Комп’ютерне сканування тварин визначить породу для їх розведення

Україна входить в ТОП-10 світових лідерів за експортом кількох сільськогосподарських продуктів.

Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, Україна зайняла топові місця у світовому аграрному експорті за результатами 2020 року за такими аграрним продуктами:

1 місце: соняшникова олія — загальна сума експорту склала $5,3 млрд;

1 місце: соняшниковий шрот — $1,1 млрд;

2 місце: ріпак — $1 млрд;

2 місце: просо — $29 млн;

4 місце: кукурудза — $4,9 млрд;

4 місце: ячмінь — $877 млн;

5 місце: пшениця — $3,6 млрд;

7 місце: соя — $690 млн.

З 2001 року після серії спалахів коров'ячого сказу в Європейському союзі були серйозно посилені заходи з контролю якості комбікормів.

Але зараження комбікормової продукції з того часу привело до 60 нових випадків виникнення хвороби, відзначається в звіті Європейського агентства з контролю якості продуктів харчування (EFSA).

За даними EFSA, ні в одному з цих випадків заражене м'ясо не потрапило на продаж. Разом з тим EFSA було доручено визначити джерело зараження в кожному конкретному випадку. І, незважаючи на те що доступні дані по спалахах були сильно обмежені, саме комбікорми були визнані основными «винуватцями» події.

За даними EFSA, в окремих інцидентах джерелом зараження могли виявитися кормові матеріали, імпортовані в ЄС.

В цілому EFSA не очікує, що зазначена проблема в найближчі роки може бути вирішена повністю, оскільки джерела зараження комбікормів і досі зберігаються і, найімовірніше, залишаться ще на протязі декількох років.

MilkUa.info за матеріалами Feed Navigator

Під час Всеукраїнського молочного форуму-2020 віце-президентом АВМ Ганною Лавренюк було запропоновано конкретні кроки, які допоможуть вивести молочну галузь України з критичного становища.

Про це повідомляє інформаційний портал Агрополіт.

Зокрема, Ганна Лавренюк зазначила, що за підсумками січня-вересня 2020 року загальний вал виробництва молока в Україні зменшився на 3,8%, поголів’я ВРХ скоротилося на 6,3%, а на переробку надійшло на 7,1% менше молока. Каталізаторами цих процесів у 2020 році стали кліматичні аномалії та локдаун у зв’язку з Covid-2019.

Основними причинами неефективної комунікації між молочним бізнесом та урядом стали:

• Відсутність МінАПК та діалогу з ринком
• Держпідтримка на будівництво об’єктів не спрацювала
• У законі про обіг земель не враховано потреби тваринницьких ферм
• Зміни клімату призвели до засухи та втрати кормів
• Держава на Сovid-кризу не реагувала

Сегмент молочно-товарних ферм за умови інвестування з боку держави може бути прибутковим та розвиватися. Підтвердження цьому є різниця між зменшенням поголів’я ВРХ та збором молока на користь виробництва. Тому Асоціацією виробників молока було виділено 10 кроків для уряду до вирішення проблем тваринництва:

1. Створення сприятливого юридичного поля. Це внесення до ЗУ «Про обіг земель с/г призначення» інтересів тваринників, а також виконання євроінтеграційних вимог щодо якості та безпеки продукції та нетіньового ведення господарства.
2. Фінансова підтримка будівництва та облаштування ферм та ведення господарства.
3. Створення умов стабільності та прогнозованості. Оскільки термін повернення інвестицій у молочне скотарство складає 10 років, сектору важко працювати в обставинах, де правила гри змінюються кожного року, або навіть у ситуації зміни влади – тричі на рік.
4. Посилення державного приватного діалогу для напрацювання дієвої, ефективної прогнозованої національної програми розвитку молочного скотарства. У тісному діалозі має бути можливість постійно її коригувати, бути гнучкими для того, щоб відчувати ринок.
5. Національний протекціонізм. Це проведення антидемпінгових розслідувань, дзеркальних квот аби захистити місцевих виробників
6. Підвищення купівельної спроможності населення. На сьогодні за статистикою на харчі середньостатистичний українець витрачає 45%. При цьому біля 15% – на молочні продукти. Впродовж останніх 5 років виконується 50% від  фізіологічної норми споживання молока
7. Зниження ставки ПДВ на молочні продукти. Це традиційна практика для країн світу. Для прикладу, Білорусь має 10% ставки ПДВ на харчові продукти. Зниження податку в першу чергу на молочні продукти, але також на інші продукти харчування дозволить відчути перевагу споживачам якісних харчів.
8. Підвищення конкурентоздатності та протидія фальсифікації. Це посилення держконтролю та закупівлі тільки через державні зареєстровані підприємства, а не  ФОПи. Це скоротить постачання до державних їдалень, шкіл та дитсадків фальсифікату. Запровадження диференціації на молочні та імітаційні продукти, аби забезпечити прозоре розуміння споживачам, яку продукцію вони купують та зробити конкурентним ринкове середовище. 
9. Програма підтримки скотарства. Пропонується зберегти всі програми, задекларовані в Постанові уряду №107, як здешевлення генетичної ресурсів (спермо продукції) та здешевлення тваринницьких і зернових об’єктів для господарств, які мають тваринництво у своєму складі, здешевлення кредитів на будівництво та розвиток, дотації на корову (дотування на корову у 2019 році збільшило ВРХ на 33 тис. голів).
10. Здешевлення модернізації будівництва інноваційних переробних потужностей для кооперативних об’єктів.

Цього року Чорноморський регіон став одним з глобальних гравців в аграрній сфері, що дозволяє йому робити істотний вплив на світовий агроринок. У зв'язку з поганим врожаєм основних сільськогосподарських культур в світі, вартість сукупного українського агроекспорту може зрости.

Про це повідомив аграрний експерт Сергій Феофанов, пише «ГолосUA».

«Уже другий рік ми спостерігаємо таке явище в аграрній сфері, як друга зима. У зв'язку з тим, що на початку березня були зафіксовані вкрай низькі температури в США, Канаді, країнах ЄС і Південної Америки, в цьому році спостерігається поганий урожай пшениці, кукурудзи, сої та соняшнику. На тлі цієї картини показники врожаю в Україні — вище світових. Тому ми можемо припускати, що вартість сукупного аграрного експорту з України може збільшитися», — вважає експерт.

За словами Феофанова, Україну явище «другої зими» також зачепило, але за рахунок низьких врожайних показників на світовій арені, українські фермери зможуть дорожче продати основні аграрні культури.

«У цьому році ми спостерігаємо велику кількість ризиків для врожаю в Україні. Це не тільки холодна весна, але і різке зростання температур, яке ми спостерігаємо зараз. Через нетипово високої температури в квітні, волога в ґрунті знаходиться під ризиком швидкого випаровування, що несе небезпеку для врожаю, який в Україні почнуть збирати з середини червня», — вважає Феофанов.

На думку експерта, виграють від продажу врожаю ті українські фермери, які зробили ставку на грамотну структуру посіву і раціональний розподіл грошових ресурсів.

«Не секрет, що за останні 5−7 років в Україні істотно зросла роль аграрних технологій. На 85% отримання цих технологій фінансується з кишені українських фермерів. І ті, хто правильно розрахував час посіву і використання тих самих технологій, в цьому році отримає найбільший прибуток», — впевнений Феофанов.

milkua.info