Модні тенденції у французькому сільському господарстві

Наразі статистика показує дані з виробництва молока в ЄС за січень-березень 2021 року. Загальний вал порівняно з минулим роком скоротився на 1,3% та становив 39,460 млн т.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

За даними clal. it, основні гравці показали спад виробництва:

• Німеччина — на 2,8% до 8,05 млн. т,
• Франція — на 3,5% до 6,3 млн. т,
• Нідерланди — на 2% до 4,7 млн. т.
• Польща — на 0,4% до 3,1 млн. т.

В Європі триває затяжна прохолодна весна, що стримує ріст трави на пасовищах. Як результат, очікувати повідомлень про зростання темпів виробництва молока поки що не варто.

На зниження обсягів упливає й пандемія та низький рівень вакцинації в ЄС, що призводить до обмеження руху населення та перебоїв у роботі сектору ХоРеКа, що, у свою чергу, позначається на загальному споживанні молочних продуктів.

Стриманий ріст виробництва молока в ЄС сприятливо діє на світову кон’юнктуру, адже відбуваються обмежені поставки масла і СЗМ, що врівноважує ринок та дає фору цінам.

В той же час, під впливом світових трендів молочні продукти в ЄС продовжують дорожчати. На кінець березня ціни на внутрішньому ринку на молокопродукти тримали висхідний тренд. Так, тонна масла коштувала 4000 євро (+3,3%), СЗМ — 2460 євро (+1,1%), а СНМ — 3190 євро (+2,2%). Лише ціна «Чеддеру» не змінилась — 3080 євро.

На фоні зниження обсягів виробництва в ЄС та світових трендів здорожчання молочних продуктів, міцнішають прогнози світового банку щодо можливості України зайняти лідируючу позицію на ринку світового молока. Адже, крім зростаючих ринків збуту та логістичних переваг, Україна має ще один вагомий плюс — відносно низьку собівартість виробництва молока, що дає всі шанси наростити експортний потенціал та зайняти роль глобального гравця молочного бізнесу.

14 травня 2020 року низка членів СОТ, зокрема Україна, розповсюдили Заяву щодо важливості підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) під час пандемії COVID-19.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

У Заяві члени визнають необхідність глобальної координації зусиль щодо стабілізації економіки та допомоги ММСП, які зазнали негативного впливу від пандемії. У цьому контексті члени окреслили, зокрема, основні дієві заходи на міжнародному рівні для досягнення визначеної мети:

реалізація зусиль з поглиблення участі ММСП у міжнародній торгівлі задля збереження ланцюгів поставок, пошук спільних рішень та обмін інформацією та найкращим досвідом у сфері спрощення процедур торгівлі, надання доступу ММСП до фінансування, цифрових інструментів та інформаційних онлайн-платформ, залучення до електронної торгівлі;

продовження роботи щодо підтримки справедливого та передбачуваного середовища для збереження відкритості ринків та сприяння відновленню глобальної економіки, активізація співпраці Секретаріату СОТ з іншими міжнародними організаціями для реалізації участі ММСП у міжнародній торгівлі;

продовження інформування членами СОТ про запроваджені ними заходи, пов’язані з торгівлею, у контексті забезпечення прозорості і передбачуваності;

поглиблення та розширення на багатосторонньому рівні дискусії у рамках СОТ щодо сприяння ММСП, спільна діяльність з допомоги ММСП у подоланні наслідків цієї кризи та посилення їх стійкості до майбутніх потрясінь.

Незважаючи на нинішні високі ціни на масло, виробництво молока продовжує залишатися в хронічно важкому стані, оскільки в Спільній сільськогосподарській політиці ЄС (CAP) відсутній механізм попередження криз.

«Частота кризових ситуацій у секторі викликає тривогу. Останнім часом багато господарств були змушені відмовитися від бізнесу. Було також сильно дестабілізовано роботу господарств, які продовжують свою діяльність», — говорить Сіта ван Кеймпема, віце-президент Європейської молочної ради (EMB).

Примусове скорочення виробництва, як правило, здійснюється за рахунок добробуту тварин — власне, тривалості їх життя, а також якості життя фермера і його сім'ї.

«Це неможлива ситуація, коли на сьогоднішній день ця ланка ланцюга виробництва молока, не отримує жодної уваги політиків. Перекоси у конкуренції на молочному ринку, що спостерігаються протягом багатьох років, призвели до того, що ціни на молоко значно нижчі, ніж коштує його виробництво», — говорить пані ван Кеймпема.

Дослідження, проведене BAL (Управління сільського господарства та сільськогосподарської соціології) та опубліковане 26 жовтня, показує розрахунки витрат на виробництво молока в п’яти ключових країнах, що виробляють молоко. Дослідження підтверджує дефіцит компенсації втрат на виробництво. Виявилося, що навіть у так звані «кращі роки» цей дефіцит неможливо було компенсувати.

За даними дослідження виявляється, що з 2012 року середньорічний дефіцит у Франції склав 21%, у Нідерландах — 23%, у Німеччині — 22%, Бельгії — 24%, а в Данії — 17%. EMB пояснює, що фермери не вимагають субсидій на виробництво молока. Чого вони потребують, так це механізму, який нарешті захистить сектор від подальших кризових ситуацій.

За інформацією Еuropean Milk Board, цей механізм повинен бути достатньо гнучким, щоб дозволити зростання в секторі при цьому забезпечивши зростання попиту. Цей механізм повинен бути легально закріплений у положеннях CAP, підкреслюють у EMB: «Було чітко показано, що відсутність таких положень в документах по аграрній політиці означає, що реакція на кризу відбувається занадто пізно, і навіть тоді вона часто не дає результату».

Спеціальна пропозиція EMB полягає в тому, щоб доповнити Milk Market Observatory постійним механізмом, який зможе тимчасово обмежувати або зменшувати виробництво у разі виникнення криз.

Експлуатація в молочному секторі може бути зупинена, а хронічно важкі, болісні часи можна скоротити, якщо правові положення САР будуть стабільно регулювати добровільне скорочення виробництва у майбутньому, вважає EMB.

ІНФАГРО за матеріалами The Dairy Site

За попередніми розрахунками «Інституту аграрної економіки», доходи сільськогосподарських підприємств в 2020 році зростуть до 58,4 млрд грн, що на 47,7% перевищить показник 2019 р.

Про це повідомив директор «Національного наукового центру« Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, передає прес-служба.

За його словами, такий результат досягнутий виключно за рахунок зростання доходів в рослинництві, які збільшилися на 55,2%. При цьому доходи в тваринництві зменшилися на 2,9 млрд грн.

Найбільші збитки, зазначив учений, підприємства галузі отримали на виробництві:

• яєць - 4,9 млрд грн;
• великої рогатої худоби - 1,4 млрд грн,
• свиней - 0,7 млрд грн,
• птиці - 0,35 млрд грн,
• цукрових буряків - 0,28 млрд грн,
• гороху - 0,25 млрд грн.

При цьому найбільші прибутки сільськогосподарські підприємства отримали на виробництві соняшнику - близько 21,1 млрд грн, пшениці - 19 млрд грн, кукурудзи на зерно - 11,9 млрд грн, ріпаку - 6,6 млрд грн, а також молока - 3,8 млрд грн.

«Зростання доходів сільськогосподарських підприємств сталося виключно за рахунок цінового фактору, в результаті якого дохід збільшився проти 2019 року на 5,1%, а в рослинництві - на 5,9%. У той же час повна собівартість реалізованої продукції зросла на 0,3 млрд грн (0,1%), а в рослинництві - зменшилася на 3 млрд грн (-1,1%)», - пояснив Юрій Лупенко.

Відзначається, що зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції на підприємствах галузі на 14% дозволило відновити рівень доходів 2016-2018 років, коли вони становили 70,8-76,4 млрд грн. Крім того, зростання доходів проти 2019 році досягнуть в основному за рахунок сприятливої ​​цінової ситуації на світовому та внутрішньому ринках.

 latifundist.com