Змінюється клімат – змінюється сільське господарство: оріентація на Цілі Сталого Розвитку ООН

Вартість м'яса в Україні на порядок нижча, ніж у Польщі і Литві. Про це свідчать дані порталу Numbeo, передає УНН.

Кілограм курячої грудки у Києві коштує у середньому 82 грн. У Варшаві - 16 злотих (123 грн), у Вільнюсі - 4,4 євро (143 грн).

За кілограм яловичини кияни платять у середньому 137 грн. Жителю Варшави яловичина обходиться удвічі дорожче - 34,5 злотих (258 грн) за кілограм, жителю Вільнюса - 7 євро (225 грн).

При цьому, є продукти, вартість яких в Україні дещо вища, ніж у Польщі. Наприклад - молоко і сир. Літр молока у Києві коштує в середньому 23 грн, у Варшаві - 2,6 злотих (19 грн). Кілограм сиру обійдеться киянинові у середньому в 181 грн, жителю польської столиці - у 23 злотих (178 грн).

У Вільнюсі всі соціальні продукти харчування коштують дорожче, ніж у Києві. В цілому, вартість життя у Польщі та Литві на 42% і 67% вища, ніж в Україні.

Нагадаємо, у 2018 році найдешевшим і найпопулярнішим серед українців м'ясом була курятина. Цей вид м'яса на 100% забезпечується вітчизняними виробниками, найбільший з яких - "Миронівський хлібопродукт" (Наша Ряба).

Джерело: УНН

Країни-члени групи Cairn обговорили в Давосі підтримку вітчизняного виробника.

Про це міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов повідомив на своїй сторінці в Facebook.

«Підтримка вітчизняного виробника вимагає, зокрема, боротьби з субсидіями інших країн своїм виробникам. Наприклад, для того, щоб польське молоко не витісняло українське з українського ринку, буде правильно і справедливо, щоб поляки не давали великих субсидій своїм молокозаводам і фермерам», — написав він.

Милованов розповів, що це питання сьогодні обговорювалося на зустрічі країн групи Cairn у рамках Світової організації торгівлі в Давосі.

Головою на зустрічі була Австралія, а представники України сиділи на місцях почесних гостей у президії, адже цього року Україна вперше стала членом групи цих країн.

«Всі країни групи мають спільну позицію — потрібно пропорційно зменшити рівень субсидій, якщо ці субсидії негативно впливають на інші країни. Простою мовою — Польща може підтримувати своїх виробників в агро, якщо вони торгують на внутрішньому ринку і це не витісняє наші продукти на наших і їхніх ринках. Така позиція — зменшення субсидій у партнерів — це теж захист», — підсумував Милованов.

censor.net.ua

Молочнотоварне виробництво на відміну від інших видів тваринництва не може існувати без гарантованого земельного банку. 

На цьому наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Березень 2019 року став переломних для багатьох українських молочнотоварних ферм. Після оголошення новою владою свого наміру негайно впровадити ринок землі, при цьому не пояснюючи умови і не даючи ніяких гарантій, господарства почали акумулювати свої гроші шляхом вирізання поголів'я. Найактивніше з ринку виходять підприємства середнього сегменту, які утримують близько 200−500 корів», — розповідає Ганна Лавренюк.

На сьогодні й досі залишаються ті підприємства, які впродовж останніх 10 років дуже багато інвестували у свою роботу. Вони вибудували стійку модель виробництва молока. Але зараз задумуються про майбутнє.

Молочнотоварна ферма залежна від гарантованого земельного банку. Приблизно 70% від раціону корів становлять грубі корми, які кожен фермер заготовляє самостійно. Аграрний ринок таких кормів не пропонує, пояснює Ганна Лавренюк.

Негативно на молочну галузь і сільське господарство в цілому можуть вплинути й іноземні компанії, які після відкриття ринку землі матимуть можливість отримати дешеві кредити, інколи навіть під 0%. Таким чином українські виробники на земельних аукціонах стануть неконкурентоспроможними.

«Молочне скотарство формує основну масу соціальних надходжень у бюджет України, оскільки 12% серед усіх працівників сільського господарства становлять працівники зайняті у молочному скотарстві. Це 42 тис. робочих місць. Зникнення молочнотоварних ферм спричинить втрату робочих місць на селі, соціальної стабільності, бюджетних надходжень в країну і зниження її експортного потенціалу», — підкреслила віце-президент АВМ зі зв'язків з громадськістю.

«У США в багатьох штатах вводять обмеження на право купівлі земель іноземцями, — наводить приклад Ганна Лавренюк. —  В один день вони прокинулися і зрозуміли, що треба щось змінювати. 40 млн га сільськогосподарських земель країни належать іноземним компаніям, зокрема китайські компанії контролюють близько 400 сільгоспвиробників США. Вони диктують, що вирощувати, як вирощувати, штовхаючи підприємства на агресивну агрохімічну обробку та екстенсивне землеробство, все це шкодить потенціалу родючості землі країни».

«Асоціація виробників молока разом із Всеукраїнською аграрною радою сподіваються, що „б'ючи в усі дзвони“ і доводячи всі ризиковані наслідки неврахування і не використання всіх запобіжників, які б могли стабілізувати питання ринку землі, все ж вдасться прийняти правильне рішення. Ринок землі потрібен, але грамотний з максимальним підходом до всіх тих надбань, які нам уже вдалося отримати за роки незалежності», — наголосила представник АВМ.

MilkUa.info

Понад 26 млн тонн агропродукції експортувала Україна з початку повномасштабного вторгнення росії. Це зернові, зернобобові та олійні культури. З них пшениці - понад 5,5 млн тонн, кукурудзи — понад 10 млн тонн, ріпаку — 2,4 млн тонн, по 2 млн тонн — олії та насіння соняшника.

Як аграрії завершують цей сезон та які програми підтримки для сільгоспвиробників реалізовує Уряд, — розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України в ефірі інформаційного марафону на UA Перший.

За його словами, за вісім місяців війни вдалося досягти непоганих показників експорту.

«Найменше експорту відбулося в перші місяці війни, потім поступово експорт нарощувався. Але за цей період було втрачено потенціал приблизно в 15 млн тонн. Тобто за цей період в мирний час ми могли б експортувати близько 40 млн тонн в цілому», — зазначив Тарас Висоцький.

Незважаючи на усі складнощі, аграрії продовжують працювати на своєму фронті. Для їх підтримки запроваджено ряд програм, які дозволяють агровиробникам працювати, як мінімум покриваючи собівартість робіт.

«Це програма доступного кредитування 5−7-9, яка пролонгована ще на рік. Це кредити в гривні, практично під 0%, коли вартість кредиту компенсує держава. Також реалізовується програма з виплати найменшим агровиробникам на га оброблюваної землі. В рамках грантової підтримки вже виплачено 900 млн грн. фермерам, які обробляють до 120 га або утримують до 100 корів. Також запущені гранти на розвиток садівництва та тепличного господарства — 70% коштів покриває держава. Наразі погоджено 50 заявок по садах і 4 — по теплицях. Сумарно на це виділено понад 250 млн грн», — розповів заступник Міністра.

Проблема зберігання зерна також вирішується, в тому числі завдяки гуманітарній допомозі від ФАО та інших міжнародних партнерів. Завдяки цій допомозі було закуплено мішки для тимчасового зберігання зерна на 6 млн тонн.

«Зараз ці рукава активно роздаються, 30% аграріїв вже отримали засоби. Ситуація із зберігання зерна не є критичною, дефіциту ємностей для зберігання урожаю не передбачається», — підкреслив Висоцький.

minagro.gov.ua