Надійна система агрострахування сприятиме мінімізації ризиків у тваринництві

13-черв-2018

Як і будь-яка галузь сільського господарства, тваринництво є галуззю з досить високим ризиком. Саме тому в Україні необхідна диверсифікація і розвиток систем агрострахування, щоб виробники за допомогою відповідних інструментів могли протидіяти ризикам та збиткам не тільки в секторах з виробництва продукції рослинництва, але й тваринництва.

Про це сказала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Потенціал для фінансування молочних господарств та страхові рішення для майбутнього розвитку бізнесу», організованого Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) 12 червня.

У заході взяли участь Голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джексон Пелмар, провідні експерти IFC, банки, страхові компанії, профільні асоціації, перестраховики, брокери та учасники ринку.

«Розвиток тваринництва в Україні є одним з пріоритетних завдань Мінагрополітики. Ми шукаємо страхові рішення для збереження та збільшення прибутковості невеликих молочних господарств та мінімізації ризиків, пов’язаних з галуззю скотарства. З цією метою Мінагрополітики та IFC спільно працюють над удосконаленням нормативно-правового регулювання та інституційної складової агрострахування в Україні», - зазначила заступник Міністра.

Олена Ковальова додала, що найбільшим досягненням даної співпраці на сьогодні стало створення Сектору з агрострахування, завданням якого є покращення регулювання системи агрострахування в Україні, що відповідно стимулюватиме розвиток цього ринку.

Під час круглого столу основні доповідачі презентували результати дослідження сектору тваринництва в Україні та запропонували рекомендації та страхові рішення, які зможуть збільшити фінансування молочних господарств в Україні. Крім того, спеціально запрошений експерт, головний спеціаліст з фінансування аграрного сектору голландського банку «Rabobank» поділився успішним досвідом кредитування молочних господарств та виробників телятини у Нідерландах (включаючи методики оцінки ризиків).

Довідково:                                                                                            

У 2018 році Урядом передбачено 4 млрд гривень на державну підтримку галузі тваринництва та 1 млрд гривень – на підтримку фермерства та кооперації. Основні акценти держпідтримки фермерства – на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
Зростання виробництва молока сільгосппідприємствами компенсує приблизно третину обсягу скорочення виробництва населенням
27-лист-2017

Держстат України фіксує загальне зниження виробництва молока в Україні, але у той же час, відмічається, що сільськогосподарські підприємства нарощують виробництво.

За 10 місяців в країні вироблено 8 960,4 тис. тонн сирого молока, що на 0,8% менше аналогічного періоду минулого року. Визначальним є скорочення виробництва молока господарствами населення (офіційна частка в загальному виробництві 73,9%, зниження за період -1,7%).

Виробництво молока сільгосппідприємствами демонструє помітне зростання: за десять місяців обсяг збільшився на 1,8%, а за результатами року повинен скласти близько 2,0%. При цьому, аналізуючи цифри обсягу виробництва молока різними категоріями виробників, зрозуміло, що нарощування виробництва сільгосппідприємствами не встигає компенсувати скорочення у господарствах населення. Так, в абсолютних показниках, за 10 місяців 2017 року господарства населення скоротили виробництво на 116 тис. т, а сільгосппідприємства наростили його на 41,6 тис. т відносно того ж періоду (січень — жовтень) 2016 року.

На графіку показано зміни у виробництві молока різними категоріями господарств в областях України за вказаний період. Показані як приріст (+), так і скорочення (-), тис. т.

 

З графіка видно, що динаміка виробництва молока у сільгосппідприємствах позитивна не у всіх областях. Скоротили виробництво сільгосппідприємства Дніпропетровської, Полтавської, Луганської, Донецької, Одеської, Закарпатської та Чернівецької областей. Але у решті областей України виробництво молока у сільгосппідприємствах зростає.

У двох областях — Житомирській та Хмельницькій — за 10 місяців 2017 року виробництво молока зросло також і у господарствах населення. Це не змінює загальну тенденцію, яка очевидна з даних наведеного графіка: населення суттєво скорочує виробництво молока.

infagro

Детальніше
У Варшаві обговорили шляхи боротьби з АЧС
29-бер-2018

26 березня у м. Варшава (Польща) відбулася зустріч міністрів сільського господарства та головних державних ветеринарних інспекторів держав — членів Європейського Союзу, України, Білорусі та Російської Федерації з комісаром ЄС з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів — паном Вітянісом Андрюкайтісом. Тематикою зустрічі було визначено питання «Африканська чума в Європі — майбутній світогляд».

Зустріч стала своєрідним продовженням дискусії щодо недопущення поширення АЧС, яка пройшла 22-23 березня в м. Києві.

Українську делегацію у Варшаві представляв Директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль.

У ході зустрічі учасники обговорювали: поточну ситуацію щодо АЧС по кожній з країн ЄС, а також України, Білорусії та Російської Федерації; стратегії вжитих заходів; пропозицій щодо підтримки з боку Європейської Комісії; результати роботи з вивчення генотипу та інших властивостей вірусу АЧС з метою створення засобів імунізації тварин.

Представники країн відзначили, що для досягнення поставленої мети з ліквідації АЧС компетентні органи та уряди всіх країн повинні забезпечити:

прозорість при проведенні заходів;

проведення широкої роз’яснювальної роботи серед населення;

активну співпрацю ветеринарних служб на всіх рівнях — від центрального до регіонального;

проведення компанії з розбудови публічної свідомості серед суб’єктів господарської діяльності, що займаються розведенням та вирощуванням тварин, а також мисливців та працівників лісового господарства;

суворого дотримання та виконання вимог законодавства з ліквідації АЧС на національному та транскордонному рівнях.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Детальніше
Міфи про їжу: українські прилавки окуповує імпортна свинина
04-груд-2017

Через новини про зниження поголів’я свиней у наступному році та збільшення обсягів імпорту серед українців все частіше починають ходити чутки, що скоро на прилавках продаватимуть лише продукцію завезенну з закордону.

Проте не варто панікувати, адже загалом обсяги імпорту не такі великі, аби заполонити ринок. За даними Економічного дискусійного клубу, протягом 2017 року попит внутрішнього ринку на свинину складе 815 тис. тонн, тоді як власне виробництво забезпечує 750 тис. тонн.

Загалом, протягом останніх кількох років м’ясопереробні підприємства все більше покладаються на внутрішньо вироблену свинину. І хоча Україна поступово починає розвиватися як експортер, все ж ми поки не можемо похизуватися повною незалежністю від поставок з-за кордону. Тим не менш, відсоток імпортованої продукції відчутно послабився. Так, у 2013 році питома вага імпортованої свинини, свинячих субпродуктів, жиру та м’ясопродуктів складала ледве не чверть загальної ємності ринку, а впродовж останніх трьох років цей показник менший за 10%.

«Основна товарна позиція, яку імпортують до України в найбільших обсягах — свинячий жир. Проте, не варто плутати його з салом для споживання, яким люблять ласувати українці. Такий свинячий жир не знайдеш на полицях супермаркетів. Його основним імпортером є м’ясопереробні підприємства, які використовують жир у виробництві сирокопчених та напівкопчених ковбасних виробів. Імпортне сало, на відміну від українського, тугоплавкіше, тому його використання м’ясопереробнику зручніше», — коментує аналітик Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

За її словами, окрім сала, як сировину для ковбасних виробів, імпортують свинячу печінку, інші морожені субпродукти та свинячий тримінг (безкісткове м’ясо з різних частин свинячої туші). Це дозволяє переробникам зменшити собівартість виробництва м’ясопродуктів. Епізодично до України потрапляють і цілі свинячі частини (грудинка, лопатка та ін.) чи напівтуші, однак питома вага такої продукції дуже незначна. Вона суттєво поступається частці свинячого тримінгу, яка складає не менше двох третин загальних обсягів імпорту свинини за підсумками трьох кварталів 2017.

"Звичайно, є частина продуктів свинячого походження, які все ж потрапляють на полиці супермаркетів та до меню ресторанів. Це — хамон, прошутто, бекон, паштети та інші м’ясні та ковбасні вироби. Проте сукупні обсяги їх імпорту за січень-вересень 2017 склали менше 1 тис. т, чи менш ніж 4% від середньомісячних обсягів промислового виробництва ковбасних виробів з усіх видів м’яса в Україні. Ціна імпорту таких смаколиків варіює в межах від 1 дол. США до понад сотні доларів за кілограм, а середня цінова позначка складає не менше 5 дол. США/кг.

Також варто зауважити, що виробництво свинини в Україні впало не так значно. За інформацією Держстату, виробництво охолодженої свинини протягом січня-вересня 2017 року скоротилося на 5,4% (182 тис. тонн), тоді як замороженої — зросло на 20,8% (10,7 тис. тонн).

 

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Депутати пропонують встановити нульову ставку ПДВ на поставки молока
20-квіт-2018

Група депутатів пропонує встановити нульову ставку ПДВ по операціях з постачання молока на митній території України.

Відповідний законопроект № 8282 про внесення змін до Податкового кодексу України зареєстрований в парламенті 18 квітня. Його авторами виступили 19 народних депутатів.

Як зазначено в пояснювальній записці, скорочення доходів тваринницьких підприємств з одночасним зростанням податкового навантаження на них призводить до зменшення поголів'я великої рогатої худоби, обсягів виробництва, випереджаючого зростання цін на молоко, подальшого скорочення споживання та виробництва молочної продукції.

Станом на перший квартал 2018 року середня ціна по ринку на молоко екстраґатунку становила 9,56 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Загалом діапазон коливається в межах 8,76—9,80 грн/кг.

Ціна на молоко вищого ґатунку — в межах 8−9,50 грн/кг. Середньомісячна ціна становила 9,13 грн/кг. Перший ґатунок — в середньому по 8,84 грн/кг.

«Висока ставка ПДВ на операції з постачання молока негативно впливає на кінцеву цінову пропозицію на молочні продукти, що не відповідає купівельній спроможності населення та призводить до зниження попиту», — йдеться в пояснювальній записці.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття цього законопроекту зумовить позитивний ефект для виробників, які зможуть забезпечити максимальну інтеграцію усіх етапів ланцюга поставок (виробництво, переробку, торгівлю) молока до кінцевого споживача, сприятиме зменшенню різниці у закупівельних цінах на молоко між сільськогосподарськими підприємствами-платниками ПДВ, представниками малого аграрного бізнесу та господарствами населення, зниженню фінансового навантаження на споживача.

rada

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок