роботу з вакцинації тварин до кінця березня 2019 року.

Впродовж наступних 12 місяців до березня 2020 року проведуть три періоди щеплення. Основну увагу приділять гірським і лісовим районам в обох префектурах, де були виявлені заражені кабани.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Українська курятина витримує достойну конкуренцію на ринку Європи, але розвитку експортного потенціалу заважають надто мізерні безмитні квоти. Про це у коментарі УНН заявив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.

Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.

"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.

Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.

Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.

Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.

Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.

"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.

Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.

Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.

"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.

Джерело: УНН

Міністерство сільського господарства США анонсувало початок програми виробництва технічних конопель в країні, яка потенційно може бути використана, в тому числі в складі комбікормів для продуктивних тварин.

Технічна конопля включає в себе сорти, що містять менш 0.3% дельта-9 тетрагідроканнабінола - з'єднання, що володіє наркотичним ефектом. Технічна конопля не придатна для виготовлення наркотиків, проте має низку корисних властивостей, які можуть застосовуватися, в тому числі виробниками комбікормів.

Разом з тим, на сьогоднішній день коноплі не є легальним кормовим компонентом в США. AAFCO оголосило про те, що з запуском програми воно починає збір наукових даних щодо потенціалу використання конопель в годуванні тварин. У майбутньому ці наукові дані можуть виправдати включення конопель до складу раціону продуктивних тварин.

За матеріалами Feed Navigator