Конкуренція на світовому ринку кормових культур загострюється

Таким привілеєм зможуть скористатися підприємства-учасники Асоціації «Свинарі України», що працюють на деокупованих територіях чи в регіонах, що найбільше постраждали від військової агресії рф.

Програма реалізується за підтримки Міністерства сільського господарства США, яку АСУ здобула, перемігши в конкурсі грантових заявок. У фокусі проекту –- покращення контролю здоров’я свиней в умовах війни.

Програма моніторингу – лише один із напрямів діяльності. Її складали кращі вітчизняні ветеринари та спеціалісти лабораторії Biosafety-Center (Дніпропетровська обл.), що здійснюватиме дослідження. Програма включає комплексні дослідження на низку респіраторних та шлунково-кишкових патогенів, а також визначення чутливості до протимікробних препаратів. Програмою передбачено триразовий забір і дослідження зразків упродовж року.

Серед учасників підприємства з областей, що найбільше постраждали від військової агресії рф. Програма стартує у листопаді цього року.

Асоціація «Свинарі України» 

Запропонований Міністерством аграрної політики та продовольства України механізм компенсації процентних ставок за цільовими кредитами під реконструкцію тваринницьких комплексів дозволить уникнути скорочення виробництва і погіршення ситуації в галузі.

Про це заявив голова Ради Директорів агрохолдингу KSG Agro Сергій Касьянов.

На його думку 2017 рік став складним періодом у розвитку галузі.

Читайте також: Євросоюз виставив Росії рахунок за свинину

«Справа не тільки в АЧС, яка привела до скорочення поголів’я свиней і збільшила незадовільний попит на якісну свинину. Основною проблемою тваринництва, і, зокрема, свинарства стала фактична відсутність внутрішніх джерел фінансування і недоступність дешевих кредитних ресурсів. Ферми ВРХ і свинокомплекси — інвестиційно ємні проекти, терміни окупності тут за українськими мірками значні — 5-7 років. Відсутність фінансування вже призвело хоча і до незначного, але скорочення виробництва на 0,1%», — говорить він.

Касьянов вважає запропонований Мінагродом механізм компенсації процентних ставок по кредитах на реконструкцію або будівництво нових тваринницьких комплексів — своєчасним і ефективним заходом, спрямованим на досягнення зростання в галузі.

На думку Касьянова, найбільш важлива умова держпідтримки — прозорий механізм розподілу коштів держпідтримки.

«На відміну від корумпованих чиновників, які звикли за „мзду“ виділяти фінансові ресурси наближеним бізнесменам, банки будуть відбирати проекти ретельно і за прозорими процедурами. Вони не будуть кредитувати ризиковані стартапи або „липові“ проекти», — сказав глава ради директорів KSG Agro.

PigUA.info за матеріалами agroportal.ua

Уряд Великої Британії хоче дозволити редагувати гени сільськогосподарських культур та худоби, що було обмежено правилами Євросоюзу.

Про це передає The Guardian, пише agronews.ua.

«Редагування генів має можливість використовувати генетичні ресурси, які надала мати-природа, для розв’язання проблем нашого часу. Йдеться про племінні культури, які мають кращі показники, зменшують витрати фермерів та вплив на навколишнє середовище, а також допомагають всім нам адаптуватися до викликів кліматичних змін», — розповів Джордж Юстіс, державний секретар з питань навколишнього середовища, продовольства та сільського господарства,

Наразі департамент Юстіса вже оголосив початок консультацій з цього приводу.

Редагування генів передбачає розділення та зрощування ділянок ДНК в межах одного геному, щоб здійснити зміни, які раніше були можливі лише завдяки тривалій вибірковій селекції рослин і тварин. Цей процес відмінний від генетичної модифікації, яка передбачає введення ДНК одного виду в інший, і який надалі планують майже повністю заборонити.

Такий підхід, на думку вчених дозволить вирощувати більш витривалі та поживні сорти. Зокрема, можна буде виростити безглютенову пшеницю, овочі та фрукти, стійкі до хвороб. Також редагування генів може вивести стійку до хвороб худобу.

Як відзначив професор Кембриджського університету Девід Болкомб, запропонований метод редагування генів передбачає внесення тільки незначних змін, а отже мало відрізняється від традиційної селекції.

Водночас деякі захисники навколишнього середовища висловили побоювання, що послаблення правил може призвести до зниження добробуту тварин, наприклад, якщо технологія, що передбачає швидший ріст тварин призведе до погіршення їхнього здоров’я або умов утримання.

Окрім того, активісти наголошують на необхідності захистити права тих споживачів, які не хочуть вживати модифіковану продукцію.

В Україні завершено збирання ранніх зернових та зернобобових культур  на площі 9,6 млн га (100%) і намолочено 37,3 млн тонн зерна. 15 областей продемонстрували найвищу врожайність за весь період незалежності України. За результатами жнив, вперше зафіксовано найвищу врожайність ячменю, жита та ріпаку.

«Попри несприятливі погодні умови, галузь вийшла на високі показники врожайності, за деякими культурами – на найвищі за роки незалежності. Ми зберігаємо попередні прогнози щодо врожаю, рівень якого повністю забезпечить продовольчу безпеку держави та генерує ресурс для експорту, співставний з минулорічним », - відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. Він нагадав, що в минулому році аграрії досягли найвищого серед усіх галузей рівня рентабельності (31,6%) і в поточному сезоні, з урахуванням поступового зростання світових цін на сільгосппродукцію, є підстави для збереження високих показників прибутковості аграрного бізнесу.

Так, за результатами збирання ранніх зернових і зернобобових, намолочено ячменю – 8,6 млн тонн при середній урожайності 34,3 ц/га, зібрано жита – 471 тис. тонн при урожайності 28,3 ц/га, та намолочено ріпаку – 2,1 млн тонн зерна при урожайності 27,6 ц/га.

Зокрема, у розрізі культур, станом на 28 серпня, зібрано:

- Пшениця – 26,6 млн тонн при урожайності 41,8 ц/га;

- Овес – 487 тис. тонн при урожайності 25,0 ц/га;

- Горох – 1,1 млн тонн при урожайності 26,7 ц/га;

- Гречка – 41 тис. тонн при урожайності 10,8 ц/га;

- Просо – 29 тис. тонн при урожайності 15,1 ц/га.

Окрім того, 15 областей показали найвищу врожайність зернових та зернобобових культур, серед яких ТОП-5:

- Хмельницька – 56,6 ц/га;

- Івано-Франківська – 52,1 ц/га;

- Вінницька – 50,0 ц/га;

- Тернопільська – 49,8 ц/га;

- Чернівецька – 48,8 ц/га.

Найбільший вал зерна намолотили в:

Одеській обл. – 3,8 млн тонн, Запорізькій, Харківській обл. – 2,8 млн тонн, Дніпропетровській обл. – 2,6 млн тонн, Вінницькій обл. – 2,4 млн тонн, Миколаївській обл. – 2,3 млн тонн.

Прес-служба Мінагрополітики