На Київщині запрацювала ферма з відгодівлі овець і бичків

З 24 листопада 2019 року в Україні набувають чинності нові вимоги щодо імпорту живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки.

Відповідний наказ Мінагрополітики № 553 було оприлюднено 24 травня у Офіційному віснику України № 39 та внесено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів на сайті Мінюсту.

Наказ визначає вимоги до підконтрольних Держпродспоживслужбі вантажів на основі ризик-орієнтовного підходу з урахуванням вимог європейського законодавства та рекомендацій МЕБ. Зокрема, застосовуються принципи регіоналізації (зонування), компартменталізації та еквівалентності для цілей міжнародної торгівлі.

Виконання вимог наказу надасть можливість врегулювати спірні питання, які виникають при здійсненні міжнародної торгівлі.

Дія нових вимог, передбачених наказом, сприятиме зниженню рівня регулювання імпорту вантажів, розвитку міжнародної торгівлі, розвитку тваринництва і забезпечення населення безпечними продуктами харчування.

Довідково:

Наказ №553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки» було розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України з метою удосконалення вітчизняних нормативно-правових актів, гармонізації українського законодавства до міжнародних вимог, виконання Угоди СОТ про санітарні та фітосанітарні заходи.

Прес-служба Мінагрополітики

В Мінагрополітики розробили попередній план напрямів держпідтримки для аграрного сектору на 2022 рік. Оскільки невдовзі ВР розпочне розгляд бюджету на наступний рік, у Мінполітики підготували програму бюджетної допомоги для АПК.

Було представлено концепцію з переліком основних напрямів. Загалом на розвиток АПК у 2022 році пропонується виділити 8 млрд грн, з них 4,6 млрд грн передбачено на підтримку аграріїв — це на 100 млн більше, ніж було закладено у 2021 році. Однак остаточна сума держпідтримки буде відома після голосування за бюджет на 2022 рік.

Програма держпідтримки на 2022 рік містить 16 пунктів:

1. Часткова компенсація вартості сільгосптехніки;
2. Фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів;
3. Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства;
4. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств на 2022 рік (субсидія на одиницю обробітку угідь, дотація за утримання корів);
5. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств (часткова компенсація витрат на надані послуги, фінансова підтримка фермерських господарств на зворотній основі, доплата на користь застрахованих осіб-членів/голови СФГ ЄСВ, фінансова підтримка новостворених ФГ для отримання с.-г. дорадчих послуг) ;
6. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с.-г. продукції (відшкодування вартості закуплених племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів);
7. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с.-г. продукції (відшкодування вартості тваринницьких об'єктів (до 50% вартості, спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім'ї));
8. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с.-г. продукції (спеціальна бюджетна дотація за утримання кіз, козематок, ярок, вівцематок, спеціальна бюджетна дотація за приріст поголів'я корів власного відтворення);
9. Державна підтримка нішевих культур;
10. Державна підтримка розвитку картоплярства;
11. Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції (страхування посівів пшениці озимої з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків);
12. Державна підтримка використання меліорованих земель;
13. Розвиток скотарства;
14. Державна підтримка садівництва (трудомістких галузей);
15. Державна програма підтримки садівництва (підтримка малих та середніх виробників до 20 га, компенсація до 50% вартості інвестицій на гектар);
16. Державна підтримка органічного виробництва;
17. Державна підтримка АПК за 2021 рік виплачена аграріям у розмірі 1 млрд 551 млн грн із передбачених у бюджеті 4,5 млрд грн.

agropolit.com

У порівнянні з Німеччиною в Україні забагато індивідуальних підприємців та недостатньо малого та середнього бізнесу та експортних компаній.

Про це свідчить дослідження Центру економічної стратегії, яке було презентоване в ході міжнародної конференції «Уроки з досвіду країн ЄС для України».

Так, на 1000 осіб у нас припадає тільки 8 малих чи середніх підприємств та менше одного експортера, в той час як у німців — 30 та 6 відповідно.

«В Україні більше мільйона ФОПів — маємо зробити так, щоб вони переросли в малий та середній бізнес. В цьому нам може допомогти німецький досвід Mittelstand. Завдяки роботі їхніх підприємств країна має найбільші економічні показники в ЄС. Одними з принципів Mittelstand є новаційна технічна освіта для працівників та відповідна якість виробництва», — заявив в ході презентації Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії та автор дослідження.

Ефективність німецьких середніх підприємств, яких ще називають «приховані чемпіони», у сфері інновацій та досліджень вища, ніж у великих корпорацій у 5 разів.

Саме такі сімейні компанії, що орієнтовані на експорт і працюють у секторі виробництва, вважаються брендом німецької економіки.

Близько чверті німецького експорту надходить саме від «прихованих чемпіонів».

Деякі з них відносно невеликого розміру володіють 70−100% частки свого ринку завдяки глибокому досвіду в своїх галузях, а також постійному випередженні своїх конкурентів, який вони забезпечують безперервними інноваціями.

Для того, щоб український малий та середній бізнес також став мотором економічного зростання, ЦЕС рекомендує уряду впровадити дієві заходи, які спрацювали в Німеччині: страхування експортерів, вузькоспеціалізовані програми фінансової підтримки та посилення захисту прав інтелектуальної власності.

Також економісти рекомендують підтримувати створення галузевих бізнес-асоціацій, технологічних кластерів та заохочувати бізнес тісніше взаємодіяти з громадами, біля яких базуються виробничі потужності.

«Мені дуже імпонують запропоновані рішення, вони стосуються інновацій, питань фінансування, співпраці бізнес-асоціацій. Малі та середні підприємства в Україні досить різні, тому якогось єдиного підходу не може бути. Проте, держава може впливати на них через якісь точкові речі. Для цього нам потрібно більше діалогів, можливо, більше асоціацій. Дані рішення співпадають зі стратегією, яка прийнята Кабміном і ми продовжуємо працювати в її рамках», — заявив Дмитро Романович, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

businessua.com

У березні розпочав свою роботу проект технічної допомоги Twinning «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин та здоров’я рослин і посилення відповідних інспекційних та лабораторних служб».

Цьому питанню була присвячена зустріч Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи із заступником директора Державної служби із захисту рослин у Латвії, постійним радником проекту Twinning (RTA) Райвісом Грозбардісом.

Під час зустрічі було обговорено основні питання реалізації зазначеного проекту. Зокрема, діяльність проекту буде зосереджено на трьох напрямах:

• Перегляд та оновлення законодавства, надання оновлених редакцій на затвердження Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин та Кабінетом Міністрів України;
• Проведення організаційного та операційного перегляду інспекційних служб, підготовка рекомендацій з оптимізації, початок подальшої роботи у напрямку акредитації відповідно до стандарту ISO 17020;
• Проведення організаційного та операційного перегляду лабораторних служб, підготовка рекомендацій з оптимізації, переліків необхідного нового обладнання та витратних матеріалів, розробка стратегії та плану дій з конкретними рекомендаціями для Одеської прикордонної контрольно-токсикологічної лабораторії щодо роботи у напрямку отримання міжнародної акредитації відповідно до стандарту ISO 17025, а також для 4 міжрегіональних лабораторій (Ужгород, Тернопіль, Полтава та Житомир) у напрямку акредитації відповідно до стандарту ISO 17025 Національним агентством з акредитації України (НААУ).

 Джерело: minagro.gov.ua