Світовий ринок птиці: чого очікувати в 2021 році?

15-жовт-2020

Минулого тижня Департамент сільського господарства США (USDA) опублікував оновлений прогноз розвитку ситуації на глобальних ринках м’яса, зокрема, птиці. Очікується, що наступного року зросте як глобальне виробництво так і експорт курятини.

Прогнозується, що у 2021 році виробництво птиці в світі зросте на 2% до рекордних 102,9 млн тонн. У той же час, зростання обсягів виробництва в Китаї уповільниться через зниження споживчого попиту. З іншого боку помірне збільшення буду спостерігатися серед інших провідних виробників (Бразилія, ЄС, США та Індія). Хоча частина цього приросту буде спрямована на міжнародні ринки, прогнозоване економічне зростання в основному сприятиме розвитку внутрішнього попиту в країнах-виробникиах.

Обсяги експорту м’яса птиці у 2021 році також має зрости на 2% до рекордних 12,2 млн тонн. Провідний світовий експортер Бразилія забезпечить понад третину зростання.

Очікується, що наступного року Україна закріпить свою позицію (шосте місце) серед глобальних експортерів курятини і продасть за кордон 430 тис. тонн м’яса птиці.

Meat-Inform

Більше новин
АЧС: новий випадок у Чернівецькій області
31-жовт-2017

28 жовтня в Україні зафіксували новий спалах африканської чуми свиней.

Так, у с. Іспас Вижницького району Чернівецької області виявили підіж свиней на території свиноферми.

Результати лабораторних досліджень попередньо відібраного матеріалу, що проводилися Львівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, підтвердили діагноз - АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

PigUA.info за матеріалами new.vnrda.gov.ua

Детальніше
АЧС виходить з-під контролю окремих країн
14-вер-2018

Міністр сільського господарства Польщі Ян Кшиштоф Ардановскі заявив, що країні поки вдається затримати АЧС у вузькій смузі на сході, але очевидно, що ця хвороба має міжнародний, загальноєвропейський масштаб. Вірус вирує не лише на сході ЄС: величезну кількість спалахів виявили в Румунії.

До сих пір з моменту виявлення АЧС в 2014 році в Польщі виявили понад 2800 випадків цієї хвороби у кабанів і 212 спалахів у свиней, в тому числі 108 спалахів в цьому році. У Румунії ж виявили в цілому 700 одиничних спалахів АЧС, головним чином в південно-східній частині країни. Європейська комісія висловлює стурбованість таким станом речей. Вірус проник також і в Болгарію.

В рамках допомоги ЄС Польща отримала кілька мільйонів євро підтримки для фермерів, які повинні були перейти з свинарства на іншу продукцію. Зараз польський уряд виніс рішення про розширення фінансування заходів, пов'язаних з біобезпекою по всій території країни. 

У делікатній ситуації опинився найбільший світовий виробник свинини Китай, де останнім часом також з'явилася хвороба. Китайці до останнього часу не хотіли визнавати регіоналізацію ЄС, відмовляючись від можливості імпорту свинини з уражених АЧС країн. Тепер же сама Піднебесна ризикує зіткнутися з проблемами для свого експорту.

Деякі експерти бачать в ситуації, що склалася перспективу для зростання попиту на свинину в Південно-Східній Азії і, відповідно, збільшення поставок продукції європейського свинарства на місцеві ринки. Але для цього потрібно, як мінімум, стримати АЧС хоча б в існуючих кордонах. Досвід останніх років показує, що зробити це європейцям буде вкрай складно.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Детальніше
Навколо світу з Ольгою Трофімцевою: успіхи та спроби знайти ринки для продукції АПК
06-лип-2018

Розширення географії українського експорту продукції АПК значною мірою здобуток заступника Міністра агрополітики Ольги Трофімцевої, яка чи не щотижня відвідує якусь країну, де веде перемовини про ринки збуту, розширення галузевої кооперації та спільні проекти. А кожен, хто приятелює із Ольгою в фейсбуці, напевне бачив протягом двох днів статуси в двох різних, часто віддалених одна від іншої країнах. І знає її хештеги #вжиквжик та #сондляслабаків.

*Ми не беремо на себе відповідальність за повноту картини, оскільки за цей період Ольга Трофімцева брала участь у понад 50 міжнародних виставково-ярмаркових заходах, конференціях та форумах. Організувала та провела понад 250 переговорів з керівниками профільних міністерств іноземних країн, представниками дипломатичних місій, іноземних делегацій та представниками ділових кіл.

Аграрний сектор України представлений як пріоритетний напрям співпраці в роботі практично кожної з 65-ти Міжурядових комісій з двостороннього співробітництва. Ольга Трофімцева активно долучається до цієї роботи, більше того за дорученням Уряду очолює Українські частини Комісій з Ліванською Республікою та Австрією.

 

Робочі органи з питань сільського господарства вже створені з такими країнами: КНР, Німеччина, Грузія, Білорусь, Туреччина, Франція, Угорщина, Нідерланди, Бразилія та Польща.

Плануються з: Грецією, Іспанією, ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Індія, Ліван, Іран, Кенія.

ЄС загалом: розширення безмитних квот на експорт

agravery

Детальніше
UFEB: Україні мають збільшити "курячі" квоти до 150 тисяч тонн
05-квіт-2019

Українська курятина витримує достойну конкуренцію на ринку Європи, але розвитку експортного потенціалу заважають надто мізерні безмитні квоти. Про це у коментарі УНН заявив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.

Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.

"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.

Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.

Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.

Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.

Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.

"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.

Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.

Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.

"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок