Годівля позитивно впливає на показник тільності

12-лист-2018

В Університеті штату Вісконсін (Медісон) переконані, що покращення годівлі у сухостійний період має значний вплив на корову ще довготривалий період після отелення. Професор університету Міло Вілтбанк окреслив шляхи впливу годівлі на відтворення тварин.

«Результати останніх досліджень свідчать про те, що додавання упродовж останнього місяця тільності вітаміну Е до раціону корів, які відчували незначний дефіцит у ньому, вплинуло на зменшення випадків затримання посліду та мертвонародження при одночасному підвищенні відтворювальної здатності тварин», — зазначає Вілтбанк.

В ході ретроспективного дослідження вчені помітили значне зниження заплідненості корів, що втратили значну масу тіла упродовж 21 дня після отелення. Корови, які набирали масу тіла показали високий показник заплідненості — 78% — у період 70 днів після штучного осіменіння порівняно з 23% тварин, які втрачали вгодованість.

В іншому дослідженні раціони з високим вмістом неструктурних вуглеводів спричинили зниження показника тільності корів порівняно з раціонами із високим вмістом грубих кормів. Крім того, вчені виявили, що оптимізація вмісту амінокислот, зокрема метіоніну, також зменшує випадки мертво народження серед дійних молочних корів.

За словами професора, годівля відіграє важливу роль у відтворенні, але не слід надавати їй надмірного значення.

milkua.infoза матеріалами Hoard's

Більше новин
В уряді назвали три основні фактори, які забезпечать сталий розвиток аграрного експорту
09-квіт-2019

Державі необхідно знизити залежність від сировинного аграрного експорту за рахунок збільшення в його структурі частки продукції з високою доданою вартістю.

Про це повідомив генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства аграрної політики і продовольства України Олександр Жемойда.

«Логіка рішення: стимулювання розвитку інтегрованих виробничо-збутових структур, а також горизонтальної та вертикальної кооперації суб'єктів господарювання АПК/ забезпечення доступу до фінансових інструментів експортної торгівлі/підтримка процесу модернізації переробних підприємств/подолання галузевого дисбалансу в сільському господарстві за рахунок стимулювання розвитку тваринництва. В даному контексті хочу відзначити створення в Україні Експортно-кредитного агентства. Основна роль агентства — кредитування і страхування експортних операцій, коли держава фактично дає іноземному замовнику кредит на покупку української продукції», — зазначив Жемойда.

Друге завдання — диверсифікація цільових експортних аграрних ринків, а також подальша інтеграція вітчизняного аграрного сектора в світовий ринок.

«Логіка рішення: активізація процесу підготовки та ратифікації міжурядових торгово-економічних угод/відстоювання преференцій для української аграрної продукції/відкриття доступу для української продукції на нових експортних ринках (прискорення процедур національної сертифікації, ліцензій тощо.)/Усунення можливих бюрократичних перепон і мінімізація людського втручання», — додав Жемойда.

Третя мета — наближення українських стандартів якості та безпеки продовольства до міжнародних вимог. Для досягнення результату експерт пропонує наступні кроки:

гармонізація вітчизняних стандартів якості і безпеки продовольства європейським нормам

впровадження базової складової системи менеджменту безпеки харчової продукції НАССР

усунення бюрократичних перепон і спрощення процедури сертифікації продукції.

unn

Детальніше
Україна нарощує імпорт свинини із ЄС
09-серп-2022

У червні 2022 року Україна імпортувала 9 000 т свинини, що у 4 рази більше порівняно з червнем 2021 року, оскільки країна продовжує боротися із перебоями внутрішнього виробництва.

За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) імпорт свинини в Україну підскочив на 46% порівняно з травнем 2022 року. Країна імпортує свинину з Європейського Союзу, переважно з Польщі, Данії та Нідерландів.

Зміни у оподаткуванні
Певною мірою зростання імпорту свинини пов'язане з рішенням уряду відновити з 1 липня ПДВ та мита на імпорт свинини, пояснив аналітик УКАБ Максим Гопко. У зв'язку з цим, деякі імпортери поспішили зробити запаси свинини.

Попередні роки Україна мала квоту на безмитний імпорт 20 000 т свинини на рік. Для стабілізації внутрішнього ринку цього року було скасовано ПДВ та імпортне мито на свинину, тому у січні-травні Україна імпортувала 22 300 т свинини.

Свиноферми, які постраждали від воєнних дій

Іншим важливим фактором, що сприяє зростанню імпорту, є падіння внутрішнього виробництва, оскільки свинарі зі східних та південних регіонів України були змушені тимчасово піти з ринку, каже Гопко. Внаслідок цього оптові ціни різко зросли, додав він.

До 20% свинарських потужностей в Україні зараз перебувають на територіях, контрольованих російськими військами. Крім того, численні ферми в інших частинах України страждають від численних проблем, таких як відключення електрики та нестача робочої сили.

Дешевші корми

«Найближчим часом ціни на свинину та інші [продовольчі] товари в Україні зростатимуть через високу інфляцію. Але вартість м'яса суттєво залежить від ціни на корми, які в Україні залишаються дешевшими порівняно із середньосвітовими. Крім того, збільшення імпорту в червні підтримає внутрішній попит і не дозволить цінам швидко зростати», — додав Гопко.

У червні Асоціація «Свинарів України» повідомила, що ціна на комбікорм у деяких регіонах України впала майже вдвічі через близькість воєнних дій.

Ціни впали через надлишок пропозиції, оскільки Україна виробляє більше зерна, ніж може потребувати внутрішній ринок, і фермери на південному сході часто поспішають позбутися запасів зерна, щоб отримати гроші на підтримку роботи.

З іншого боку, пошук кормів у деяких регіонах став складним завданням для свинарів через руйнування транспортної інфраструктури та логістичного хаосу, повідомили в галузевій  асоціації.

pigprogress.net

Детальніше
Що дасть державі єдиний реєстр одноосібників
18-груд-2018

Держава не знає, хто працює на агроринку. Через це не може пояснити суті реформ та ефективно розподілити дотації на худобу. Виправити це хочуть створенням єдиного Державного аграрного реєстру.

Зараз в Україні нема повної бази даних про наших аграріїв. Держстат за звітами місцевих адміністрацій та підприємств підраховує обсяг виробленої продукції та приблизне число агровиробників. Мінагрополітики веде облік отримувачів держпідтримки та суму виданих агродотацій на основі власних даних та звітів держбанків. При цьому державні структури навіть не мають єдиної оцінки «тіньового» агровиробництва: наприклад, в Мінекономрозвитку стверджують, що рівень «тінізації» АПК сягав 9% у І кварталі 2018 року, а в Національному банку стверджують, що «тіньові» продажі агропродукції суттєво впливають на курс валют в країні.

Через це аграрне міністерство хоче покращити систему збору даних про агровиробництво, тому готує законопроект про появу єдиного Державного аграрного реєстру. Розробити його Мінагрополітики планує до кінця цього року, коли документ подадуть до ВР поки невідомо. Планується, що Державний аграрний реєстр працюватиме в електронній формі. Зареєструватись у такій базі дані зможуть безплатно усі агровиробники, стимулом до реєстрації стане спрощення сплати податків. При цьому Державний аграрний реєстр використовуватимуть для консультування землеробів, комунікації чиновників Мінагрополітики із аграріями та організації торгів продукцією малих виробників. Створити такий реєстр допоможе Європейський Союз в рамках проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», розповів заступник міністра аграрної політики Віктор Шеремета.

У свою чергу, за словами урядовця, поява Державного аграрного реєстру потрібна для створення Державного виплатного агентства. Такій установі хочуть передати управління всіма програмами держпідтримки АПК. При цьому заявки аграріїв на виплату дотацій задовольнятимуть в «автоматичному режимі», без участі чиновників. У такий спосіб Мінагрополітики планує зняти претензії аграріїв щодо «ручного розподілу» дотацій, коментує Шеремета.

Поки що, за підсумками 2017 року Держстат говорив про 76,59 тисяч аграрних підприємств в Україні, з яких крупних — 18, середніх — 2,39 тисяч, малих — 74 тисячі. За результатами 10 місяців 2018 року Держстат говорить про 4,03 млн господарств населення, що цьогоріч зокрема дали врожай у 14,09 млн тонн зернових та бобових культур. Із цих даних випливає, що нині агровиробництвом займається кожен третій із 13 млн жителів українських сіл, 56% з яких — жінки.

Нагадаємо, що ВР уже прийняла в липні цього року для легалізації «одноосібників» законопроект № 6490-д. Документ передбачає, що сімейна ферма може зареєструватись як фізична особа-платник четвертої групи спрощеного податку за умови, якщо господарство не наймає сторонніх робітників. Таке господарство отримає пільгу із сплати ЄСВ на кожного члена сімейного ФГ. Завдяки цьому, вважають автори законопроекту, із «тіні» мають вийти від 0,2 до 1,2 млн господарств, що обробляють 2−20 га ріллі, і на які припадає до 80% продажів овочів, 60% продажів м’яса та 40% продажів молока.

Реєстративна інформативність

Поки держава не знає, скільки всього українських аграріїв, вона не може оптимально розподілити агродотації та вирішити проблему із підтримкою земельної реформи та наповнення податками місцевих бюджетів, каже голова Укрдержфонду підтримки фермерських господарств Юрій Апальков. Службовець пояснює: цьогоріч одноосібники на утримання молодняку ВРХ мали отримати 0,7 млрд грн дотацій. Чиновники Мінагрополітики не мали контактних даних господарств-майбутніх отримувачів виплат, тому про програму розповідали виключно через регіональні ЗМІ, а не, наприклад, працівників районних управлінь агропромислового розвитку. Так у І півріччі лише три тисячі одноосібників тримали субсидію на ВРХ, хоча до 1 жовтня число отримувачів дотації виросло одразу до 103 тисяч, а сума до виплати виросла до 144,3 млн грн на 176 тисяч голів худоби. Якщо ж опиратись на Держстат, то число отримувачів дотацій на ВРХ могло бути значно більше: за статистикою, селяни мають 2,5 млн голів ВРХ, що удвічі більше від промислових агропідприємств.

Оскільки єдиного реєстру «одноосібників» нема, то пояснювати селянам суть урядової концепції земельної реформи доводиться розповідати також лише через регіональні ЗМІ. Нагадаємо, Кабмін хоче дозволити купівлю ріллі лише фізичним особам, і не більше 200 гектарів «в одні руки». А поки регіональні ЗМІ мають вузьку аудиторію, то й ідея зняття «земельного мораторію» не має широкої підтримки у власників паїв та дрібних агровиробників, бідкається Шеремета. Слова урядовця підтверджує соціологічне опитування компанії GfK у жовтні 2018 року. Дослідження свідчить, що 35,3% опитаних селян не мають чіткого ставлення відносно ідеї запуску ринку землі. При цьому лише 5% респондентів заявили, що мають достатньо інформації про суть земельної реформи.

Окрім цього, коментує Апальков, відсутність повної бази даних по дрібних агровиробниках та «одноосібниках» не дає можливості перевірити тезу про значну кількість «тіньових» агровиробників, які не доплачують податки до місцевих бюджетів. У ДФС стверджують, що за 2014−2017 роки площа ріллі, з якої сплачують земельний податок, скоротилась удвічі або до 18 млн га. Такий факт фіскали пояснють значною кількістю «тіньовиків».

Записи без посередників

Створити єдиний державний реєстр агровиробників Україні потрібно також, аби українська аграрна політика в цілому відповідала стандартам ЄС, каже експерт Офісу підтримки реформ Мінагрополітики Олександр Митченок. Фахівець пояснює: регламенти ЄС № 1306/2013 та № 1307/2013 передбачають повну реєстрацію усіх наявних фермерських господарств. При цьому уряди країн ЄС обліковують фермерів за розміром доходу та величиною земельного банку. Це потрібно аби спрогнозувати видатки на агродотації із бюджету Євросоюзу, каже керівник проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Мілнз.

Окрім цього, європейські країни укладають об'єднані бази даних про агровиробників для того, щоб уряди могли контактувати із землеробами напряму, без посередників із аграрних асоціацій чи фермерських кооперативів. «Реєстрація посилює комунікацію між виробниками та державою, підвищує довіру між ними, дозволяє визначити конкретні потреби виробників та розробити ефективну фінансову підтримку», — доповнює керівник групи сільського господарства Групи підтримки ЄС України Маркус Клінглер.

У свою чергу Європейський Союз має свою вигоду допомогти Україні із укладенням єдиного реєстру агровиробників: так ЄС зможе повністю оцінити обсяг конкуренції для тамтешніх місцевих сімейних ферм, особливо якщо українські одноосібники почнуть продавати свою продукцію на експорт, або ж якщо Україна стане членом ЄС. Також, за потреби, підкоригувати свою аграрну політику, свідчать слова Мілнза. Наявна статистика говорить, що сімейне фермерство є основою агровиробництва в ЄС лише завдяки значним податковим послабленням.

Наприклад, нині в країнах Євросоюзу сумарно налічується 9,6 млн сімейних ферм, на які припадає 69,7% всієї худоби ЄС та дві третини всієї ріллі ЄС, або ж 116 млн гектарів. При цьому 34,5% від усіх сімейних ферм Європи припадає на Румунію, 13,6% — на Польщу, та 9,4% — на Італію. Середній розмір сімейної ферми в ЄС становить менше 10 гектарів, хоча середнє сімейне ФГ у Великобританії має 73 гектари.

Цікаво, що 30% сімейних ферм ЄС, або 2,3 млн господарств декларують прибуток менший за 1,5 тисяч євро на рік: такий рівень заробітків дає право у спрощеному режимі вести фінансову та податкову звітність. Хоча в Голландії взагалі не оподатковують річний дохід фермерського господарства до 4,6 тисяч євро, в Німеччині — 7,6 тисяч євро, у Португалії — до 22,6 тисяч євро. Доходи землеробів Польщі взагалі не оподатковуються, тамтешні фермери сплачують лише фіксований «сільський податок» на їхню ріллю, в розмірі 154 злотих або ж 1076 гривень за гектар (для порівняння: мінімальне податкове навантаження на легального агровиробника в Україні, складає 1400 гривень на гектар).

agravery.com.

Детальніше
На Львівщині відкриють завод із виробництва преміксів за 4 млн євро
23-квіт-2021

У селі Хильчиці Золочівського району відкриють завод з виробництва вітамінно-мінеральних сумішей (преміксів) для сільськогосподарських тварин. Його вартість становить 4 млн євро. Почати виготовляти продукцію планують вже наприкінці місяця.

Власником нового заводу є українсько-нідерландське підприємство Koudijs Ukraine (Коудайс Україна). У Хильчицях компанія вже має завод з переробки сої і соняшника та виробництва кормів для птахівництва і свинарства. На новому об'єкті планують виготовляти мінерально-вітамінні суміші для годівлі сільськогосподарських тварин - великої рогатої худоби, кролів, свиней, курей-бройлерів тощо.

Завод вже збудований, на нього завезли сучасне імпортне обладнання, яке монтували під наглядом інженерів з Нідердандів та Польщі. Наразі триває його наладка, у разі вдалого завершення всіх процедур запустити виробництво преміксів мають наприкінці квітня або на початку травня.

У Koudijs Ukraine свій новий преміксовий завод називають найсучаснішими в країні.

«В Україні є виробництва схожої продукції. Наприклад, на Дніпропетровщині є величезний завод, збудований 5-6 років тому. Але прогрес у цій галузі не стоїть на місці. На нашому заводі буде найновіше обладнання, яке дозволить виготовляти продукти високої якості», – розповів в коментарі ZAXID.NET

комерційний директор компанії Дмитро Бурбан.

Заявлена потужність заводу – 1,5 тис. тонн готової продукції на місяць. Компанія планує постачати її насамперед на внутрішній ринок, проте у подальшому можливо частину преміксів продаватимуть за кордон.

«Ця інвестиція задумувалася насамперед для заповнення потреб українського ринку (тваринництва і птахівництва), оскільки він останнім часом добре розвивається. Цей завод також матиме всі необхідні сертифікати для експорту, тож ми передбачаємо, що частину продукції відправлятимемо на експорт», – повідомив Дмитро Бурбан.

За його словами, новий завод – повністю автоматизований, тому потреби у великій кількості працівників вони не мають. Планується, що сукупно на двох виробництвах у Хильчицях працюватимуть близько 210 людей.

Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарними власниками ТОВ «Коудайс Україна» є львівський підприємець Федір Шопський та підприємець з Нідердандів Хендрік Ентоні Де Хойс, засновником – ТОВ «Д-Мікс». Компанія входить до складу міжнародної корпорації Royal De Heus, що спеціалізується на виробництві і реалізації кормів для свійських тварин.

ZAXID.NET

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок