L-глутамін може замінити антибіотики і стимулятори росту у поросят

15-бер-2018

Амінокислота під назвою L-глутамін може з великою ефективністю використовуватися в якості альтернативи деяких антибіотиків і стимуляторів росту в раціоні поросят. До такого висновку в рамках серії робіт прийшла служба сільськогосподарських досліджень, що входить в структуру Мінсільгоспу США. Зокрема, було встановлено, що в порівнянні з контрольною групою, де поросята не отримували ні антибіотиків, ні стимуляторів росту, ні амінокислоту, в групі, де застосовувався L-глутамін, у тварин було відзначено поліпшення стану здоров'я кишечника і показників зростання. До того ж в порівнянні з контрольними показниками поросята споживали на 60% більше комбікормів.

Результати цього дослідження можуть мати важливе практично значення, особливо в світлі змін в області ветеринарного законодавства, які відбулися в США в минулому році. Ряд антибіотиків був заборонений до застосування у поросят, в зв'язку з чим багатьом виробникам довелося шукати альтернативні практики годування.

За матеріалами All About Feed

Більше новин
Ферма на Хмельниччині знищить 500 свиней через АЧС
15-квіт-2019

На Хмельниччині зареєстрували захворювання свиней на африканську чуму свиней. Через це на фермі знищать більше 500 голів свиней.

Про це повідомляють в Головному управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

«Спалах АЧС зафіксовано в ТОВ «Оболонь Агро» в селі Почапинці Чемеровецького району. 9 квітня в господарстві захворіло дві свиноматки. До нас надійшло звернення від ветлікаря про те, що вони не піддаються лікуванню. Тварини загинули. Спеціалісти, які виїхали на місце події, відібрали біоматеріал та направили на дослідження до Хмельницької державної регіональної лабораторії. І вже лабораторно у свиней підтвердили діагноз АЧС», — розповів Олександр Садов’юк, заступник начальника управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

За його словами, зараз уже затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду. На засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії вогнищем АЧС визнано територію ферми в селі Почапинці. Ще два села – Почапинці і Садове увійшли до загрозливої зони. 10-кілометрову зоною довкола вогнища АЧС визнали зоною нагляду.

«Усе поголів’я свиней, а це 547 голів, уже завершують знищувати. В селах, які потрапили до зони захисту, очікуємо, коли пройде інкубаційний період, населенню буде запропоновано здати тварин за забійні підприємства», — каже Олександр Садов'юк.

Зазначає, що останній спалах африканської чуми на Хмельниччині був зафіксований минулого року в цьому ж населеному пункті. Щоправда, не на фермі, а в приватному господарстві.

PigUA.info за матеріалами ye.ua

Детальніше
Україна готує план Б у разі неможливості деблокади морських портів — Тарас Висоцький
16-черв-2022

Яка ситуація з заблокованими морськими портами України; що наша держава робитиме, якщо не зможе продати зерно за кордон; яка ситуація з цінами на продукти в Україні, — ці теми перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький прокоментував в ефірі загальнонаціонального марафону на телеканалі Рада.

Стосовно ситуації з транспортуванням зернових через морські шляхи, то, як підкреслив Тарас Висоцький, керівництво нашої держави продовжує спільно з міжнародними партнерами (ООН) працювати в цьому напрямі.

«Сама ідея важлива і потрібна, без неї ми не зможемо реалізувати увесь експортний потенціал. І, зрозуміло, що для цього потрібно мати декілька факторів: це й достатньо протикорабельної зброї, і забезпечений гарантований військовий супровід. Тому продовжується робота в цьому напрямі. Коли будуть кінцеві узгоджені Україною деталі, можемо повідомити», — зазначив він.

Щодо того, наскільки швидко можна розмінувати узбережжя, то, як пояснив перший заступник Міністра, є багато чинників, які наразі не дозволяють оцінити, як швидко це може статися. «Це залежатиме від того, на якому етапі буде війна. Наша перемога — це зовсім інша швидкість. Якщо продовження бойових дій, це інші ризики. Тому усе варіюватиметься від зовнішніх факторів. Механізми є і досить швидкого розмінування, і навпаки. Тому горизонт важко окреслити», — розповів він.

Разом з тим, Україна вже готує додаткові потужності зі зберігання, аби у варіанті відсутності експорту через порти була змога зберігати і минулорічні залишки, і новий врожай, який уже за місяць активно збиратиметься, додав Висоцький.

«Зважаючи на перехідні залишки з минулого року і на прогноз врожайності цього року, може бути дефіцит в межах 10−15 млн тонн. Тому зараз як план Б для зберігання збіжжя, в разі неможливості швидкого експорту, завозяться мобільні елеваторні банки та рукави, аби мати в резерві потенційне обладнання для зберігання цих додаткових тонн», — розповів він.

Загалом в Україні є тисячі елеваторних потужностей, і вони розподілені по всій території України.

«Щодо цін на с/г продукцію, то є елемент сезонності. Якщо ми говоримо про групу садівництва — овочі, плоди, ягоди, — то ми наближаємося до сезону дещо менших цін. Наближається збір урожаю. Як мінімум до кінця жовтня передумов для зростання цін немає. Аналогічно класично в цей період також збільшуються надої корів та дещо дешевшає молочна продукція. Тому, якщо не буде макровикликів, як-от подальшого зростання цін на пальне чи інших факторів, які можуть впливати на ціну, суто з точки зору аграрного циклу, передумов для підвищення цін наразі немає», — прокоментував Висоцький також і цінову ситуацію на продовольство в Україні.

minagro.gov.ua

Детальніше
У 2021 році відзначається тенденція до збільшення обсягів закупівлі сільгосптехніки
23-лют-2022

Зростання цін на зернові і зернобобові у 2021 році позитивно вплинуло на вітчизняний ринок сільськогосподарської техніки.

Про це повідомив Ярослав Навроцький, к.е.н., старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Зростання цін на зернові і зернобобові: до 177,8 $/т (+18,8%) у 2020 році та до 231,5 $/т (+30,2%) у 2021 році; олійні: до 402,6 $/т (+25%) у 2020 році та до 630,8 $/т (+56,7%) у 2021 році позитивно вплинуло на вітчизняний ринок техніки», — розповідає науковець.

За його словами, цей ринок значною мірою залежить від цінових коливань на продукцію сільського господарства, зокрема, експортоорієнтовані культури. Зокрема, у 2017 році відбулося зростання цін порівняно з 2016 роком на зернові (+6,2%) та олійні культури (+1,4%). Це дало можливість вітчизняним аграріям придбати у 2017 році 3229 комбайнів, а у 2018 році — 2197 машин.

«Після незначного зниження цін на олійні (‑1,8%) у 2018 році наступного — 2019 року відбулося більш відчутне падіння цін на зернові та зернобобові — до 149,7 $/т (‑5,7%) та насіння олійних культур — до 332 $/т (‑6%). Кількість придбаних у цей період комбайнів зменшилася: 2147 — у 2019 році, 1936 — у 2020 році», — додає Навроцький.

Зауважимо, що зі зростанням цін на зазначені сільгоспкультури у 2020/21 роках у минулому році в Україну загалом імпортовано 3029 одиниць комбайнів із 17 країн світу та Європейського Союзу. Їх митна вартість склала $ 283,8 млн.

«Безумовним лідером серед топ‑5 країн — виробників комбайнів, що імпортуються до України, є Німеччина. На її території розміщені виробництва таких світових брендів як John Deere та Claas. У 2021 році українські аграрії закупили 1030 одиниць комбайнів зазначених компаній митною вартістю $ 150,5 мл», — коментує експерт.

Друге місце за вартістю закуплених комбайнів посідає Бельгія, де налагоджене виробництво потужних дорогих роторних комбайнів New Holland серії CR. Торік було імпортовано 206 таких комбайнів митною вартістю $ 45,8 млн. На третьому місці — і за кількістю (433 комбайни), і за митною вартістю ($ 41,2 млн) — Сполучені Штати Америки, де виробляються потужні роторні комбайни Case IH, John Deere та інших брендів.

«Комбайни Польського виробництва New Holland серій ТС, CX та CH посідають четверте місце за вартістю — $ 17,6 млн за 120 імпортованих комбайнів», — підкреслює Ярослав Навроцький.

Водночас, значне місце в імпорті займають комбайни, країна походження яких невідома. У 2021 році за кількістю ввезених комбайнів — 1024 — вони лише на кілька одиниць поступаються Німеччині, але їх митна вартість складає лише $ 11,5 млн. З огляду на те, що митна вартість:

  • 997 одиниць не перевищує $ 53,6 тис.;
  • 17 одиниць знаходиться в діапазоні $ 53,6−107,2 тис.;
  • 9 комбайнів — в межах $ 107,2−214,4 тис.;
  • лише 1 комбайн — $ 268 тис.

«Можна зробити висновок, що переважна більшість цієї техніки нижчої якості або вже була в експлуатації. В цілому імпорт зернозбиральних комбайнів протягом останніх п’яти років можна охарактеризувати стабільністю попиту серед українських аграріїв, надання ними переваги одним і тим же брендам, походженням з вищезгаданих країн. При цьому найбільш затребуваною є німецька високоякісна та дорога техніка, яка в час підйому — 2017 та 2021 роки — лідирує за обсягами імпорту і в грошовому, і в кількісному виразі. Але в період економічного спаду — 2018/20 роки — вітчизняні аграрії змушені надавати перевагу більш дешевій та вживаній техніці, у тому числі з країн, походження яких не визначено», — підсумував науковець.

Детальніше
Туреччина може припинити імпорт ВРХ та овець з України
16-серп-2019

Тваринники в Туреччині закликають владу припинити імпорт худоби та підтримати їх бізнес. Несприятливі економічні умови посилили інфляцію, а разом з цим і виробничі витрати турецьких фермерів, тому зараз вигідніше закуповувати ВРХ та овець за кордоном. Якщо вимоги турецьких фермерів буде виконано, українські експортери великої та малої рогатої худоби втратять важливий ринок збуту.

Чисельність ВРХ в Туреччині за 2018 рік зросла майже на 7%, досягнувши 17,2 млн, тоді як поголів’я овець і кіз збільшилося більш ніж на 4% і досягло 46,1 млн. Кількість тварин у країні зростає з кожним роком, навіть незважаючи на те, що споживання м’яса падає. У першому кварталі 2019 року споживання червоного м’яса в Туреччині зменшилося на 18,6% порівняно з попереднім кварталом і на 16,5% порівняно з тим же кварталом минулого року.

Тим не менш, Туреччина залишається одним з головних імпортерів великої рогатої худоби, оскільки уряд продовжує купувати худобу за кордоном та продавати м’ясо за цінами нижчими, ніж пропонують внутрішні виробники. Для місцевого виробника виробничі витрати на один кілограм яловичини становлять близько 27 лір, але через дешевий імпорт середня ринкова ціна становить 25-26 лір.

Минулого року Туреччина імпортувала 1,2 млн. голів великої рогатої худоби. За цим показником країна зайняла друге місце в світі, після США. У цьому році Туреччина обмежила або зупинила імпорт живої худоби з деяких європейських країн, таких як Ірландія, але для більшості колишніх постачальників ринок країни залишається відкритим.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок