Названі негативні фактори, які стримують розвиток вітчизняної молочної галузі

02-черв-2020

Не захищаючи українського виробника, — ми штовхаємо українську галузь до подальшого згортання.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віцепрезидент Асоціації виробників молока (АВМ).

Вона назвала негативні фактори, які стримують розвиток вітчизняної молочної галузі:

  • нестабільна аграрна політика;
  • брак національної стратегії розвитку галузі;
  • відсутність механізмів пільгового права купівлі сільгоспземель для власників молочних ферм;
  • відсутність захисту вітчизняного виробника молочки від наростаючого імпорту набілу.

Однак, разом із тим наголосила, що молочне скотарство — важливий інструмент розвитку економіки та наповнення місцевих і державного бюджетів, адже генерує вдвічі більше податків із гектару, ніж рослинництво, а один працівник МТФ створює робочі місця для ще мінімум десятьох у суміжних галузях.

«В Україні є смачні і якісні вітчизняні молоко та молочні продукти, адже українські молочні ферми, зокрема учасники АВМ, постійно інвестують у технологічність, якість та безпечність. Причому ми, звичайні споживачі, теж відіграємо чималу роль у розвитку вітчизняного аграрного сектору — просто обираючи продукти «зроблено в Україні», ми інвестуємо у розвиток і процвітання своєї країни, доріг, медицини та освіти», — зазначила Ганна Лавренюк.

milkua.info

Більше новин
Вартість виробництва аграрної продукції в Україні зросла на 13%
05-черв-2018

Сукупний індекс витрат на виробництво с.-г. продукції за січень-квітень 2018 року склав 113,4% в порівнянні з відповідним періодом 2017 року.

Підвищилися витрати на виробництво продукції аграрного сектору:

продукція рослинництва на 12,2%

продукція тваринництва на 16,5%

За даними Держстату, індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового походження склав 113,9% до січня-квітня минулого року.

В порівянні з березнем — у квітні 2018 року витрати на виробництво аграрної продукції зросли на 2,3%.

Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АРК, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей.

milkua.info

Детальніше
Хвороби розвитку, або чому племінний статус українських кіз під питанням
09-жовт-2017

Українці все більше цікавляться продуктами з козячого молока, оскільки це корисно. Через це більшає козиних ферм, але виникають питання з племінними тваринами. 

З кожним роком інтерес до козівництва зростає, з'являються нові великі ферми та пропагується здорове харчування на основі козиного молока. Хоча ця продукція набагато дорожча, ніж з коров’ячого, проте все ж має свого покупця. Останнім часом в Україні зріс попит на якісні сири, зокрема і з козиного молока. Молоко чи кисломолочні продукти реалізувати важче. За словами Мар’яна Троцького, голови Громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», нині у козівництво інвестують навіть люди, які раніше до сільського господарства не мали ніякого відношення ― юристи, вчителі, художники.

Збільшується й кількість племінних репродукторів. Їх ще доволі мало — лише п’ять. Проте показовим є той факт, що три було зареєстровано цього року. Серед них: ФГ «Камандхєну Англо-Нубійські кози», СК «Добриня», ФГ «Козий двор». Ще є ФГ «Тетяна 2011» та ФГ «Золота коза», які зареєстрували по дві породи (кожну з цих ферм рахують як два репродуктора - Ред.). «Якщо рік тому було три племінних господарства, то цього року сім. І якщо була раніше тільки зааненська порода, то зараз і англо-нубійська, і альпійська. На сьогодні більшість племрепродукторів розрахована на внутрішній ринок», — говорить співвласник племінного репродуктора «Золота коза» Тетяна Орловська. Але племрепродуктори, які тільки відкрилися, поки що не продають кіз іншим фермерам, а лише розширюють свої потужності. 

Козівництво зрушило з мертвої точки

Проте, як зазначають експерти та власники ферм, попит на молодняк перевищує пропозицію. Ферми сімейного типу, для яких це більше хобі, збирають кіз по селам. Проте ті, хто хоче займатися цим професійно, звертаються до перевірених фермерів, або ж до племрепродукторів. Наприклад у ферми «Бабині кози» нема статусу, проте є репутація, яка допомагає їм збувати козенят. Попит настільки великий, що вони не можуть його задовільнити. За словами Тетяни Орловської, є попит на велике поголів’я — від 50 до 1000 голів в одні руки, але замовлення на триста і більше голів жодний племрепродуктор поки що не зможе виконати. Вони самі з початку року продали трохи більше 100 тварин. Цікавим є і той факт, що її підприємство цього року відправило партію молодняка до Вірменії. А це вже означає, що Україна може стати цікавою на території СНД у цьому сегменті.

Але в тому, що українські племрепродуктори обгрунтовано мають свій статус, сумніваються навіть всередині України. За словами Володимира Фичака, директора ПП «Генетика і Селекція», в Україні не зареєстрована галузь козівництва. «Жодної нормативної бази не затверджено по бонітуванню кіз, нема стандартів по молоку, по породах, навіть племінного свідоцтва нема розробленого та затвердженого державою на козу чи цапа», — говорить він. В Україні існує контрабанда тварин. Їх завозять через кордон з Польщею, або в Рені. Тому важко сказати, яким способом тварина потрапила в Україну.

З тим, що галузі нема, згодна і власниця господарства «Камандхєну Англо-Нубійські кози» Марина Алексєєва. За її словами, галузь розвивається семимильними кроками, держава почала проявляти інтерес до козівництва, але ця робота ведеться дуже повільно. «Дивлячись на те, яких тварин імпортують в країну не можна сказати, що галузі нема, але треба пам’ятати, що головне не тільки не втратити імпортовану готову  селекцію, а  і не втратити своє, ісконно українське районоване поголів’я тварин.  Імпортовані  тварини вже в Україні і треба розуміти, що це вже генофонд України, який потрібно зберегти і примножити. Імпортують в більшості випадків товарне поголів’я, але в невеликій кількості в Україну приїжджауть і племінни тварини. Чому в невеликій кількості? Тому що це  дуже дорого і дуже важко. Проте, з будь якого товарного козинного стада є можливість обрати групу тварин, з якою можна працювати як з племінним ядром», — сказала вона.

За словами заступника голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, в Україні є господарства, що мають статус племрепродуктора, та ведуть племінну справу, згідно діючого положення «Про державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві». Але оскільки система пострадянського типу ведення племсправи для козівництва суттєво відрізняються від світової практики, це унеможливлює визнання народжених племінних тварин навіть від офіційно завезених із закордону. Галузь козівництва і цілому знаходиться в початковому розвитку, тому згідно з євроінтеграцією, та нормами ЕС, ми маємо відійти від системи радянського контролю, та впроваджувати світовий досвід в козівництві.

Робота в галузі кипить

Цього року Асоціація племінних кіз запустила облік племінних і товарних кіз України, над яким працювала два роки. Бо не може так бути в країні, що перелік племінних репродукторів є, а обліку тварин — ні. За її словами, він особливо потрібний, аби відтворити гарне поголів’я з того, яке має будь-яка козина ферма. Якщо тваринна справді з гарними показниками, то на сам перед треба її не загубити, не втратити потомство цієї тварини, а також професійно підбирати пару для того щоб це потомство отримати. Також існують труднощі і з експертною суддівською оцінкою тварин — її фактично нема. «Судівсько-експертна оцінка це не просто бонітування, це набагато більше: генотип, повноцінний профіль, лактації ,потомство і багато іншого. Що стосується бонітування,  то це лише частина повноцінної суддівсько-експертної оцінки тварини, яка є базовою для подальшої роботи з твариною. Його слід проводити в кожному господарстві та кожної тварини», — говорить Алексєєва.

Крім того, за словами Наталії Якименко, Асоціація «Вівчарство та козівництво України» зараз домовилась про співпрацю із школою бонітування що розташована в Асканії-Нова , яка буде навчати фахівців: ветеринарів та зоотехніків від їхньої спілки. Ще є багато відкритих питань в козівництві, але вони працюєть над тим, щоб козівництво в Україні було визнано в світі, та узгоджене із всіма гравцями ринку.

agravery.com

Детальніше
ФАО впроваджує новий проект що допоможе розвитку фермерства в Україні
13-черв-2019

ФАО допоможе Україні створити модель дорадчих служб, йдеться у матеріалі AgroPortal

Україна взяла на себе зобов'язання до 2030 року розробити стійку модель дорадчих служб для розвитку фермерства, впровадження міжнародних практик, що сприятиме економічному розвитку та попередженню наслідків зміни клімату. 

