Світові ціни на біотин стабілізуються

Україна в поточному році може отримати 69,4 м млн т зернових та олійних з площі близько 19,1 млн га (попередня оцінка врожаю складала 66,5 млн т).

Такий прогноз зробили аналітики Української зернової асоціації.

Експорт з України при цьому може сягнути 31,5 млн т за умови суттєвого збільшення пропускної здатності переходів на кордонах України. В умовах нинішньої пропускної спроможності Україна може розраховувати на обсяг близько 25-30 млн т в 2022/2023 МР.

Окрім того, перехідні залишки з 2021/22 МР склали близько 25,9 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 36,6 млн т, а за песимістичними — близько 48 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 20,8 млн т попри суттєво нижчий показник, аніж минулого року (33 млн т), проте цей обсяг втричі більший, ніж Україна споживає на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — говориться у повідомленні. 

Прогноз урожаю ячменю залишився без змін — 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 27,3 млн (минулого року — 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику прогнозується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт — 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т). Збільшення експорту насіння соняшнику пояснюється обмеженнями експорту олії через логістичні проблеми.

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,65 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт в 2022/23 МР очікується на рівні 1,45 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР оцінюється на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних у 2022/23 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. Проте розблокування чорноморських портів значно спростить логістику та вартість перевезень зерна на експорт, і виробники зможуть отримати більшу ціну за вирощений врожай відповідно до тої ціни, яка склалася на світовому ринку. Розблокування українських портів та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно відновити український експорт зерна до країн, які вкрай його потребують», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

У той час як у липні-вересні 2017 року світові ціни на експорт свинини сягнули піку, наразі знову переважає тенденція до зниження.

У червні цього року середня вартість експортної свинини сягнула позначки 2,82 дол./кг, що найбільше починаючи з 2014 року (спираючись на ціни у чотирьох найбільших країнах-експортерах: ЄЄ, США, Канада та Бразилія). Проте у вересні вартість зменшилася до 2,71 дол./кг (-4%).

Читайте також: Ринок живця: послаблення цін триває

Така зміна напрямку на ринку експорту свинини відбулася через зменшення обсягів продажу впродовж 2017 року. У липні-вересні загальна вага відвантажень з найбільших країн-виробників сягнула 1,24 млн тонн, що на 4% менше показника попереднього кварталу та на 7% менше, ніж в аналогічний період минулого року. На це вплинув млявий попит з боку Китаю, через нарощення внутрішнього виробництва.

Виробництво свинини у США до кінця жовтня збільшилося на 3%, а в Канаді — на 2%, порівняно з аналогічним періодом 2016 року. В той же час, обсяги виробництва м’яса свиней в ЄС рухаються у боковому коридорі.

PigUA.info за матеріалами pork.ahdb.org.uk

ВВП вийде на позитивний тренд у другому кварталі 2021 року, а за підсумками року прогнозується зростання на рівні 4,1%.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

За даними Держстату, за підсумками першого кварталу 2021 року сезонно скоригований ВВП зменшився на 1,2% порівняно з попереднім кварталом. Падіння ВВП в І кварталі 2021 року спричинене, перш за все, запровадженням зимового та регіональних весняних локдаунів, а також низькою економічною активністю, що традиційно спостерігається на початку року.

Найбільше зазнали скорочення такі складові попиту, як інвестиції - через збереження невизначеності (мінус 4,9%) та експорту (мінус 4,7) — через повільне відновлення світового попиту в умовах суттєвого зростання цін на сировинних ринках. Разом з тим мало місце зростання кінцевих споживчих витрат на 1,4% завдяки збільшенню мінімальної заробітної плати, зокрема, з 1 січня 2021 року відбулось підвищення мінімальної заробітної плати до 6000 грн та, відповідно, середньомісячної заробітної плати (за даними Держстату у І кв. 2021 році реальне зростання заробітної плати порівняно з I кв. 2020 року становило 8,5%), а також витрат бюджету на забезпечення медичних потреб та підтримку населення та бізнесу з метою стимулювання попиту.

Динаміка ВВП за І квартал 2021 року відповідає раніше прогнозованим тенденціям. Проте за підсумками ІІ кварталу 2021 року очікується, що ВВП вийде на позитивний тренд.

Позитивні тенденції обумовлять скасування карантинних обмежень та відновлення економічної активності, початок нового будівельного сезону і польових робіт в сільському господарстві, процеси вакцинації в країні та світі, а також продовження стимулювання споживчого попиту з урахуванням збільшення соціальних стандартів та матеріальної підтримки з боку держави бізнесу та населення. В цілому за підсумками року Мінекономіки очікує зростання ВВП на 4,1%.

Наукове дослідження кліматичних змін та оперативне пристосування до нових умов у сільському, лісовому та рибному господарстві дозволить Україні зберегти позицію глобального гаранта продовольчої безпеки. Про це йшлося під час Міжнародної науково—практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти» за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

Участь у заході взяли представники ФАО, Мінагрополітики, Міносвіти, Мінекології, НААН України, НУБіП, Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби, іноземних посольств, аграрних Вишів.

«Зміна клімату має величезний вплив на сільське господарство. Змінюється структура виробництва, технології, навіть структура споживання продуктів харчування. Світова спільнота приділяє значну увагу адаптації сільського господарства до кліматичних змін як в контексті забезпечення продовольчої безпеки, боротьби із бідністю, так і з спроможністю малих виробників здійснювати свою діяльність ефективно», — зауважила Олена Ковальова.

Ключовими напрямами співпраці Мінагрополітики, Мінекології, ФАО, наукових та освітніх закладів є питання впливу змін клімату і адаптації у рослинництві (вирішення питання зрошення і забезпечення водного балансу, пошук нових ефективних сортів і технологій), у тваринництві (попередження виникнення і поширення захворювань тварин, збільшення продуктивності тварин, доступність і якість кормової бази), у рибному господарстві (стан водних ресурсів України, запаси і розподіл основних видів риб), у лісовому господарстві.

«Наше завдання на сьогодні - віднайти правильні рішення і підтримати ті ключові галузі, які дадуть змогу Україні зберегти лідируючі позиції у забезпеченні продовольчої безпеки як на глобальному ринку, так і для вітчизняних споживачів. Рекомендації, міжнародний досвід, конкретні пропозиції є важливими для формування ефективних рішень і їх імплементації в чіткі нормативні акти. Це дозволить модернізувати традиційну модель аграрного виробництва з урахуванням глобальних кліматичних змін. Спільними зусиллями наукових установ, ФАО, Мінагрополітики напрацьовано перший варіант пріоритетних напрямів адаптації сільського, рибного та лісового господарства України до змін клімату до 2030 року», — зазначила заступник Міністра.

minagro