Литва – наш надійний партнер в євроінтеграційних процесах

У Європейській бізнес асоціації заявили, що в українському законодавстві утворилась так звана «виделка» — бізнес не може одночасно виконувати дві різні вимоги щодо маркування засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів і лікарських засобів.

Про це йдеться у заяві ЄБА.

«З 1 січня 2021 року вступає в дію обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг.

Однак, для деяких галузей економіки, зокрема, засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів, лікарських засобів тощо, де питання внесення змін до маркування продукції суворо регулюється державою, введення в дію даної системи має бути поступовим.

Так, наприклад, процес внесення змін до етикетки для засобів захисту рослин на практиці займає до 6 місяців, що з урахуванням сезонності агрохімічного бізнесу може призвести до фактичної втрати ринку. Адже компанії абсолютно не встигнуть перелаштувати процеси — залишилось майже три місяці", — наголошують представники бізнесу.

«Після введення в дію Наказу Мінекономрозвитку № 914 в законодавстві утворилася так звана „виделка“: наказом Міндовкілля № 490 від 2006 року встановлено, що одиниці вимірювання мають зазначатися на етикетці виключно українською мовою, тоді як наказ Мінекономрозвитку вимагає дублювання латинським алфавітом. Відповідно, бізнес не може виконати обидві вимоги одночасно», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що станом на сьогодні в Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів міститься більше 3 тисяч найменувань продуктів, а ресурси новоствореного Міндовкілля суттєво обмежені.

«І якщо весь агрохімічний ринок одночасно звернеться до нього з заявами на внесення змін до етикетки, як це вимагається зараз, наступні 6−12 місяців процес державної реєстрації ЗЗР та добрив буде заблоковано. Така неузгодженість у роботі урядових установ може стати причиною дефіциту продукції з 1 січня 2021 року», — заявив керівник Агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації.Віктор Погорілий.

У ЄБА закликали прем'єра втрутитись у «вирішення цієї ситуації, аби інноваційні ЗЗР, ветеринарні препарати та лікарські засоби не зникли із ринку України».

«Так, в даному контексті варто врегулювати визначення, як-то „введення в обіг“ та дозволити вище зазначеним категоріям бізнесу в плановому порядку подавати нові етикетки (а не з обмеженням до 1 січня 2021 року), аби мінімізувати ризик припинення постачання та обігу продукції, а головне — убезпечити від припинення лікування пацієнтів. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто», — йдеться у заяві.

milkua.info

Китайські вчені самостійно вивели нову породу великої рогатої худоби Huaxi, що підвищить конкурентоспроможність м'ясного тваринництва країни, пише China Daily з посиланням на повідомлення Китайської  академії сільськогосподарських наук.

Очікується, що нова порода «Хуасі», яку виводили понад чотири десятиліття, будуть швидко рости та матимуть високу адаптивність. Її можна вирощувати в північній та південній частинах Китаю. За даними академії, дорослий бик важить близько 900 кг, а корова понад 550 кг. Дослідники продовжать працювати над селекцією, покращувати відповідні технологічні стандарти та збудують племінні ферми національного рівня для тварин нової породи.

«Виробництво яловичини в Китаї почало розвиватися пізно порівняно з іншими країнами, і вітчизняні породи м'ясної худоби та якість яловичини не повністю задовольняють потреби споживачів», — сказав віце-президент академії Лю Сяньву на саміті з наукових інновацій у тваринництві та птахівництві. 

Торік Китай імпортував 2,3 млн т яловичини, що становило чверть його споживання.

За словами Лю Сяньву, 70% м'ясної худоби, яка використовується для розведення, імпортується, що перешкоджає сталому розвитку галузі.

До 2025 року селекціонери мають намір отримувати 400 племінних бичків на рік, щоб забезпечити 70% поголів'я м'ясної породи в країні. Очікується, що вже до 2027 року Китай самостійно контролюватиме основні генетичні ресурси свого поголів'я м'ясної худоби.

milkua.info

Мінагрополітики разом з Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) активно працюють над запровадженням аграрних розписок в Україні. 

«У вісьмох областях України, де реалізовується проект із запровадження аграрних розписок, з 2014 року за допомогою цього інструменту залучено понад 1 мільярд 70 мільйонів гривень. Аграрна розписка знаходить користувача — і через можливість зниження ринкових ризиків для обох сторін, відносну простоту і швидкість, у середньому два тижні, укладання, гарантування зобов’язань», — зазначила Олена Ковальова.

«Можливість негайного примусового виконання аграрної розписки в разі її невиконання боржником та наявність історії їх виконання за кожним суб'єктом у Реєстрі аграрних розписок є додатковими факторами для прийняття рішень потенційними кредиторами. Цікавий факт, 60% укладених розписок — фінансові, що передбачають відносини у грошовій формі. Для комерційних банків, і це також факт, аграрні розписки стають привабливим інструментом, що дозволяє розширити кредитний портфель. Тим більш, що сільськогосподарські товаровиробники є дисциплінованими позичальниками», — відзначила заступник Міністра.

Практичне використання аграрних розписок в Україні реалізується у 8-ми областях: у Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій області. За підтримки Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) в Україні планується в січні-лютому 2018 року проведення презентації Проекту «Аграрні розписки в Україні» (впроваджується за підтримки Міжнародної фінансової корпорації, члена Групи Світового банку, в партнерстві із Швейцарською Конфедерацією в Україні) в усіх областях, що сьогодні не охоплені проектом.

minagro

Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-липні 2017 р виросли на 23,2% в порівнянні з показником аналогічного періоду роком раніше.

Про це повідомляється на сайті Держстату.

Згідно з даними Держстату, сукупні витрати на виробництво продукції рослинництва за 7 місяців 2017 р збільшилася на 24,8%, тваринництва - на 18,9%.

Повідомляється, що в липні в порівнянні з попереднім місяцем витрати на агровиробництво виросли на 1,5%.

Індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового виробництва, що використовуються в сільському господарстві, за 7 місяців виріс на 28% в порівнянні з показником за січень-липень 2016 р липні 2017 р індекс виріс на 1,1% в порівнянні з рівня червня .

Раніше повідомлялося, що за 6 місяців 2017 р витрати на виробництво сільгосппродукції в Україні збільшилися на 24% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 р

www.poultryukraine.com