Про це йшлося під час круглого столу щодо моделі дорадчих послуг, йдеться у повідомленні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Як зазначив заступник директора департаменту підтримки фермерства, кооперації та розвитку сільських територій, начальник відділу підтримки фермерства Міністерства аграрної політики та продовольства України Сергій Шупік під час круглого столу, - «Наразі немає такої системи, яка б відповідала потребам малого і середнього агробізнесу. Важливо підтримувати малих та середніх агровиробників на місцевому, обласному та національному рівні, надаючи їм послуги з дорадництва. Крім цього, потрібно працювати і з самими дорадниками, підвищуючи їхню кваліфікацію».

У свою чергу координатор програм ФАО в Україні Хушнід Саттаров заявив, що існування моделі інформаційно-консультаційних послуг важливе для реформування сільського господарства і розвитку сільських територій.

«Аграрії не завжди знають про останні досягнення в сфері тваринництва чи рослинництва, принципи ресурсозберігаючих технологій, через що виробляють менше продуктів з більшою собівартістю. Це можна було б змінити, якби у них був доступ до інформації та можливість підвищити кваліфікацію», — додав він.

Саме тому ФАО впровадила новий проект для підтримки зусиль держави в створенні системного та злагодженого підходу надання сільськогосподарських дорадчих послуг в Україні. У зв'язку з цим було запрошено представників ФАО з Італії, разом з якими учасники заходу обговорили всі переваги попередніх та існуючих моделей надання сільськогосподарських дорадчих послуг. Це допоможе сформувати бачення, методологію та стратегію відновлення стійкої моделі дорадчих послуг в Україні.

Детальніше
GDT: середній індекс світових цін на молочні продукти знизився на 0,4%
16-серп-2017

Ціни на світовому молочному ринку після падіння на початку серпня (-1,6% на торгах в Новій Зеландії), на останніх торгах (15.08.2017) мали різноспрямований характер, але зниження цінових рівнів на багато товарних позицій сприяло зниженню загального індексу світових цін.

На торгах 15.08.2017 на світовому молочному аукціоні GlobalDairyTrade середній індекс світових цін на молочні продукти знизився на 0,4% (або на 4 пункти) і склав +1063 пункти (на рівні початку травня).

Середньозважена індикативна ціна на молокопродукти знизилася за підсумками торгів до 3 339 USD/т, залишаючись на 22% вище відповідного рівня минулого року (2 731 USD/т). Протягом двох перших літніх місяців (червень — липень) ціновий індекс варіювався незначно, коливання не перевищували 0,8%, при цьому підвищення цін на вершкове масло і сири супроводжувалося стабілізацією на ринку сухого молока.

Обсяг останніх торгів знизився на 2% в порівнянні з обсягом на початку серпня: всього на аукціоні було продано 32,3 тис. т молочної продукції (на 14,6% менше обсягів торгів в порівнянні з минулим роком).

На останніх торгах індекси цін знизилися по відношенню до багатьох видів молочної продукції. Так, основний товар, що торгується  — сухе незбиране молоко — став дешевше на 0,6% і реалізовувався в середньому по 3 143 USD/т.

Продовжилося зниження цін на молочні жири: вершкове масло і зневоднений молочний жир втратили в ціні 1,3% (до 5 735 USD/т) і 1,2% (6 199 USD/т) відповідно. Також на 4,9% (до 747 USD/т) подешевшала лактоза. Решта позиції, що торгуються додали в ціні.

Сир Чеддер після зниження з 4 285 USD/т на початку червня до 3 932 USD/т на початку серпня подорожчав на 1,4% (до 4 005 USD/т). Сичужний казеїн став дорожче на 2,9% (до 6 255 USD/т), а сухе знежирене молоко після зниження з 2 218 USD/т в середині червня до 1 966 USD/т на початку серпня на останніх торгах практично не змінилося в ціні (+0,3%, до 1 968 USD/т).

Зниження цін на вершкове масло обумовлено досягненням історичного цінового максимуму в останні місяці (і зокрема на торгах в кінці липня), що спричинило зниження попиту і експорту провідними країнами-експортерами: за I півріччя 2017 року експорт вершкового масла з Нової Зеландії скоротився на 10% (в порівнянні з тим же періодом 2016 року), з ЄС-28 — на 19%, з Австралії — на 53%. При цьому на останніх торгах темпи зниження цін сповільнилися, експортери зберігають вичікувальну позицію.

Мilknews.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок