Мінфін почав ревізію витрат Мінагрополітики

14 травня о 15.00 відбудеться засідання комісії Мінагрополітики для надання державної підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва) за напрямом спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м'ясного та м’ясного напряму продуктивності.

Так, на засіданні будуть розглянуті заявки та документи від суб'єктів господарювання, які є юридичними особами і власниками корів.

Наступне засідання комісії заплановано на 15 травня о 16.00 ще за двома напрямами:

часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції;

часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна.

На засіданні будуть розглянуті 25 заявок та документів від суб'єктів господарювання та сільськогосподарських товаровиробників.

Довідково:

У 2019 році за бюджетною програмою КПКВК 2 801 540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» у загальному фонді державного бюджету передбачено видатки обсягом 3 500,0 млн гривень.

Прес-служба Мінагрополітики

Україна за звітний період посіла перше місце серед постачальників цієї продукції до ЄС. Про це свідчать дані щотижневого звіту Єврокомісії.

Так, до країн ЄС держава експортувала 48,358 тис. т ріпакової олії (35,6% від всього імпорту цієї продукції). 

Також Україна є основним постачальником соняшникової олії до країн Євросоюзу з початку сезону. За цей період вона відвантажила 662,396 тис. т соняшникової олії (88,6% від всього імпорту цієї продукції). 

Разом із тим, перше місце Україна посідає і серед імпортерів соєвої олії з обсягами поставок 91,187 тис. т (38,7%).

agropolit.com

Екстремальні погодні умови в Європі у 2021 році стали причиною підвищення середнього рівня мікотоксинів у кормових культурах, зазначається у дослідженні компанії Alltech, проведеному спільно з SGS.

Для аналізу було взято трохи менше 1200 зразків ячменю, пшениці, кукурудзи, кукурудзяного силосу, трав'яного силосу, сінажу з люцерни, тритикале та цільнозернового силосу. Зразки збирали на території Росії, Іспанії, Данії, Угорщини, Румунії, Німеччини, Нідерландах, Великобританії, Ірландії, Болгарії, Чехії, Литві, Латвії, Греції, Білорусі, Хорватії, Сербії, Словаччині та Україні.

Було встановлено, що 98,5% зразків містили як мінімум один мікотоксин та 86,1% містили два або більше мікотоксинів. Із понад 600 проаналізованих зразків кукурудзи 24% містили афлатоксини, що значно вище, ніж у 2020 році.

Сильна посуха у Центральній та Східній Європі була названа ймовірною причиною високого рівня афлатоксину у зразках кукурудзи у цьому регіоні. У низці протестованих зразків вміст мікотоксинів перевищив нормативні рівні, що несло з собою прямий ризик для худоби, і викликає побоювання за якість м'ясомолочної продукції.

За матеріалами All About Feed

Кабінет Міністрів України наступного року розраховує зібрати врожай на підконтрольних територіях у розмірі 70-75% показників 2022 року, попри негативні чинники в агросекторі країни, спричинені російською воєнною агресією.

Зібрати врожай Україні також допоможе підтримка міжнародних партнерів, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Цього року було посіяно озимих зернових на 4,8 млн га на підконтрольних територіях. Це приблизно на 40% менше порівняно з минулим роком. Ми розраховуємо, що ярих культур весною засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що велика мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю наступного року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати», — розповів прем'єр.

Він наголосив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно вплинути на валовий збір урожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га.

Крім того, у 2022 році агровиробники України отримали портфельні гарантії за кредитами майже на 24 млрд грн, а за програмою «5-7-9» надано 81,2 млрд грн кредитних коштів.

«Підтримуватимемо агросектор і надалі, але ресурс у нас обмежений. Тому ведемо переговори про підтримку від ЄС, США, ФАО. З багатьма таких домовленостей уже досягнуто, зокрема з Єврокомісією, USAID, вони готові фінансувати і грантові програми для підтримки агровиробників, і кредитні програми», — зазначив прем'єр-міністр.

Шмигаль також наголосив на важливості продовження Стамбульських зернових угод, оскільки морський експорт сільгосппродукції дає змогу виживати українським фермерам та аграріям. Окрім того, постачання продукції АПК з України гарантує стабільність геополітичної ситуації в Африці та на Близькому Сході, оскільки українське зерно для багатьох країн є ключовим чинником недопущення голоду.