Латвія закликає Єврокомісію суворіше стежити за українськими яйцями

13-серп-2019

Міністерство землеробства Латвії закликало Єврокомісію суворо стежити за українськими виробниками яєць, щоб уберегти латвійських споживачів від сальмонели.

Про це повідомляє Delfi, пише delo.ua.

8 серпня міністр землеробства Каспар Герхардс направив комісару ЄС з питань охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів відповідний лист.

За інформацією міністерства, в ході контролю, проведеного Продовольчо-ветеринарною службою (ПВС) на кордоні, у кількох випадках у яйцях і яєчних продуктах українського походження був виявлений збудник небезпечного захворювання — сальмонельозу.

Як зазначив Герхардс, ЄС є єдиним ринком, тому повинні бути єдині умови для всіх виробників, в тому числі і для країн Євросоюзу, з якими укладено торговий договір.

«Незалежно від того, в якій країні відбувається виробництво, продукт повинен відповідати всім вимогам якості і особливо безпеки. Не можна допустити, щоб українські виробники яєць своєю продукцією загрожували здоров'ю жителів Латвії та інших країн», — пише міністр.

Раніше латвійські виробники яєць звернулися в ПВС та інші інстанції з проханням дуже ретельно перевіряти яєчну продукцію українського походження.

У свою чергу, підприємство Ovostar Europe, що забезпечує розповсюдження продукції Ovostar Union в ЄС і на Близькому Сході, звернулося в правоохоронні органи у зв'язку з появою в Латвії не відповідної дійсності інформації про низьку якість продуктів.

Більше новин
Впровадження інноваційних технологій в АПК потребує до $200 млн на рік
14-бер-2018

В даний час рівень проникнення інновацій в український агросектор оцінюється в 10−12% в порівнянні зі світовим ринком.

Вкладення українських компаній у впровадження інноваційних технологій, зокрема, R&D (research&development), повинні складати близько 5 млрд грн, до $200 млн на рік, вважає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Тарас Висоцький.

«За експертними оцінками, компаніям необхідно вкладати 5−10% доходу в інноваційні технології. Якщо йти за цією логікою, то в масштабах аграрного сектора України необхідно вкладати до 5 млрд грн, до $200 млн на рік саме R&D (research&development), не враховуючи покупку техніки», — сказав він на прес-конференції, присвяченій впровадженню інноваційних технологій в агросектор України. За словами Т. Висоцького, в даний час рівень проникнення інновацій в український агросектор оцінюється в 10−12% в порівнянні зі світовим ринком. Левову частку використання і впровадження нових технологій займають агрохолдинги. При цьому, на думку гендиректора УКАБ, 10% досить, щоб «поїзд зрушив», а для національного поширення необхідно три-п'ять років.

«Процес вже незворотній, він буде рухатися. Для того, щоб 10% перетворилися в критичну масу, умовно в 60%, знадобиться від трьох до п'яти років. 100% — такого не буде, оскільки поки застосують 70%, лідери вже просунуться далі. По суті, ми маємо 8-річні цикли: два-три роки — фіксуються лідери, три-п'ять років — на впровадження технологій в національному масштабі», — прогнозує Т. Висоцький.

milkua.info за матеріалами telegraf.com.ua

Детальніше
Прихована небезпека антибіотиків
12-жовт-2018

За даними Всесвітньої дослідницької групи HSBC, використання антибіотиків у виробництві м'яса може мати руйнівні наслідки для людства.

Коли фермери годують антибіотиками тварин, вони створюють стійкі до антибіотиків бактерії, які можуть привести до стійких до антибіотиків супербактерій у людей. Згодом це може утруднити лікування навіть звичайних інфекцій, таких як гострий фарингіт.

Автори звіту порівнюють вплив стійкості антибіотиків зі зміною клімату: причинно-наслідкові зв'язки можуть бути не відразу зрозумілі, але дані свідчать про катастрофічне майбутньє.

Вчені-експерти прогнозують, що стійкість до антибіотиків може призвести до 10 мільйонів смертельних випадків в рік до 2050 року, обігнавши навіть рак, одну з найбільш поширених причин смерті в усьому світі.

Хоча деякі з них пов'язані з надмірним приписом лікарями антибіотиків, це також пов'язано з антибіотиками, які надходять в ключові джерела продуктів, таких як курка, яловичина і свинина. Згідно з доповіддю, більше половини антибіотиків у всьому світі використовується в сільському господарстві, а не в медицині.

На частку Китаю припадає 60% сільськогосподарських антибіотиків в світі, а США використовують антибіотики приблизно в 70% своєї сільськогосподарської продукції.

Більшість з цих антибіотиків використовуються в м'ясному виробництві, яке виросло на 90% на душу населення в усьому світі з 1960-х років. Недавній аналіз більш ніж 47 000 лабораторних тестів уряду США показав збільшення кількості свинячих відбивних і яловичини, які були заражені бактеріями, стійкими до антибіотиків.

За даними британської компанії HSBC, це зробило помітний вплив на те, як бізнесмени, виробники м'яса і роздрібні торговці продуктами харчування ведуть бізнес. У 2015 році американський м'ясокомбінат Tyson Foods пообіцяв припинити використання антибіотиків, призначених для людей, в поставках курки в США. Два роки по тому McDonald's пообіцяв позбутися HPCIAs-антибіотиків, які критично важливі для лікування людини — у курчат-бройлерів до 2027 року.

Але не всі компанії вживають таких заходів. У доповіді наголошується, що багато виробників молочних продуктів і м'яса в Азії та Америці мають економічний стимул для продовження використання антибіотиків. У багатьох випадках антибіотики дозволяють швидше виробляти м'ясо і запобігати хворобам — особливо в умовах переповненості і антисанітарії.

Але економічні переваги незабаром обернуться проти виробників, попереджають автори дослідження, оскільки антибіотикорезистентність є загрозою для людства.

businessinsider

Детальніше
Виробництво молока в Україні скорочується
16-лип-2018

За даними Державної служби статистики України у першому півріччі виробництво молока в країні у порівнянні з тим же періодом минулого року скоротилося на 1,8%.

Тривале зниження виробництва молока господарствами населення вже давно нікого не дивує, але ось уповільнення приросту виробництва сільгосппідприємствами трохи насторожує. За результатами півріччя сільгосппідприємства не пішли в мінус, але якщо за п’ять місяців приріст до минулого року був +3,6%, то за шість вже тільки +1,7%. Тобто, або Держстат кардинально «перерахував» піврічні показники, або виробництво молока цією категорією, що помітно знизилося: -4% до травня і -4% до червня минулого року.

При цьому слід зазначити, що поголів'я корів в сільгосппідприємствах практично не зменшилася відносно минулого року, скорочення склало всього -0,2%. Тоді, виходить, що на надої сильно вплинула погода: перепади тиску і часта зміна температур.

У підсумку, за даними Держстату виробництво молока в Україні в першому півріччі склало 4,96 млн. тонн, що на 1,8% нижче аналогічного періоду минулого року. Господарствами населення було вироблено 3,5 млн. тонн (71% від загальної кількості), що на 3,2% менше, ніж в першому півріччі минулого року. За цей же період сільгоспвиробники додали +1,4%, що становить 1,4 млн. тонн.

Поголів'я продовжує скорочуватися (-3,5%), але ситуація кардинально відрізняється у різних категоріях виробників: якщо в останні роки динаміка зниження в сільгосппідприємствах і господарствах населення була приблизно однакова, то на перше липня сільгоспвиробники «втратили» всього — 0,2% поголів'я, в той час як поголів'я в господарствах населення скоротилося на 4,4%. Загалом кількість корів в Україні в середині 2018 року склала 2 035,4 тис. голів.

milkua.info

Детальніше
Україна відмовляється від яловичини і переходить на дешеву птицю
06-черв-2017

Україна стрімко втрачає молочне і м'ясне стадо. З 1991 року, за даними українського Держстату, чисельність великої рогатої худоби зменшилася майже в сім разів — з 24 млн до 3 млн голів. Схожа картина по дрібній рогатій худобі (вівці і кози) і свиням. Зате на підйомі птахівництво — число пернатих скоротилося лише після 2014 року, коли Україна через агресію РФ втратила великі птахофабрики на Донбасі.

Агроексперти кажуть, що багаторазове зниження поголів'я худоби об'єктивно і пов'язане з розвалом СРСР, куди ми поставляли більше 75% виробленого м'яса, молокопродуктів, яєць. Але визнають: стадо, перш за все велика рогата худоба, буде і далі «худнути». А значить — рости ціна на яловичину.

Що маємо

В Україні за чверть століття корів стало вчетверо менше, свиней — утричі, овець і кіз — вшестеро. Зате курячих яєць на душу населення — більше на 20%. «До 1991 року Україна постачала продукцією тваринництва інші республіки СРСР і країни так званого соціалістичного табору, після розвалу Союзу ринок збуту скоротився, планове господарство поступово замінилося ринковим, звідси і падіння в рази, — аналізує екс-секретар Кабміну в 90-і роки Віктор Лисицький. — Зараз інші тенденції — економічні, через дорогі корми виробництво яловичини набагато дорожче, ніж свинини і птиці». За його оцінками, через те, що стадо корів і свиней продовжує зменшуватися, обсяг виробленого тільки в цьому році м'яса знизиться на 1−1,5%, або на 25−40 тис. т. Агроексперт Української аграрної конфедерації Дмитро Дейна зазначив, що зниження поголів'я прискорилося після подій 2013 року. «Купівельна спроможність населення різко впала, в результаті поголів'я корів скоротилося на 20%, свиней — на 15%. Другий фактор — держава урізала дотації тваринникам, адже не секрет, що ці галузі збиткові. І третій — африканська чума свиней, що з'явилася в Україні в останні 3−4 роки», — проаналізував Дейна.

Перспективи

Директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підрахував, що гроші, вкладені в розведення молочного стада (до 100 голів), включаючи відгодівлю бичків на м'ясо, окупається тільки через 8 років, а, наприклад, в птахівництво — вже через 2−3 роки. «Тому у нас і далі буде ставати все менше корів і все більше птиці, яка, на відміну від свинини і яловичини, не тільки дешевша, але і має набагато більший ринок збуту як в Україні, так і за кордоном, — каже Дорошенко. — це чиста економіка. Що стосується шестиразового падіння за чверть століття чисельності овець і кіз, то їх 25−30 років тому розводили перш за все для забезпечення легпрому шерстю, а баранина і козлятина йшли на ринки як вторинний продукт. Коли наш легпром майже «помер», зникли потреби і в стаді. Але зараз в невеликих част них господарствах відроджується вівчарство і козоводство. Тварин розводять для виробництва козячого та овечого молока і виготовлення з нього сирів, що користуються все більшим попитом».

Що буде з цінами в літні місяці

Очевидно, що зниження поголів'я худоби і свиней позначилося на обсягах виробництва м'яса, але, за словами експертів, народу його вистачить і раніше за рахунок подальшого зростання виробництва курятини. За даними Держстатистики, обсяг виробленого м'яса в рік впав на 73% — з 4 млн т на рік в 1991 році до 2,3 млн т в 2016-м. Або з 77 до 54 кг на рік на душу населення.

Ще гірша ситуація з молоком — було 430 кг на їдця в рік, а стало — 240 кг. Зате яєць тепер доводиться на кожного набагато більше: не 290 шт. в рік, а 350. «Це пояснює, чому ростуть ціни на м'ясо і молоко — пропозиція менше, а їх собівартість через подорожчання кормів, енергоносіїв, зростання зарплат все вище, — говорить Дорошенко. — Яловичина і свинина і далі продовжать поступово дорожчати — на 1−5 грн за 1 кг в місяць, в залежності від сорту. Яйця також підуть вгору на 1−2 грн». А ось президент Украналітцентру Олександр Охріменко прогнозує, що влітку ціни на м'ясо трохи знизяться: «На свинину впадуть на 2−5 грн / кг. Точно подешевшає сало, приблизно на третину (15−20 грн / кг), оскільки попит на нього в спеку падає».

milkua.info за матеріалами dairynews.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок