Світове виробництво комбікормів в 2018 році склало понад 1,1 млрд тонн

11-лют-2019

Світове виробництво комбікормів в 2018 році склало понад 1,1 млрд тонн

Світове виробництво комбікормів вже третій рік поспіль перевищує позначку в 1 млрд тонн. За підсумками 2018-го показник склав 1,103 млрд т, повідомляється в дослідженні Alltech Global Feed Survey. Фахівці зібрали дані 144 країн і 29 605 комбікормових підприємств.

Світове виробництво комбікормів безперервно зростало протягом останніх семи років з 954,4 млн т в 2012 році. Найбільші країни-виробники в галузі — Китай, США, Бразилія, Росія, Індія, Мексика та Іспанія. До слова, всі ці країни, окрім Бразилії, в 2018 році наростили обсяги виробництва. У Китаї обсяг виробництва зріс на 5,4% до 187,9 млн т.

Найбільше комбікормів в 2018 році було вироблено в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні — 394,9 млн тонн, або 36% всіх комбікормів в світі. На частку Європи припало 277,1 млн т комбікормів, країни Північної Америки справили 198,6 млн т, країни Латинської Америки — 164,4 млн т. На комбікормові заводи в Африці припадає лише 40,6 млн тонн. Ще 27,6 млн тонн комбікормів вироблено на Близькому Сході.

dairynews

Більше новин
Дефіцит яловичини в окремих країнах стимулює Україну відроджувати галузь
27-черв-2018

Минулого року у світі виробили близько 61,4 млн т яловичини і телятини у перерахунку на забійну масу. Найбільшими виробниками м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) були США, Бразилія, країни ЄС, КНР, Індія, Аргентина та Австралія. І хоча загальна пропозиція яловичини на світовому ринку нині переважає попит на 2 млн т, на деяких великих національних ринках — Китаю, США, ЄС — попит переважає внутрішнє виробництво. Не закриті потреби і у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Ці ринки становлять потенційний інтерес для українських виробників за умов стабілізації ситуації на внутрішньому ринку яловичини та значного нарощення її виробництва. А з погодженням усіх умов і дозволів на експорт цього виду м’яса галузь скотарства матиме додатковий стимул на відродження. Нещодавно Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Інспектори турецького мінсільгоспу залишилися задоволені результатами аудиту системи держконтролю за виробництвом яловичини в Україні, інспектуванням забійних підприємств, зацікавлених в експорті своєї продукції до Туреччини.

Внутрішні проблеми

У 1990‑х роках Україна входила до десятки країн — експортерів яловичини. Нині експортні можливості обмежені суттєвим зменшенням обсягів виробництва яловичини внаслідок тривалого скорочення чисельності поголів'я ВРХ. У І кварталі 2018 року Україна поставила мороженої яловичини на понад $16,1 млн, майже 70% придбали Казахстан, Азербайджан і Білорусь. Але покупці вимагають якісного продукту — охолодженого. Його експорт становив $8,3 млн, і майже весь товар придбала та ж Білорусь.

Вітчизняні виробники змушені заморожувати м’ясо, оскільки не в змозі одразу сформувати товарні партії необхідного обсягу. Основним виробником яловичини і телятини є селянські господарства населення. На їх частку припадає близько 74% усього її обсягу в забійній масі. Рівень рентабельності у більшості сільгосппідприємств характеризується вкрай низькими показниками окупності витрат і високим рівнем збитковості. Більшість експертів пояснюють традиційно низьку економічну ефективність виробництва яловичини досить тривалим терміном обігу капіталу в галузі.

У фермерському господарстві «Перлина Турії» м’ясним напрямом займаються кілька років. Мають певні успіхи: завдяки схрещенню волинської породи корови з лімузинською отримали красиве, більш вгодоване і менш хворобливе поголів'я, майже на третину збільшили приріст і поліпшили смак м’яса. Щороку близько 300 бичків догодовують до півтонни і 80% з них продають бізнесмену, який їх експортує до Єгипту. За словами власника «Перлини Турії» Володимира Яренчука, господарству зовсім не вигідно вирощувати бичків, швидше це соціальний проект, який забезпечує людей роботою. «Собівартість утримання поголів'я висока, закупівельна ціна низька, у результаті справа нерентабельна», — каже він. На думку фермера, Україна запізно отримала дозвіл на експорт яловичини до Туреччини, оскільки галузь практично знищена. Так, у Волинському краї, який раніше спеціалізувався на відгодівлі бичків, назбирається до 4000 голів, а потенціал — удесятеро більший.

Зростання собівартості виробництва продукції фахівці галузі пов’язують із неякісними кормами, удвічі більшими від нормативного значення затратами кормів на 1 т приросту живої маси, незадовільним матеріально‑технічним та ресурсним забезпеченням галузі. Крім того, середньодобові показники приросту худоби на вирощуванні та відгодівлі становлять близько 600 г, у той час як у країнах із високорозвинутою і конкурентоспроможною галуззю скотарства — понад 1000 г. Усе це позначається на рівні рентабельності виробництва яловичини.

Як результат — протягом останніх трьох років в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. За два роки з дистанції зійшли 918 підприємств. На початок 2018‑го їх нараховувалося 5042. У той час як у європейських країнах із високим рівнем споживання м’яса утримують від 25% до 75% м’ясної худоби від загального поголів'я ВРХ, в Україні питома вага м’ясної худоби становить менше 5% від усього наявного поголів'я.

Вільна ніша

Зменшення кількості виробників з одного боку і нові експортні перспективи з іншого роблять галузь досить привабливою для інвестицій. За словами гендиректора компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, за кордоном дуже великий попит на українську яловичину і лише нерозвиненість вітчизняного ринку яловичини заважає забезпечити стабільні постачання великих партій. Бізнесмен впевнений: галузь має значні перспективи, тому готовий у неї інвестувати. Цьогоріч м’ясне стадо компанії зросте з 1500 голів до 2500 голів, а до 2020‑го — до 5000 річного утримання. Господарство має власний забійний цех і більшість м’яса відправляє на експорт.

На думку Яренчука та Чайківського, для того щоб бізнес інвестував кошти у виробництво яловичини, необхідне стимулювання цього напряму з боку держави, встановлення чітких правил на даному ринку між всіма його учасниками. Чайківський називає кілька чинників, що заважають розвитку виробництва яловичини. Перший — це генетика, з якої можна вирощувати тварин. Другий — це інвестиція доволі довгих грошей у галузь. І щоб така інвестиція була вигідною, необхідно напрацьовувати та впроваджувати спеціальні програми з боку держави. Адже для отримання якісної яловичини потрібно завести якісну генетику, здійснити осіменіння корів та виростити тварин. Період від осіменіння до забою займає майже три роки. Це відносно довгі інвестиції при великих ризиках. Створення цільових програм може сприяти працевлаштуванню людей у селі, збільшенню дохідної частини до місцевих бюджетів, створенню продукту з доданою вартістю та виходу на світові ринки. У цій галузі найголовніші стабільність виробництва та державні гарантії для українських компаній, підкреслює гендиректор «Агропродсервісу». Якщо виробництво та поставка яловичини українськими компаніями матимуть стабільний та системний характер, то і світові ринки для них будуть відкриватися. У 2018 році держава відшкодовуватиме 30% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Загалом до державної програми підтримки тваринництва уже долучилися 15 банків, з яких 11 — комерційні.

Зі свого боку близько 20 виробників створили Асоціацію м’ясної галузі, аби відстоювати українського товаровиробника, шукати ринки для збуту готової продукції, розробляти програми для залучення та зацікавленості товаровиробників до виробництва та переробки м’яса для того, щоб максимально завантажувати потужності вітчизняних підприємств. А у перспективі стати впливовими гравцями на світовому ринку виробництва м’яса та м’ясопродуктів. За даними FAO, у 2017 році з України було експортовано 88 000 голів ВРХ живцем, виручка становила $33,5 млн. За підрахунками експертів FAO, якби минулого року країна експортувала яловичину замість ВРХ, то додатково отримала би щонайменше $2,7 млн, і це без урахування субпродуктів, які також мають свою вартість. За умови нарощування середньої ваги голови ВРХ в експорті до 550 кг додаткова виручка становила би понад $29 млн. Якби вітчизняні фермери не лише відгодували бичків до 550 кг, а ще й переробляли їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би додатково понад $34 млн.

landlord

Детальніше
2017: Рентабельність свинарства склала 3,5%
05-лип-2018

За даними Державної служби статистики України виробництво м’яса свиней у 2017-му році було прибутковим. Так, за їх оцінками рівень рентабельності виробництва свинини за минулий рік склав 3,5% у середньому по галузі.

«Цей показник відчутно покращився у порівнянні з результатами роботи в 2016-му» — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України». — «Тоді промислове свинарство працювало у збиток: рівень рентабельності галузі ДССУ оцінило в мінус 4,5%. Не зважаючи на позитивний минулорічний результат, відзначаємо його погіршення у порівнянні з рекордно прибутковим 2015-м та досить вдалим 2014-м: рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств, що вирощували свиней, становила 12,7% та 5,6%, відповідно. З іншого боку, показники рентабельності свинарства упродовж останнього десятиліття були відчутно кращими порівняно з попередньою декадою, хоча й не завжди галузі вдавалося утримувати його вище нуля».

Динаміка рентабельності виробництва м’яса свиней сільськогосподарськими підприємствами.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
Імпорт свинини в Україну б'є рекорди
08-січ-2019

За рік обсяги імпорту свинини Україною зросли у понад 5 разів. Про це свідчать дані аналітиків Meat-Inform, передає УНН.

Так, у 2017 році Україна імпортувала 8 тис. тонн свинини (у забійній вазі), у 2018 році - 44 тис. тонн.

Загалом, за підсумками 2018 року, Україна наростила імпорт м'яса на 30,1% - до 272 тис. тонн.

Крім основних видів м’яса, в Україну ввозять сало та субпродукти.

"Здебільшого ці види сировини застосовують у переробній галузі для виготовлення ковбас та інших м’ясопродуктів", - пишуть аналітики.

Як писав УНН, у 2018 році в Україні через вірус АЧС було знищено майже 32 тис. голів свиней. Саме із цим пов’язана проблема нарощення імпорту свинина із-за кордону, кажуть фахівці.

Водночас, за словами народного депутата Сергія Тригубенка, держава заборгувала фермерам більше 27 млн грн компенсацій за втрати внаслідок АЧС.

Джерело: УНН

Детальніше
Німеччина: Через пташиний грип знищено 48 тисяч індичок
30-січ-2017

Тисячі птахів були конфісковані і знищені. Триває виявлення і вилучення заражених особин у фермерів.

Так, тільки за минулі вихідні були знищені понад 48 тисяч індичок, ще кілька тисяч чекають своєї черги. У північних землях санітарна служба теж проводить перевірки на наявність вірусу, бере проби матеріалу, але вірус поки не виявила. Проте, і там буде відбраковано близько 3 тисяч голів птиці, повідомляє видання ToDay News Ufa.

Повідомляється, що до появи вірусу пташиного грипу в Німеччині були готові, в зв'язку з катастрофічною ситуацією на деяких фермах Франції, де довелося відбракувати і знищити близько 800 тисяч качок, після виявлення H5N8 на південному заході країни. Зараз у Франції ситуація стабілізується, заявив міністр сільського господарства цієї країни.

Джерело: tdnu.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок