Контроль популяції дикого кабана може допомогти у боротьбі з АЧС — дослідження

В Україні вже цього тижня при обласних державних організаціях запрацюють робочі групи з врегулювання проблемних питань при реєстрації фермерами податкових накладних. Така ініціатива реалізується за результатами обговорень з аграрними асоціаціями під час засідань робочої групи з оперативного вирішення питань, пов’язаних з оподаткуванням в аграрному секторі.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Ідея створення робочих груп при ОДА в тому, щоб працювати на випередження. Фермери, зіткнувшись з проблемами в оформленні податкових накладних, матимуть змогу на місцях отримати консультаційну підтримку. Проблематика буде розглянута, зафіксована та додана до розгляду відповідної скарги комісією. Крім того, робочі групи матимуть дораницьку функцію, адже часто помилки допускаються виробниками через незнання. Це гарний інструмент поширення знань і інформації», — зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Наразі відповідні робочі групи сформовані у 17 регіонах при обласних державних адміністраціях. Ще 7 робочих груп — у процесі створення. Вже з 15-го жовтня всі аграрні асоціації зможуть в своїх областях звернутися до таких податкових штабів за консультацією.

Основними завданнями робочих груп з вирішення податкових питань фермерів є:

сприяння взаємодії органів влади у врегулюванні проблемних питань, пов’язаних із реєстрацією податкових накладних фермерськими господарствами;

організація та проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед фермерських господарств щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

аналіз можливих ризиків, які виникають у сфері реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами;

комплексний аналіз фінансово-економічних чинників відповідної області, що впливають на діяльність фермерських господарств та можуть вплинути на ситуацію з блокуванням податкових накладних;

напрацювання шляхів, механізму і способів вирішення проблемних питань, що виникають при реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами тощо.

Велика кількість випадків COVID-19 на м’ясокомбінатах у різних країнах зменшує рівень довіри споживачів до галузі. В умовах нестабільності та змін на ринку галузь потребує технологій, що дозволять зменшити рівень контакту працівників з харчовими продуктами.

М’ясна промисловість США повинна зробити наступний крок у автоматизації та зменшити потребу в персоналі на переробних підприємствах, щоб запобігти подальшим перебоям у ланцюзі поставок. У статті, опублікованій в The Hill, Річард Хадсон, співголова та засновник двосторонньої робочої групи «Сільське господарство та сільська Америка», говорить про необхідність швидких змін у галузі.

Багато переробників м’яса вже інвестують у нові технології для подолання майбутніх перебоїв у ланцюгах поставок, пов’язаних з інфекційними захворюваннями. Tyson Foods, одна з компаній, що зазнали важких наслідків кризи COVID-19, заявила, що робить акцент на тестуванні та розробці автоматизованих інструментів для своєї виробничої лінії. Центр автоматизації виробництва компанії був відкритий у серпні 2019 року і має на меті розширення автоматизації конвеєрів. Зараз там працюють над автоматизованою системою знежирення курятини. Компанія вже вклала в систему роботизації виробництва 500 млн доларів.

Meat-Inform

Найбільша європейська асоціація фермерів  і кооперативів Копа-Когека (Copa-Cogeca) піддала нищівній критиці наміри ЄС і України розширити торгівельну співпрацю у контексті підготовчої роботи комісії з підготовки поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (Dcfta).

Про це заявив генеральний секретар Копа-Когека Пекка Песонен у листі Сабіні Вейанд, генеральному директору ЄС з торгівлі Європейської комісії.

Як йдеться у листі, асоціація фермерів і кооперативів виступає проти надання будь-яких подальших пільг для товарів, що експортуються Україною або відновлення автономних торгових заходів.

Пекка Песонен нагадав, що сільськогосподарське співтовариство Європи вже постраждало від наслідків введення санкцій проти РФ і прямі втрати виробників вже досягають понад 10 млрд євро. Наразі ситуація ускладнюється значним падінням цін на деякі сільськогосподарські товари і карантинними заходами, пов’язаними з пандемією.

Також зазначається, що останні митні дані показують, що українські компанії в повній мірі скористалися можливістю, яка була надана в межках Угоди про асоціацію з ЄС. Отже, потенційне збільшення пільгових тарифних квот буде мати прямий негативний вплив на ринки сільськогосподарської продукції Союзу.

Крім того, він додав, що за останні три роки Європейський Союз став найбільшим імпортером кукурудзи в світі. Імпортні обсяги замінили зростання європейського виробництва, що чинило тиск на внутрішні ціни на кукурудзу і рикошетом «вдарило» по ринку ячменю. Дві третини об'єму кукурудзи ЄС імпортує саме з України. З огляду на це, Україні не потрібні нові тарифні квоти або відновлення автономних заходів.

«У зерновому секторі ми стикаємося з несприятливим комерційним середовищем і відсутністю прозорості у діяльності підприємств в Україні. Не можна гарантувати, що український аграрний сектор дійсно отримує вигоду від торгівлі зерном з Європейським Союзом. Збільшення тарифної квоти на пшеницю замість того, щоб змусити два виробничих ринки доповнювати один одного, призведе до посилення конкуренції на ринку ЄС», — сказав пан Песонен.

glavcom.ua

Вся посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2017 року очікується на рівні 26,9 млн га, що на 152 тис. га більше показника 2016 року.

Зерновими культурами засіяно 14,3 млн га (53% до всіх посівних площ). З них: ярі зернові та зернобобові культури (з кукурудзою) - 7,17 млн га, озимі на зерно – 7,15 млн га.

У розрізі ярих зернових площі складають:

- пшениця – 177 тис. га,

- ячмінь – 1,59 млн га,

- овес – 199 тис. га

- горох – 386 тис. га або 117%;

- кукурудза на зерно - 4,47 млн га;

- гречка – 154 тис. га;

- просо – 54 тис. га.

Із озимих культур:

- озима пшениця - 6103 тис.га ;

- жито - 169 тис.га ;

- озимий ячмінь - 872 тис.га ;

- озимий ріпак - 858 тис.га.

Із технічних культур:

- цукрові буряки - 313 тис. га;

- соняшник - 5,6 млн га;

- соя –1,88 млн га.

Перед початком збиральної кампанії, технічний парк АПК нараховує 312 тис. од. тракторів та понад 52 тис. од. зернозбиральних комбайнів.

За даними областей за 4 місяці 2017 року аграріями придбано 3218 од. техніки на суму близько 3,4 млрд грн. У тому числі:

- тракторів – 822 од. (1,2 млрд грн),

- зернозбиральних комбайнів – 173 од. (598,7 млн грн),

- ґрунтообробної техніки – 601 од. (258,4 млн грн),

- посівної техніки – 409 од. (411,5 млн грн)

- іншої техніки і обладнання – 1213 од. (881,5 мільйонів гривень).

У 2016 р. придбано 9995 од. на суму 10,4 млрд гривень.

Прес-служба Мінагрополітики