МХП побудує птахофабрики у Хорватії, Сербії та Саудівській Аравії

13-лют-2020

Попри тимчасову заборону на експорт до ЄС та подешевшання акцій найбільший український виробник м’яса птиці, компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП), планує подальший розвиток, нарощування потужностей виробництва та інвестиції в нові проєкти не лише на території України. Про це в інтерв’ю для порталу liga.net повідомив власник агропромислового холдингу Юрій Косюк.

Через заборону на експорт української курятини до країн Євросоюзу після спалаху пташиного грипу на Вінниччині у МХП ухвалили рішення на 10% скоротити виробництво м’яса птиці на підприємствах в Україні. Натомість зростають обсяги виробництва на птахофабриках МХП у Словенії. Також, за словами пана Косюка, планується будівництво нових підприємств у інших країнах.

«Європейські обмеження для нас досить неприємні, але це короткострокова історія, я думаю, що це питання буде вирішене найближчим часом. Саудівська Аравія повторно відкрила свій ринок. Але після перерви в експорті ми зрозуміли, що з цим треба працювати. Було багато недоробок з боку офіційних органів щодо оформлення документів. Але найголовніше, що, побачивши недоробки, службовці готові їх виправляти. Наразі для подальшої експансії на ринку ЄС маємо намір в Хорватії і Сербії будувати підприємства. Будівництво фабрики в Саудівській Аравії зараз лише на стадії домовленостей з партнерами», – зазначив пан Косюк.

Meat-Inform

Більше новин
Україна розпочне будівництво європейської колії
25-трав-2022

Україна планує приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, або так званого «митного безвізу» з ЄС.

Про це зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, йдеться на Урядовому порталі. 

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України

«Цей документ — основа для переміщення товарів між країнами-членами ЄС. Ми вже застосовуємо відповідну комп’ютеризовану систему NCTS і технічно готові приєднатися до конвенції. Таке приєднання дозволить значно прискорити проходження митниці та пришвидшити потік товарів. Це краща якість митниці та нові можливості для українського бізнесу».

Крім того, Україна готується підписати з Європейським Союзом Угоду про лібералізацію автомобільних вантажних перевезень. Як відзначив прем’єр-міністр, Європейська комісія вже рекомендувала країнам-членам ухвалити таке рішення.

«Робота в цьому напрямі йде активними темпами, адже в умовах блокування наших портів нам потрібно максимально збільшувати можливості західного кордону», — додав очільник уряду.

Україна активізувала відкриття і нових пунктів пропуску. Як відзначив прем’єр-міністр, уже найближчим часом буде відкрито два таких пункти на західному кордоні.

«Перед Мінінфраструктури, Держприкордонслужбою та митницею стоїть завдання у найближчі півроку створити пункти пропуску там, де вже є підведені автомобільні дороги або там, де можна оперативно такі дороги підвести», — сказав Денис Шмигаль.

Аби з’єднати українську залізницю з європейською, Україна також розпочне етапне будівництво європейської колії. За словами глави уряду, спочатку це буде сполучення великих вузлів та великих міст, а далі поступове розширення по всій країні.

agroportal.ua

Детальніше
Верховна Рада скасувала соєві правки
17-січ-2020

Верховна Рада проголосувала в другому читанні за законопроєкт 1210, чим скасувала у тому числі так звані «соєві правки».

За відміну соєво-ріпакових правок, які скасовують відшкодування ПДВ українським експортерам, проголосували 283 нарлепи, проти — 37, утримались — 33, не голосували — 39.

До розгляду законопроєкту у другому читанні депутати внесли до нього правки про скасування «соєвих правок»: голова податкового комітету Данило Гетманцев — правку № 2123, Олексій Тарасов, Микола Сольський та ще 18 нардепів — правку № 2124. Вони ідентичні та були враховані.

agronews.ua

Детальніше
Уряд реалізує цифрові проекти для сприяння покращенню бізнес-клімату в Україні
23-лист-2021

Цифровізація економічних процесів дозволить створити комфортні та прозорі умови для ведення бізнесу в Україні.

Про це розповів 19 листопада заступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра під час форуму «Бізнес без паперу».

«На сьогодні Е-дозвіл — це флагманський цифровий проект в Мінекономіки. На першому етапі в електронний формат буде переведено 13 найпопулярніших ліцензій. Для отримання цих дозвільних документів бізнесу достатньо буде подати онлайн-заявку. Тепер підприємці зможуть отримувати необхідні ліцензії максимально просто та швидко, а весь процес обробки документів стане абсолютно прозорим. Перелік ліцензій, доступних онлайн, буде постійно розширюватись», — зазначив Ігор Дядюра.

Ще один важливий проект Мінекономіки — «Е-підприємець», який надасть можливість підприємцям отримувати всі дозвільні документи на конкретний вид діяльності.

Наприклад, для відкриття перукарні підприємцю потрібно отримати 18 документів — від реєстрації бізнесу до вивіски. При чому важливо дотримуватись принципу послідовності, тобто неможливо отримати документ № 3, поки не отримав № 1−2. У проекті «Е-підприємець» буде реалізовуватись принцип «ланцюжка». Після запуску «Е-підприємця» подати заявку з пакетом необхідних документів можна буде одразу. Підприємець зможе відстежувати свою заявку і в кінці отримати повний пакет документів для започаткування власної справи.

Також Ігор Дядюра наголосив, що важливою умовою для розвитку сучасної інноваційної економіки, малого та середнього бізнесу є дерегуляція трудових відносин.

«Нещодавно був прийнятий в першому читанні законопроект № 5388 „Про дерегуляцію трудових відносин“. Це важливий крок для спрощення ведення бізнесу. На сьогодні надмірна зарегульованість трудових відносин часто призводить до того, що суттєва їх частина знаходяться в тіні. Законопроектом пропонується скасувати понад 30 обов’язкових кадрових документів. Роботодавець та працівник самостійно домовлятимуться про доцільність ведення таких документів», — зазначив заступник міністра економіки України.

agravery.com

Детальніше
Що дасть аграріям ЗВТ з Ізраїлем
24-січ-2019

У понеділок Україна та Ізраїль підписали угоду про Зону вільної торгівлі, до якої готувалися останні п’ять років. Очікується, що після ратифікації протягом наступних десяти років щорічний товарообіг складе $5 млрд, причому левова частка припадатиме на агротовари.

У понеділок, 21 січня, в рамках офіційного візиту Президента України Петра Порошенка до Ізраїлю було підписано Угоду про вільну торгівлю між країнами. Підпис під документом поставили перший віце-прем'єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Cтепан Кубів та в.о. міністра економіки та промисловості Держави Ізраїль Елі Коен.

Про це пише agravery.com.

Угода про ЗВТ дасть «зелене світло» промисловим і сільськогосподарським товарам України та Ізраїлю. Очікується, що це відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку й модернізації власного виробництва. Зокрема, вона скасує ввізні мита для майже 80% українських промислових і 9% сільськогосподарських товарів. Зі свого боку Україна скасує ввізні мита для 7% сільськогосподарської і 70% промислової продукції Ізраїлю. «Ізраїль одразу відкриє свій ринок для українських лікарських засобів, добрив, паперової продукції, будівельних матеріалів, електронних пристроїв й апаратів, які є інноваційними», — заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Слід зазначити, що угода про зону вільної торгівлі поки що не запрацювала — вона ще має бути ратифікована Верховною Радою та Кнесетом Держави Ізраїль, і лише через два місяці після обміну дипломатичними нотами щодо завершення процедури ратифікації угода набере чинності. Далі відбуватиметься поступове взаємне відкриття ринків, що за різними оцінками триватиме від трьох до семи років. Це дасть бізнесу час підготуватися і максимально використовувати можливості вільної торгівлі.

Цікаво, що в останні три роки обсяг торгівлі між країнами перевищив 2,2 млрд доларів, а на думку деяких експертів, за 10 років після підписання угоди товарообіг між країнами може сягнути $ 5 млрд. Щоправда, поки що по категорії агротоварів успіхи не настільки помітні. Зокрема, згідно з останніми даними Державної фіскальної служби України, у структурі експорту-імпорту за 2018 рік Ізраїль не є настільки помітним — найбільше було експортовано сорго, висівки та морозиво, а імпортовано — моркви, буряків, селери та сухофруктів.

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції

— Ізраїль вже декілька років поспіль входить в ТОП-20 країн, з якими Україна має найбільший товарообіг. За результатами 2018 року двостороння торгівля товарами АПК між нашими країнами складає $348,4 млн. З яких понад $337 млн припадає саме на експорт українських аграрних та харчових товарів. Але ринок Ізраїлю є досить закритим, з високими ввізними митами, зокрема, для сільськогосподарської продукції.

Тому підписання Угоди про ЗВТ між нашими сторонами відкриває нові можливості для українських експортерів, як для тих, хто працює на цьому ринку, так й для компаній, що збираються виходити на нього. У ході переговорів з ізраїльською стороною вдалося досягнути домовленостей щодо лібералізації доступу до ринку Ізраїлю для української продукції АПК, шляхом застосування до окремих товарів нульової ставки ввізного мита одразу з набуттям чинності Угоди. А також поетапного скасування мита протягом перехідних періодів, часткової лібералізації та поставок товарів в рамках тарифних квот з нульовою ставкою ввізного мита.

У рамках підписаної Угоди, Ізраїлем встановлюються безмитні квоти на імпорт цілої низки українських аграрних товарів, в тому числі м'яса птиці, яєць, меду, свіжих томатів, морожених овочів, пшениці, окремих видів хлібобулочних виробів тощо. Відповідно, ми очікуємо активізації експорту саме за цими товарними позиціями. У 2018 році обсяг експорту української сільськогосподарської продукції до Ізраїлю склав $337,2 млн або 1,8% від загального експорту продукції аграрного сектору за звітний період. Україна постачає до Ізраїлю зернові культури (кукурудза, пшениця, ячмінь, жито, сорго), соняшниковий шрот, насіння ріпаку, олію соняшникову, борошно пшеничне, сухе молоко, шоколад, хлібобулочні, кондитерські вироби, морозиво, пиво тощо.

При цьому імпорт ізраїльських товарів за 2018 рік склав $11,2 млн. (або 0,2% від загального імпорту продукції аграрного сектору). Основними складовими імпорту з Ізраїлю є фініки, авокадо, готові соуси, цитрусові, соки, різні інші харчові продукти, свіжі овочі, насіння та плоди для сівби, нут, вино. В рамках підписаної Угоди про ЗВТ ми також очікуємо більш активного інвестиційного співробітництва в АПК, включаючи такі сфери як зрошування, аграрні технології та тваринництво.

Тетяна Смірнова, головний аналітик Української плодоовочевої асоціації (УПОА)

— На даний момент обсяги міжнародної торгівлі плодоовочевою продукцією між Україною та Ізраїлем вельми незначні. Україна практично не поставляє плодоовочеву продукцію в Ізраїль, якщо не брати до уваги обсяги замороженої дикоростучої чорниці та суниці садової. Загальна сума поставок - близько $70 тис. так що це зовсім непомітно у структурі імпорту цієї країни — щорічно Ізраїль витрачає на імпорт плодоовочевої продукції приблизно $400−450 млн.

Однак, угода про зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем дозволить значно наростити обсяги експорту українських товарів. Найбільш перспективними сегментами для експорту в даному напрямку, по оцінками УПОА, є яблука і горіхи.

Ігор Бжезицький, президент Міжнародного міжрегіонального агропромислового кластеру «Ea.F.Tech +»

—  Наш Міжнародний агропромисловий кластер «Eastern Food Technologies plus» створений в 2012 році для об'єднання сервісних компаній АПК, які поставляють на ринок України і світу посівний матеріал, засоби захисту рослин, технології, сільгосптехніку тощо. Ізраїль традиційно є світовим лідером в інноваційному розвитку аграрного сектора і тому ЗВТ може суттєво спросити доступ технологій та інновацій на український ринок.

У свою чергу, ми як офіційна організація з досвідом прямого співробітництва рівня підрозділів Організації Об'єднаних Націй, будучи членом Європейської Платформи Кластерного Співробітництва (ECCP), маємо в своєму розпорядженні багаторівневу систему комунікаційних каналів, починаючи від офіційних контактів з Посольством держави Ізраїль в Україні, закінчуючи адресними можливостями через членів нашого кластера, що мають тісні ділові зв'язки з Ізраїлем. Зокрема, такий імпульс для подальшої роботи ми отримали від Торгово-економічної місії Посольства Держави Ізраїль в Україні, і якщо хтось із учасників ринку, висловить зацікавленість в комунікації з представниками ізраїльського аграрного бізнесу, ми надамо повний пакет сервісних послуг із супроводу цієї комунікації.

Вероніка Мовчан, керівник центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

— Ізраїль не може вважатися великим торговим партнером України, експорт в цю країну складає близько 1%. Однак, як і Україна, Ізраїль уклав угоду про ЗВТ з ЄС і також є підписантом конвенції Пан-Євро-Мед. Таким чином, крім розвитку торгівлі між нашими країнами буде розвиватися торгівля в рамках трикутника Ізраїль-Україна-ЄС, тобто проміжними товарами зі збереженням нульових ставок ввізного мита. Україні слід звернути увагу також на країни-підписанти цієї конвенції, зокрема, африканські і середземноморські країни.

У той же час, Україна веде переговори про ЗВТ з Туреччиною, однак це складний процес. Країна знаходиться в Митному союзі країн ЄС для промислових товарів. Таким чином, Туреччина і ЄС мають спільний ринок товарів промвиробництва. Відповідно до правил Митного союзу, Україна, підписавши ЗВТ з ЄС, отримала доступ до ринку промислових товарів Туреччини. У свою чергу, ми зацікавлені в доступі до турецького агроринку, а він найбільш захищений. Тому переговори йдуть дуже повільно — партнер не готовий йти на поступки.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок