Молочна галузь України: стійкий тренд падіння — АВМ

13-лип-2020

«На жаль, мусимо визнати ситуацію, яка склалася у молочній галузі вже доконаним фактом. Причому виглядає це вже не як тенденція, а стійкий тренд падіння», — йдеться на сайті Асоціації виробників молока (АВМ).

Про кризу в галузі і необхідність впровадження мір підтримки Асоціація виробників молока повідомляє ще з минулого року, аж так, що навіть деяким учасникам ринку видається це як перебільшення чи паніка, проте, як бачимо, це реалії.

«В умовах скорочення поголів'я та виробництва молока страждають всі — починаючи від виробників та переробників і закінчуючи суміжними галузями та державою. Наразі Україна, яка донедавна входила в двадцятку світових експортерів молочної продукції, блискавичними темпами перетворюється на нетто-імпортера молочної продукції. Через незрівнянно вищі дотації європейського аграрного сектору та програми стимулювання європейського експорту дешева імпортна продукція заполоняє наш споживчий ринок. Відсутність дієвих та довготривалих механізмів протекціонізму вітчизняних виробників робить українську молочну галузь незахищеною та неконкурентоспроможною перед європейською», — йдеться у повідомленні.

У зв’язку з цим Асоціація виробників молока вкотре наголошує про кризу в галузі та необхідність термінового запровадження комплексних мір захисту національних виробників, які запропоновані самими учасниками Асоціації.

Аналітичний відділ АВМ

Більше новин
Мінагрополітики та НТУУ підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації
17-серп-2021

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

  • оборона й безпека;
  • промисловий хайтек і космос;
  • зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
  • біомедична інженерія і здоров’я людини;
  • аграрна інженерія;
  • інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
  • Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
  • Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
  • Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
  • Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
  • Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.

Детальніше
Британія хоче дозволити редагувати гени сільськогосподарських культур та худоби
12-січ-2021

Уряд Великої Британії хоче дозволити редагувати гени сільськогосподарських культур та худоби, що було обмежено правилами Євросоюзу.

Про це передає The Guardian, пише agronews.ua.

«Редагування генів має можливість використовувати генетичні ресурси, які надала мати-природа, для розв’язання проблем нашого часу. Йдеться про племінні культури, які мають кращі показники, зменшують витрати фермерів та вплив на навколишнє середовище, а також допомагають всім нам адаптуватися до викликів кліматичних змін», — розповів Джордж Юстіс, державний секретар з питань навколишнього середовища, продовольства та сільського господарства,

Наразі департамент Юстіса вже оголосив початок консультацій з цього приводу.

Редагування генів передбачає розділення та зрощування ділянок ДНК в межах одного геному, щоб здійснити зміни, які раніше були можливі лише завдяки тривалій вибірковій селекції рослин і тварин. Цей процес відмінний від генетичної модифікації, яка передбачає введення ДНК одного виду в інший, і який надалі планують майже повністю заборонити.

Такий підхід, на думку вчених дозволить вирощувати більш витривалі та поживні сорти. Зокрема, можна буде виростити безглютенову пшеницю, овочі та фрукти, стійкі до хвороб. Також редагування генів може вивести стійку до хвороб худобу.

Як відзначив професор Кембриджського університету Девід Болкомб, запропонований метод редагування генів передбачає внесення тільки незначних змін, а отже мало відрізняється від традиційної селекції.

Водночас деякі захисники навколишнього середовища висловили побоювання, що послаблення правил може призвести до зниження добробуту тварин, наприклад, якщо технологія, що передбачає швидший ріст тварин призведе до погіршення їхнього здоров’я або умов утримання.

Окрім того, активісти наголошують на необхідності захистити права тих споживачів, які не хочуть вживати модифіковану продукцію.

Детальніше
Україна вивезла майже усе торішнє зерно
22-лист-2022

Українські аграрії скорочують у поточному році посіви озимих культур, однак експортний потенціал країни збережеться.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв'ю DW.

Він нагадав, що на момент вторгнення рф фермери мали засіяні землі й певний запас добрив і палива, тому максимально відсіялися в тих умовах, які були, незважаючи на проблеми з кредитами, дизелем, цінами, з логістикою, неможливістю реалізувати вирощене.

«Але всі ці проблеми відображаються на посівах озимини. Вони сіють на 20−30% менше, аніж минулого року.

Всі мають розуміти, чим довше буде війна, тим менше буде зерна в Україні й тим більше загострюватимуться глобальні проблеми із зерном. Минулорічне зерно ми майже все вивезли», — додав міністр.

Сольський також уточнив, що урожай буде дещо нижчим, ніж очікувалось (65−67 млн т).

«Для споживання нам потрібна одна четверта від зібраного. Тому для експорту залишиться ще дуже і дуже багато», — заспокоїв він.

Детальніше
Експорт живої ВРХ за 10 місяців приніс Україні понад $45 млн
21-лист-2019

За 10 місяців 2019 року Україна відправила на експорт 26,3 тис. тонн живої великої рогатої худоби. Це вже на 20% більше за результат усього 2018 року (21,9 тис. тонн).

Про це свідчать дані митної статистики Державної фіскальної служби.

У грошовому еквіваленті експорт живої ВРХ у січні-жовтні — $ 45,4 млн — на 31% перевищив показник за весь 2018 рік ($ 39,3 млн).

Зокрема, протягом жовтня на експорт відправили 4 тис. тонн живої ВРХ на суму $ 6,6 млн.

Головними покупцями вітчизняної живої ВРХ протягом січня-вересня 2019 року були Ліван (38,6%), Узбекистан (15,7%), Азербайджан (14,4%).

agrotimes.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок