Кількість українських підприємств, які мають право експорту до ЄС, збільшилася до 283

07-лип-2017

7 липня 2017 року ще два українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Таке право отримало підприємство з виробництва молока і молокопродуктів та з виробництва риби і рибної продукції. 

Тепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 283 українські підприємства, в тому числі 103 виробників харчових продуктів, в тому числі м'ясо птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.

З початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Європейський Союз (молочні продукти), Китайська Народна Республіка (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (столове яйце, корми для домашніх тварин), Об’єднані Арабські Емірати (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього),Королівство Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м'ясо птиці, мед), Сербія (м'ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м'ясо птиці), Ліван (м'ясо птиці та продукти з нього), Танзанія (м'ясо птиці та продукти з нього).

Упродовж 2016-2017 років Держпродспоживслужба проводила переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

Держпродспоживслужба

Більше новин
Ринок живця: сезонний спад «на паузу»?
21-січ-2022

У другій половині січня післясвяткове послаблення цін посилилося: середньоринкова позначка втрати 5,8% проти попереднього тижня та зупинилася на рівні 45,7 грн/кг. Такі зміни на ринку живця констатують у аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Упродовж третього тижня сезонна тенденція послаблення цін на свинину проявила себе не тільки на Заході України, а й в решті регіонів. Так, діапазон закупівельних цін у Центрі та на Сході понизився до 45-47 грн/кг, в західних областях — до 44-45 грн/кг. Водночас, переробники відзначають регіональну розбіжність не тільки в цінах, а й в обсягах пропозиції живця. Так, наприклад, окремі закупівельники зі Сходу та Центру відзначили, що не всі змогли забронювати бажані обсяги живця. Частина виробників свинини у свою чергу підтверджують, що мають дещо менші обсяги товарних партій до реалізації, зокрема і на наступний тиждень.

Очікування щодо подальшої цінової динаміки серед представників м’ясопереробки розділилися. Так, деякі прогнозують пониження цін закупівлі на 1-2 грн/кг наступного тижня, аргументуючи це сезонним послабленням торгівлі та тиском з боку імпортної сировини. Решта орієнтуються на стабілізацію цін у кінці місяця, оскільки кінцева реалізація йде планово, а подальше послаблення цін не сприятиме ані її покращенню, ані підвищенню фінансових результатів по ланцюгу доданої вартості.

Джерело: Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
У великих промислових свиногосподарствах утримують 75% індустріального поголів’я свиней
26-трав-2020

Коло промислових виробників свинини продовжує звужуватись. Відповідні висновки озвучили в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України», посилаючись на дані ДССУ.

За даними Державної служби статистики України, станом на початок 2020-го, 3,3 млн голів промислових свиней в країні утримували 1,55 тис. сільськогосподарських підприємств. Це на 178 чи 10,3% підприємств менше ніж роком раніше. Хоча темпи «звуження» галузі відповідає середнім за п’ятиріччя, проте у кількісному вираженні таке скорочення — найменше за останні роки.

«Найвразливішою категорією операторів галузі залишаються підприємства з загальним поголів’ям менше 500 свиней, — коментує Олександра Бондарська, керівник аналітичного відділу Асоціації "Свинарі України". — Так, за останні два роки зменшилась не тільки кількість таких свиногосподарств, а й питома вага таких виробників на ринку: якщо на початку 2018-го вони утримували 5% промислового поголів’я свиней, то на початку цього року цей показник склав 3%. При цьому, «стрижнем» промислового виробництва свинини залишаються оператори, що утримують від 5 тис. свиней, в яких сконцентровано майже ¾ індустріального поголів’я таких тварин. Приємно відзначити, що число свиногосподарств у цій «ваговій категорії» за рік збільшилося на 7 підприємств: так, половина підприємств, які цьогоріч вибули з групи 1-5 тис. свиней, наростили поголів’я та приєдналися до когорти потужніших виробників».

Крім цього, галузеві аналітики висловлюють обережні сподівання на поступову реабілітацію галузі. Зокрема, відзначають, що загальна чисельність промислового поголів’я станом на початок травня дещо скоротила відрив від минулорічної чисельності (до 4,2% проти 5,1% місяцем раніше), а також демонструє незначний приріст (на 61,2 тис. гол. чи 1,9%) з початку року.

pigua.info

Детальніше
ТОП продуктів з найвищою собівартістю
30-бер-2017

Аналітики вирахували, у скільки обходяться традиційні продукти харчування, і склали рейтинг найдорожчих з них у плані витрати ресурсів. Про це повідомляє znaj.ua.

Виробництво продуктів харчування вимагає чималих затрат. Це й електроенергія, і харчі для тварин, і спецзасоби для обробітку землі.

  • Найдорожчим з точки зору ресурсів виявилося виробництво яловичини, йдеться у журналі New Scientis. 

Земля, на якій випасають велику рогату худобу, може дати у 10-20 разів більше білка, ніж є в яловичині, якщо засадити її бобовими. Для виробництва кілограма м’яса корів необхідно 15 тисяч літрів води. Це в три рази більше, ніж потрібно для вирбництва курятини, і в 18 разів більше, ніж би було використано для вирощування пшениці.

  • На другому місці за витратністю йдуть креветки. Для отримання 1 кг креветок необхідно витратити 25 кг корму.
  • Замикають трійку лідерів горіхи. Вони потребують величезної кількості води для росту. Наприклад, на вирощення каліфорнійського мигдалю йде 10% води держави. Аналогічна ситуація з волоськими горіхами, кеш’ю, фундуком і фісташками. Аби зберегти ресурси, експерти радять надати перевагу харчовим каштанам.

Четверте, п'яте, шосте та сьоме місця зайняли, відповідно, картопля фрі, кава, банани і шоколад. Причому виробництво смаженої картоплі є одним з головних джерел відходів.

Враховуючи, що в найближчі 30 років кількість населення Землі збільшиться ще на 2,5 млрд, автори дослідження радять переглянути ставлення до використання ресурсів і шукати більш ефективні шляхи для отримання продуктів з меншими витратами.

Детальніше
Уряд врегулював процедуру ліцензування виробництва ветпрепаратів
11-жовт-2018

Встановлено кваліфікаційні, організаційні, технологічні та кадрові вимоги, яким повинен відповідати виробник ветеринарних препаратів. Відповідні Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 808, яка набуде чинності через два місяці з дня опублікування.

Постанова оприлюднена на сайті Кабінету Міністрів України.

Врегулювання суспільних відносин, пов’язаних з виробництвом ветеринарних препаратів та контролем якості виробленої продукції забезпечить стабільність та прозорість провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів. Крім того, прийняття постанови сприятиме забезпеченню потреб ветеринарної медицини якісними та ефективними препаратами, що своєю чергою важливо для якості та безпечності харчових продуктів тваринного походження, призначених для споживання людьми.

Виробництво ветеринарних препаратів здійснюється на підставі ліцензії, для отримання якої виробник подає в Держпродспоживслужбу заяву та визначений перелік підтвердних документів.

У ліцензіата повинно бути власне або орендоване приміщення, матеріально-технічна база, штатна чисельність фахівців відповідного рівня підготовки та нормативно-технічна документація з виробництва ветеринарних препаратів.

Ліцензійними умовами встановлено технологічні вимоги до виробництва, вимоги до приміщень та обладнання, а також до персоналу.

consumer

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок